Починаємо «Добу»

Дата: 28-02-2019, 07:01

Починаємо «Добу»
Починаємо добу: 28 лютого — 59-й день року в григоріанському календарі. До кінця року залишається 306 днів.

Події
1066 — відкрилося Вестмінстерське абатство.
1638 — після того як англійський архієпископ Лод в 1637 році спробував ввести англіканське богослужіння в Королівстві Шотландія, шотландські пресвітеріани уклали Національний ковенант (громадську угоду), в якому поклялись захищати кальвіністську віру всіма можливими засобами
1654 — польський король Ян II Казимир своїм універсалом закликав запорозьких козаків зберігати вірність Речі Посполитій.
1716 — почалася експедиція московського капітана Біловича-Черкаського на Каспій, у результаті якої було складено першу мапу Каспійського моря.
1720 — за указом Петра I були засновані державні колегії для упорядкування діловодства в усіх закладах Росії.
1825 — укладена конвенція про розмежування володінь Російської імперії й Великої Британії в Північній Америці.
1854 — заснована Республіканська партія США.
1918 — створено Мінський підпільний районний комітет РСДРП(б);
1921 — у Кронштадті почалось збройне повстання гарнізону військових моряків, які вимагали ліквідації більшовицької диктатури, відновлення основних демократичних свобод і виступили під гаслами «Ради без комуністів», «Влада радам, а не комуністам». Викликане невдоволенням більшовицькою політикою «воєнного комунізму», повстання було підтримане екіпажами багатьох військових кораблів, але в березні було жорстоко придушене військами Червоної армії.
1922 — Велика Британія в односторонньому порядку визнала незалежність Єгипту. Єгипетський султан прийняв титул короля під іменем Фуад I.
1922 — здійснена перша постановка вистави «Принцеса Турандот» Карло Ґоцці у третій студії МХТ.
1925 — акціонерне товариство «Радіопередача» почало випускати спеціальну газету «Новини радіо».
1933 — після провокаційного підпалу Рейхстагу, що відбувся у Берліні 27 лютого, президент Німеччини Гінденбург підписав указ «Про захист республіки», яким скасовувались усі основні громадянські свободи. На знак протесту проти нацизму країну залишив драматург Бертольд Брехт.
1935 — винахід нейлону.
1940 — радянський льотчик-випробувач Володимир Павлович Федоров здійснив перший у світі політ на ракетопланері з рідинно-реактивним двигуном.
1955 — відбулося урочисте відкриття залізниці Ханой—Пекін—Москва—Берлін.
1971 — у Ліхтенштейні підтверджено законодавчу заборону жінкам брати участь у голосуванні на виборах.
1984 — Майкл Джексон виграв майже всі нагороди «Греммі» — вісім, чим установив своєрідний досі неперевершений рекорд.
1986 — у центрі Стокгольма двома пострілами вбито прем'єр-міністра Швеції Улофа Пальме, авторитетного в усьому світі політичного діяча, голову міжнародної неурядової організації «Незалежна комісія з питань роззброєнь». Убивця з місця злочину зумів утекти, його так і не знайшли.
1988 — у Сумгаїті (Азербайджан) вчинено погром вірменського населення, в результаті якого за неофіційними даними загинуло кілька десятків людей.
2000 — Ірак та Сирія поновили дипломатичні стосунки, перервані у 1980 році, коли Сирія прийняла бік Ірану у ірано-іракській війні.
2013 — Бенедикт XVI, 265-ий Папа Римський, зрікся престолу.
2015 — Макарій (Малетич), обраний місцеблюстелем предстоятельської кафедри УАПЦ (до того — митрополит Львівський, керуючий Рівненською, Волинською та Таврійською єпархіями)[1].

