Зміни мінус на плюс,
мертву воду зроби живою,
кисле середовище зміни на лужне,
пустку заповни матерією…
Постійний процес трансформацій! Стресів, дистресів
І життя без стресу не можливе!
С замого народження людина в стресі.
І то є її природній стан. А та рівновага, гармонія – це іллюзія. Бо чи можливий цей стан, коли людина, особа розумна , живе в постійних хочу!, в постійних поривах до кращого, якщо не для свого оточення, рідних, то для себе?
Щосекунди думки летять кудись, в пошуках чогось нового, незвіданого, омріяного, кращого, того, про що можна розповісти , бо вже куштували, або ж того, про що жодного разу й не чули?
Стресовий стан, у якому люди живуть від народження є не таким вже й поганим. Дистреси – це ті, в які ми потрапляємо ледь не кожного дня і в них переживаємо страх, хвилювання, гнів, розчарування, печаль, яка затягується на дні, роки, віка…
Невміння переживати ці емоції нами, передається нашим дітям. Так! Саме навик стресувати, тобто неадекватно переживати всі вищеперераховані емоції, передається як придане з покоління в покоління.
– Ну да, так мама мені говорила. От аби ж не …, то у тебе б життя…

Засмічуємо мозок власним дітям своїми хвилюваннями!
– Бо ми ж емоційні!..
Відмовка така у жінок. Та й деякі чоловіки такі ж, надміру емоційні.
Як навчитися бути готовим до будь чого?

Грати й гратися!
Програвати можливі варіанти виходу із ситуацій і таким чином готувати власну психіку до адекватності. Щоб не впадати в паніку, щоб не розвивалися різні капосні неврози в дітей, а батьки – навчилися тими невротичними станами керувати.

У грі той же стрес, але іграшковий, як у фільмі.
– Та коли ж його грати?
Робота – дім – робота /садочок/школа інститут
і потім дитина – студент приходить до психолога в кращому випадку, психотерапевта
в гіршому …
залежність/
психічний розлад/
суїцид…
А могло б бути інакше!
Правда ж?

Живіть зараз і зараз грайте. Тільки себе, а не кимось придуманий для вас образ.
І важливо – дозвольте іншим грати себе.