19 березня вперше пограбували банк

19 березня вперше пограбували банк

Якось Уіллі Саттон, який протягом життя пограбував понад сто банків і вкрав з них близько двох мільйонів доларів, на питання журналіста, чому він грабував банки, відповів: «Тому що гроші були саме там». Хоча дехто вважає, що цей дотеп лише легенда, думка про те, що «гроші саме у банку» вперше прийшла у голову людині 1831 року.
Хоча у США банки існували вже понад пів століття, а в Європі значно довше, саме 19 березня 188 років тому було скоєно перше пограбування банку у світі. Принаймні, так вважається.

19 березня вперше пограбували банк

Першими грабіжниками були Джеймс Ханіман і Вільям Мюррей. З Сіті-Банку на Уолл-стріт у Нью-Йорку вони винесли у банкнотах і монетах 245 тисяч доларів. За нинішніми цінами ця сума дорівнювала б понад 52 мільйонам доларів США.
Під час цього пограбування ніхто не постраждав і навіть не злякався. Злодії навіть не мали зброї. Для своєї мети вони виготовили дублікат набору ключів від банківських приміщень і навідалися вночі до установи. Навряд чи й злочинці дуже переживали. Вони були давніми друзями відтоді, як зустрілися у виправній колонії у Ботнічній затоці. Разом вони втекли з Австралії, здійснили у Англії ще кілька пограбувань і перебралися до США.
Пограбування було досить сенсаційним. Наступного дня газети вийшли з оголошенням про винагороду за голови злочинців у розмірі 5000 доларів.
А грабіжники наступної ночі у будинку Мюррея поділили здобич. Ханіман склав свою частку у три чемодани і відніс їх додому. З дружиною і дітьми він винаймав квартиру під псевдо Едвард Джонс. Також він часто називався Смітом, тому часто можна зустріти інформацію про те, що першим грабіжником банків був Едвард Сміт.
Може, ці люди так і залишилися б невідомими для історії, якби не сумлінність американських полісменів. Начальник нью-йоркської поліції констебль Хейс відразу запідозрив Ханімана. Незадовго до пограбування банку той був звинувачений у пограбуванні «Магазину містера Шенка» у Брукліні, але уникнув покарання через відсутність доказів. Також його затримували при спробі вкрасти гроші на пароплаві. А ще він був головним підозрюваним у пограбуванні пошти.
Хейс навідався до квартири Ханімана, але не знайшов ні його, ні грошей. Чекати підозрюваного поліція не стала, вдовольнившись обшуком. Але наступної ночі, 24 березня, Ханіман вийшов з чемоданом з будинку, сказавши його власнику, що незабаром повернеться за іншими. Орендодавець викликав Хейнса. Разом вони знайшли значну суму грошей, сховану під одягом у підозрілих чемоданах.
Через три години Ханіман повернувся до квартири, де потрапив у пастку, влаштовану констеблем та його добровільним помічником. Хейс зачинив на злочинцеві кайданки, ставши гордістю Нью-Йорка. Хейс також знайшов і заарештував спільника Дж. Ханімана – В. Мюррея у Філадельфії, куди той утік після вчинення злочину.
Загалом у злочинців та зятя Ханімана (саме туди той відніс перший чемодан) було виявлено 57328 доларів банкнотами Сіті-Банку, 51118 доларів «різними міськими банкнотами», 44000 доларів банкнотами Банку Ленсінгбургу (місто у штаті Нью-Йорк), 20000 доларів, випущених Каналом Моріса (фірма у Нью-Джерсі), 8272 долари, які у звіті були зазначені, як «не обігові, належні С. & М. Аллен» та 40 фальшивих доларів. Таке розмаїття пояснюється тим, що у той час у США не було єдиної національної валюти і гроші друкувало багато локальних фірм і банків.
При обшуках виявили лише частину вкрадених грошей. 63000 доларів вважалися зниклими. Йшли місяці і поліцейські пошуки не давали результату. Міські чиновники навіть звинуватили Хейса та одного з його помічників у привласненні вилучених у грабіжників грошей.
Але 20 вересня 1831 року помічник Хейса Паркінсон зайшов до банку обміняти кілька банкнот. Банківському клерку вони здалися схожими на викрадені Ханіманом і Мюрреєм, оскільки він мав з ними справу напередодні пограбування. Клерк повідомив про свої підозри Хейса, який швидко заарештував Паркінсона. Останній в обмін на імунітет зізнався у привласненні вилучених грошей і повернув 37 тисяч доларів.
Хоча не усі гроші були остаточно знайдені, громадськість вже не звинувачувала Хейса у їх зникненні. Проте гроші так ніколи і не знайшлися. Вважається, що їх витратили Ханіман і Мюррей. Це досить сумнівно, оскілки 26 тисяч на той час було величезною сумою і протягом кількох днів злочинці витратити їх не могли. Та й грабіжники, коли довідалися у в’язниці про звинувачення констебля у привласнені грошей, заявили, що не знайдена сума була схована за межами досяжності Хейса до того, як Мюррей був заарештований.
Грабіжники були засуджені і провели п’ять років у в’язниці Сінг-Сінг – місці позбавлення волі з максимально суворим режимом у місті Оссінінг, штат Нью-Йорк.
П’ять років невеликий термін і хто знає, може на свободі, Джеймс Ханіман і Вільям Мюррей скористалися грошима, які винесли березневої ночі з банку на Уолл-стріт.

Реклама

0 0 голосів
Рейтинг статті
guest

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x