Народились
1155 — Генріх-молодший, номінальний король Англії († 1183).
1533 — Мішель Ейкем де Монтень, французький богослов, філософ, есеїст-мораліст («Досліди»), громадський діяч († 1592).
1683 — Рене Антуан Фершо де Реомюр, французький натураліст († 1757).
1693 — Анна Іванівна, російська імператриця (з 1730) з династії Романових.
1801 — Мотеюс Валанчюс, литовський письменник і церковний діяч († 1875).
1802 — Ернст Фрідріх Цвірнер, німецький архітектор († 1861).
1812 — Бертольд Ауербах, німецький письменник († 1882).
1820 — Джон Тенніел, відомий британський художник-карикатурист († 1914).
1823 — Ернест Ренан, французький експерт стародавніх мов і цивілізацій Близького Сходу, письменник і філософ.
1824 — Чарльз Блонден (Жан-Франсуа Гравель), французький акробат, який 30 червня 1859 року першим у світі пройшов по тросу над Ніагарським водоспадом.
1826 — Юркевич Памфіл Данилович, український філософ, професор Київської Духовної Академії.
1828 — Ротта Антоніо, італійський живописець. Батько живописця Сільвіо Джуліо Ротта.
1857 — Володимир Сардіонович Алексі-Месхішвілі, грузинський актор, режисер, педагог, керівник Тіфліського і Кутаїського театрів († 1920).
1866 — В'ячеслав Іванович Іванов, російський поет-символіст, філолог та філософ († 1949).
1877 — Борткевич Сергій Едуардович, український композитор, піаніст і педагог.
1878 — П'єр Жозе́ф Луї Фату́, французький математик († 1929).
1880 — Мартірос Сергійович Сар'ян, вірменський художник († 1972).
1881 — Павло Альошин, український архітектор і педагог († 1961).
1882 — Хосе Васконселос, мексиканський письменник і політик († 1959).
1886 — Макс Юліус Фрідріх Фасмер, лінгвіст, автор етимологичного словника російської мови († 1962).
1887 — Сергій Едуардович Борткевич, український композитор та піаніст († 1952)
1888 — Василь Михайлович Чечвянський (Губенко), гуморист, сатирик, брат Остапа Вишні.
1890 — Сорохтей Осип, український живописець і графік.
1893 — Пудовкін Всеволод Іларіонович, радянський кінорежисер і теоретик кіно, народний артист СРСР († 1953).
1901 — Лайнус Карл Полінг, американський хімік, лауреат Нобелівської премії з хімії 1954 року і Нобелівської премії миру 1962 року († 1994).
1901 — Роман Сімович, український композитор († 1984).
1915 — Пітер Медавар, британський біолог, лауреат Нобелівської премії з медицини та фізіології (1960) († 1987).
1916 — Сергій Добровольський, заслужений раціоналізатор РРФСР.
1920 — Борис Володимирович Іванов, артист театру та кіно, народний артист Росії († 2002).
1922 — Юрій Михайлович Лотман, радянський літературознавець, культуролог і семіотик († 1993).
1926 — Світлана Аллілуєва-Сталіна (Світлана Йосипівна Джугашвілі), донька Йосипа Джугашвілі
1929 — Френк Гері, канадсько-американський архітектор, який стояв біля витоків архітектурного деконструктивізму; лауреат Прітцкерівської премії (1989).
1930 — Леон Нейл Купер, американський фізик, лауреат Нобелівської премії 1972 року.
1932 — Юрій Йосипович Богатиков, український співак (баритон)
1938 — Стефан Васильович Турчак, український диригент, педагог, народний артист СРСР († 1988).
1939 — Деніел Чі Цуй (Цуй Ці), американський фізик, лауреат Нобелівської премії 1998 року.
1940 — Михайло Бєліков, український кінорежисер, кінооператор і сценарист.
1940 — Владислав Андрійович Старков, один із організаторів і головний редактор тижневика «Аргументи і факти» († 2004).
1942 — Браєн Джонс (Леві Хопкін-Джонс), англійський рок-співак, учасник гурту «The Rolling Stones» († 1969).
1942 — Діно Дзофф, італійський футболіст (воротар) і тренер
1944 — Йозеф Дітер (Зепп) Майєр, німецький футболіст
1945 — Євген Олександрович Гінзбург, режисер, сценарист.
1948 — Стівен Чу (Чжу Дівень), американський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики (1997).
1953 — Пол Кругман, американський економіст, лауреат Нобелівської премії (2008).
1957 — Джон Туртуро, американський актор.
1957 — Ян Келеманс, бельгійський футболіст.
1963 — Сергій Маврін, російський рок-музикант, учасник гуртів «Арія» і «Маврик».
1967 — Колні Теренс Купер, англійський футболіст.
1968 — Ерік ван Мейр, бельгійський футболіст.
1972 — Рорі Кокрейн, американський актор («CSI: Miami»).
1974 — ЛІ Карслі, ірландський футболіст.
1979 — Андрій Несмачний, український футболіст, гравець клубу «Динамо» (Київ).
1979 — Себастьєн Бурде, французький автогонщик, чотириразовий чемпіон серії ChampCar, пілот Формули-1.
1980 — Паскаль Босхарт, голландський футболіст.
1980 — Пйотр Гіза, польський футболіст.
1980 — Крістіан Поульсен, данський футболіст.
1985 — Фіфі Добсон, канадська панк-поп-співачка та автор пісень.

