Весна – період інтенсивної підготовки до сезонних польових і садово-городніх робіт. Щороку в цей час сотні жителів нашої аграрної області розпочинають активне прибирання своїх подвір’їв, ділянок і прилеглих територій. Все це завершується утилізацією зібраного сміття. І хоча існує безліч способів зробити це, наш народ чомусь знає лише про один – спалювання. Після знищення сміття у власному дворі «дбайливі» господарі беруться за наведення ладу за допомогою вогню й на інших територіях. На жаль, результати такого господарювання просто жахливі. Спалювання сухої трави й очерету не лише завдає непоправних втрат екосистемам, а й шкодить самим людям. Особливо тим, що мають відповідні захворювання: від різних видів алергій до онкології.

– Жити з алергією дуже складно. Особливо, коли при цьому «забитий» ніс, іноді абсолютно неконтрольований нежить, постійно опухлі очі, що сльозяться, чхання і сухість шкіри. І так – цілий рік, але найважче саме навесні і восени, коли люди спалюють суху траву, – так описує самопочуття під час періодів загострення алергії черкащанка Марія Компанієць. – Мені лише 21 рік, а я вже не можу нормально дихати носом. Крім того, що це надзвичайно неприємно, така ситуація ще і створює безліч проблем. Доволі складно знайти роботу, де не потрібно розмовляти по телефону. А ще складніше пояснювати керівництву і співробітникам, що «в ніс» я говорю тому, що маю алергію, а не через застуду. Ця проблема у мене з самого дитинства. Список алергенів доволі великий… Найбільше я страждаю через домашній пил, пір’я, липу, тополі та багато інших рослин. Коли ж палять суху траву чи листя, алергія часто загострюється. Складно дихати й паморочиться в голові. Я уникаю таких місць, але, на жаль, зробити це майже неможливо (особливо за містом). В цей період я не можу дозволити собі пікніки чи походи в ліс, бо через спалювання сухої трави погано почуватимусь.

Дівчина зауважила, що астми у неї немає, проте останнім роком був ризик захворіти. Через напади астматичного кашлю вона змушена була навіть лягти в лікарню.

За словами спеціалістів, продукти згорання спаленої трави надзвичайно шкідливі для людей, особливо якщо вони страждають на певні види захворювань.

Лікар-алерголог Черка­ської обласної лікарні Тетяна Кандулзауважує, що при спалюванні сухої трави дим забруднює повітря хімічними речовинами, які мають насамперед подразнювальну, а також алергізуючу дію на слизову оболонку верхніх дихальних шляхів. – Це, зокрема, оксид азоту, пил, чадний газ, важкі метали та інші «агресивні» сполуки, що негативно впливають на бронхо-легеневу систему. Шкідливі речовини можуть як загострювати хронічні захворювання, так і провокувати вперше алергію у людей, у яких раніше подібних проявів не спостерігали, – уточнює Тетяна Борисівна. – Особливо вразливі до впливу диму люди із бронхіальною астмою, хронічним бронхітом, алергічним ринітом, діти молодшого віку та підлітки. Дорослі при близькому контакті з димом не так реагують.

Окрім того, за словами лікарки, подразнені димом слизові оболонки дихальних шляхів знижують свою опірну властивість при подальшому контакті з мікробами й вірусами та стають схильними до вірусних і бактеріальних захворювань, які набувають тяжкого і затяжного перебігу.

За рекомендаціями Тетяни Кандул, алергікам у цей час потрібно уникати перебування в місцевості, що забруднена димом після спалювання стерні та трави, й не гуляти поряд із цим місцем із дітьми. Також потрібно не провітрювати, а кондиціонувати приміщення, і робити вологе прибирання в помешканні не менше як двічі на день. Якщо відчуваєте утруднення дихання чи інші прояви алергії, звертайтеся до сімейного лікаря, який при потребі направить до алерголога та пульмонолога.

На сполох із приводу неконтрольованого спалювання трави б’ють і екологи. Щоправда, причини їхнього хвилювання дещо інші.

