Навіть неспеціалісти знають, що весна – надзвичайно важливий період у житті аграріїв. Саме в цей час потрібно плідно попрацювати, щоб забезпечити рослинам усе необхідне надалі. Зазвичай це стосується городників, але не лише їх. У цей період садові рослини потребують не менше уваги, ніж городні.
Весняний період у садах – один із найвідповідальніших та напружених у догляді за деревами, коли обов’язково потрібно починати роботи із захисту плодових насаджень від шкідливих організмів – комах-шкідників, кліщів, збудників хвороб, мохів, лишайників.
Навесні заліковують усі рани на деревах: дезінфікують їх 3-відсотковим мідним купоросом і замазують садовим варом, а також проріджують крони дерев. Крім того, зрізують усі хворі й засохлі гілки. У кущів вирізують на рівні землі всі старі та хворі гілки, знімають усі муміфіковані плоди і ягоди та проводять кореневе підживлення.
У цей час ретельно оглядають усі гілки плодових кущів. А на деревах визначають (за кількістю яєць, коконів та інших проявів) ступінь зараженості саду тими або іншими шкідниками і хворобами. Ураховують ці показники з попереднього року.
До розпускання бруньок яблуні, груші, вишні, сливи, а також обліпиху обприскують 7-відсотковим розчином сечовини (карбаміду). При очікуваному великому рівні хвороб через 12–15 днів обприскують дерева 3-відсотковою бордоською рідиною (300 г мідного купоросу і 400 г негашеного вапна).
Так само до розпускання бруньок смородину, аґрус і малину обприскують блакитним розчином (300 г мідного купоросу і 400 г свіжомеленого вапна). Суницю обробляють 3-відсотковою бордоською рідиною або 3-відсотковим блакитним розчином.
У квітні розвішують баночки із креоліном на смородину, аґрус і малину. На чорній смородині треба позбутися бруньок із кліщами. А щойно бруньки починають лопатися, обприскують кущі часниковим розчином, накриваючи їх поліетиленовою плівкою.
Після таких операцій для всіх садових культур переходять до застосування тільки попелового розчину з різними добавками. Якщо сад не надто уражений шкідниками та хворобами, то обприскування проводять один раз на два тижні, якщо сильно – через 6–8 днів. У квітні-травні до цього оприскування додають 25–35 г сечовини на відро.
Звісно, весняний догляд за деревами неможливий без обрізування. Для цього використовують садовий сікатор. Можна взяти найпростіший, без храпового механізму – однаково ним видаляють тільки найтонші гілочки (діаметром до 10–12 мм). Ножівку застосовують для зрізування товстих гілок, а також розчищення пошкодженої і засохлої крони.
Кожен зріз замазуємо садовим варом. Що рівнішою буде лінія зрізу, то легше загояться «рани». Слаборослі пагони і дерева обрізаємо над другим-третім вічком. Для сильнорослих дерев або гілок, які формуватимуть крону, обрізаємо над четвертим-п’ятим вічком. Більше восьми вічок можна залишати тільки на сильнорослих рослинах. При цьому враховуємо, що збільшення висоти крони може серйозно ускладнити збір урожаю. Обрізування робимо так, щоб у верхній частині гілки залишалося вічко, спрямоване від стовбура. Лінію зрізу робимо діагональною.
Крім обрізування, варто також подбати про безпеку рослин. Яскраве весняне сонце може стати причиною появи опіків на темних стовбурах. Ось чому на початку березня варто або оновити побіл, або обмотати штамби світлою тканиною чи папером. Також не зайве відновити захисні конструкції, що розхиталися та пошкодилися за зиму. Весна – час без харчів для зайців, і тому їхній візит буде майже неминучим.
