Далеко від державних і обласних, ба навіть і районних доріг розташоване наше село, через яке протікає маленька, але з красивою назвою річечка – Хоробра. Певно, тому й люди в селі відважні, сміливі, не бояться братися за складні справи й домагатися успіху. Це передається із покоління в покоління, від того нам, учителям, і легко, і водночас відповідально: не можемо бути слабшими, боязкішими. Тож, хто приїздить до обійстя школи, що оточена білокорими березами, то відразу зупиняється: ох і красуня ж стоїть посеред села!

А нам радісно. Значить, недаремно віддаємо їй стільки часу й енергії. І своїм людям приємно, і чужим до вподоби. Хоч шлях до такої краси й уваги був чималий. Ось уже понад століття існує школа в селі: спочатку церковно-парафіяльна – з 1900 р., потім земська – з 1907 р., початкова – з 1926 по 1931 рік, згодом семирічна, восьмирічна…

Змінювався статус, змінювалися вчителі й учні, змінювалося й обличчя школи. Вона поповнювалася меблями, технічними засобами навчання, іншим обладнанням, дидактичним матеріалом, різноманітною літературою. Упорядкованішим і привабливішим ставало подвір’я, і нині школа – красуня, найкраща для нас не лише в районі, а мабуть, у всьому світі.

Зайдіть до приміщення – і вам стане затишно від атмосфери, яка панує в нім. Привабливе оформлення коридорів і кабінетів; хороші умови для навчання дітей (у кабінетах є великі можливості для глибокого й повного засвоєння знань і умінь), які весь час удосконалюють, поліпшують; толерантні, добрі стосунки учителів і учнів, взаємоповага і взаємопідтримка всіх і між усіма. За підтримки батьків і сільського голови М. Кравченка, який постійно переймається проблемами школи, турбується про її розвиток, обладнано кабінет для навчання першокласників в умовах нової української школи. Власне, є майже все, що потрібне для сучасного навчального закладу в селі.
Та головне – є чудові учнівський, учительський і батьківський колективи. Є традиція і досвід педагогічної роботи та взаєморозуміння між сільською владою і школою у вирішенні питань освіти юних зарічанців. Гаслом діяльності ми взяли слова О. Захаренка: «Живімо за законами добра і краси». І щоденно намагаємося зробити хоч щось, що приносило б добро колективу й кожному зокрема, покращувало б наше життя. Тішимося, наприклад, що наше подвір’я потопає в зелені і квітах.

Головну увагу, звісно, приділяємо навчанню й вихованню дітей. Тому все, що робимо, спрямоване на вирішення цієї проблеми. У навчальній діяльності намагаємося використовувати всі передові й найефективніші ідеї, тому наші учні – активні учасники районних і обласних конкурсів та олімпіад, а вчителі – різноманітних конкурсів, районних та обласних виставок педагогічних технологій. Саме використання сучасних мультимедійних технологій дає змогу нашим учням розвивати обдарованість. Юні науковці школи щорічно стають переможцями районного конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН та мають вагомі досягнення на обласному та Всеукраїнському рівні.
Звичайно ж, маємо плани і мрії. Мати найрозвинутіших учнів і найдосвідченіших учителів, найкрасивіше подвір’я і сучасні навчальні кабінети, обладнані найновішими комп’ютерами… Та всього не перерахувати, бо шкільне життя ніколи не обмежується здобутками – воно у вічних пошуках, у клопотах.

Адміністрація, педагогічний, учнівський та батьківський колективи Зарічанського навчально-виховного комплексу щиро вдячні народному депутату України Геннадію Бобову за підтримку, турботу та розуміння проблем сільської школи. За нашим проханням отримали необхідну допомогу – три сучасні ноутбуки.

Нам пощастило з народним обранцем. Маючи поруч надійне плече, щире серце і добру душу – і мрії збуваються, і плани реалізуються, й успіхи примножуються!