Померли
1616 — Миколай-Кшиштоф Радзивілл (Сирітка), державний і військовий діяч Великого князівства Литовського (*1549).
1648 — данський король Кристіан IV (*1577).
1812 — Гуґо Коллонтай, польський публіцист і громадський діяч епохи Просвітництва (*1750).
1818 — Валлайєр-Костер Анна (Anne Vallayer-Coster), французька художниця.
1845 — Анастасевич Василь Григорович, український бібліограф, книгознавець, письменник і перекладач (*1775)
1869 — Альфонс де Ламартін, французький письменник і політичний діяч, представник французького романтизму.
1896 — Анте Старчевич, хорватський політик, публіцист, письменник. Часто його називають «Батьком Батьківщини Хорватії».
1898 — Завойко Василь Степанович, адмірал українського походження. Перший військовий губернатор Камчатки.
1916 — Генрі Джеймс, американський письменник.
1929 — Клеменс Пірке, австрійський педіатр; в 1907 розробив шкірну пробу для діагностики туберкульозу (реакція Пірке;*1874).
1936 — Шарль Ніколь, французький мікробіолог, встановив причини виникнення висипного тифу, лауреат Нобелівської премії (1928).
1940 — Олександр Михайлович Безредка, видатний мікробіолог та імунолог (*1870).
1941 — Альфонс XIII, іспанський король.
1973 — Андрій Олександрович Костричкін, актор («Шинель», «Новий Вавилон»; *1901).
1978 — Ерік Френк Расселл, англійський письменник-фантаст.
1986 — Свен Улоф Йоахім Пальме, шведський політик (*1927).
1990 — Емма Цесарська, російська актриса, заслужена артистка РРФСР, найкраща роль — Аксинья («Тихий Дон», 1931) (*1909)
1993 — Іносіро Хонда, японський режисер (*1911).
2006 — Оуен Чемберлен, американський фізик, творець атомної бомби, лауреат Нобелівської премії 1959 року (*1920).
2006 — Олександр Олексійович Шалімов, український хірург, один із засновників української хірургічної школи (*1918).
2011 — Анні Жирардо, французька акторка театру і кіно.
2015 — Яшар Кемаль, турецький письменник і правозахисник (*1923).

Мотиваційна фраза дня: «Не сердься на те, що не можеш зробити інших, такими, якими хотів би, щоб вони були, бо і себе не можеш зробити таким, яким хотів би бути» — Фома Кемпійський

Черкаси наживо

Спецтеми

Погода

Погода