– Щорічно навесні трапляються випадки неконтрольованого спалювання сухої рослинності на прибудинкових територіях, узбіччях доріг, у лісових масивах, лугах і пасовищах, уздовж канав і малих річок, на перелогових і заболочених землях та на полях. Такі пожежі можуть призвести до пожеж в екосистемах, які завдають державі значних матеріальних та екологічних збитків, – повідомляють в Управлінні екологічного нагляду, контролю у Черкаській області.

Випалювання сухої рослинності не у спеціально відведених місцях, а безпосередньо там, де вона виросла, є великим господарським безглуздям, за що передбачена адміністративна відповідальність за статтею 77-1 КУпАП «Самовільне випалювання рослинності або її залишків» у вигляді накладення штрафу на громадян – від 170 до 340 грн, на посадових осіб – від 850 до 1 190 грн. Ті ж дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду (ст. 91 КУпАП), тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від 340 до 680 грн, на посадових осіб – від 1 190 до 1 700 грн. За спалювання відходів на території підприємств, установ, організацій (ст. 82 КУпАП) законодавство передбачає адміністративну відповідальність у вигляді штрафу на посадових осіб на суму від 850 до 1 700 грн.

Крім того, стаття 245 Кримінального кодексу України передбачає кримінальну відповідальність за знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, уздовж залізниць, а також стерні, сухих дикорослих трав, рослинності чи її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом. Винних карають штрафом від 5 100 до 8 500 грн або обмеженням волі на строк від 2 до 5 років. За ті ж дії, що спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші наслідки, карають позбавленням волі на строк від 5 до 10 років.

Спалювання трави викликає занепокоєння і в рятувальників. За словами бійців ДСНС у Черкаській області, інколи така «господарність» із сірниками призводила до пожеж, боротися з якими доводилося кілька днів.

– Через поля часто проходять високовольтні лінії електропередач. Як відомо, дим і вогонь – це напівпровідники, що можуть призвести до коротких замикань та вимкнення енергосистем. У такий спосіб люди завдають державі значних матеріальних збитків, адже без електропостачання залишаються цілі населені пункти. Крім того, не можна забувати і про те, що нещадне полум’я (особливо при сильному вітрі) швидко розповсюджується з одного поля на інше, а приборкати таку пожежу дуже складно, – наголошують у Черкаському МРВ УДСНС України у Черкаській області. – Нерідко ліквідовувати масштабні пожежі доводиться силами численних загонів рятувальних підрозділів.

Гасіння такого вогню, як зазаначають рятувальники, пов’язане з подоланням великих труднощів, затратою значних матеріальних засобів і людських ресурсів. Займання на відкритій території в безвітряну погоду може розповсюджуватися зі швидкістю до 4-х км за годину, а у вітряну – до 30 км; висота полум’я сягає 2-х метрів. Найбільш загрозливою є пожежа, що розповсюджується при сильному вітрі з різкими змінами напрямку та швидкості. Як правило, територія таких займань протягом 15–30 хвилин ширшає удвічі, а то й утричі. Зупинити масштабні пожежі дуже складно. Значно більшу небезпеку становить перекидання вогню на торфополя та лісову місцевість. Так, статистика Служби порятунку «пам’ятає» пожежі, для гасіння яких доводилось залучати не тільки пожежно-рятувальну службу регіону, але й техніку із сусідніх областей. Деякі пожежі доводилось гасити від 3-х до 30-ти діб.

Тож і спеціалісти відповідних служб, і лікарі, і вчені в один голос звертаються до любителів палити траву з проханням не робити цього. Адже минулорічна трава – не сміття, а безцінний харчовий продукт, житло і притулок, створений самою природою, який при вмілому підході можна використати і як мульчу, і як компост. Натомість бездумне спалювання може обернутися великою трагедією і для навколишніх, і для самого палія. Адже за скоєне передбачена відповідальність. Та й рятувальники можуть назвати багато випадків, коли в підпаленій траві згорали не лише сотні тварин, а й винуватці пожежі.