Кумедні та не дуже пригоди таксистів

Валерія Тімергаліна, RSS,
Дата: 22-03-2019, 11:41

А чи любите ви розмовляти з таксистами під час руху? Якщо ні – дарма! Частенько вони розповідають цікавезні історії… а ще й співають пісні… інколи. Так, зі мною було навіть і таке. Ось згадалося декілька цікавих випадків.

Випадок 1.

…Було це давно, працював я тоді під одним кафе. Не зовсім вигідно, проте замовлення були стабільні, – починає свою розповідь таксист Леонід (так він представився вже наприкінці поїздки). Їдемо з ним уже 20 хвилин, а він лише зараз заговорив.
– Так ось, везу якось парочку, – продовжує він. – Доставив їх до місця призначення і тут у жіночки справжня істерика – загубила мобільний телефон! А тоді вони коштували, як літаки! Що робити? Повернулися назад до кафе – немає телефона, обійшли всю місцину навкруги – нічого, навіть додому до них їздили – не знайшли. І так туди-сюди до ранку… І раптом вже на світанку в мене думка… Подзвонили на її телефон, і що виявилося… випав у підклад пальто! Уявляєте?! Стільки радості я рідко бачив. Це, мабуть, найбільший мій гонорар був. Чоловік цієї баришні на радощах заплатив стільки, скільки я за добу не заробляв тоді, ще й у магазин заїхав і накупив усіляких смаколиків для моєї родини, – Леонід потім зізнався, що цей випадок на все життя запам’ятав і часто розповідає пасажирам.

Моїй знайомій на веселі історії з життя таксистів завжди щастить. Така вона комунікабельна, що може будь-кого «розвести» на бесіду. Якось їй один з них розповів як дівчину безкоштовно вночі до ветеринара віз, бо її котик з’їв віника. А одна з останніх…

Випадок 2.

Таксист Віктор розповів про свого колегу:
– Був у нас один хороший водій, але незібраний іноді. Часто адресу у клієнтів перепитував по дорозі, бо забував, хоча місто знав як свої п’ять пальців…
Поїхав якось він на виклик. І пасажиром виявився гість міста – кореєць. Його перекладач сказав, куди везти гостя і пішов. Так поїхали за призначенням і таксист наш звісно забув, куди ж його везти. А кореєць ні слова вимовити по-нашому не може. Що робити? Почав круги намотувати, та й якось згадати адресу, поки кружляє. Нічого так він і не вийшло. Проте згадав, де в місті ринок азіатський. Туди ж і погнав. З нами усіма по рації говорить, а ми всі вже сміємося сидимо, – згадує Віктор й тішиться. – Питаємо: «Ти ж навіщо його на базар повіз?» А він каже, що перекладача шукати. На базарі залишив він свого пасажира в машині, а сам побіг шукати корейця, що говорить нашою мовою. Знайшов-таки! Почали з’ясовувати адресу. А зрештою кореєць просто зателефонував своєму перекладачу – так і згадали адресу. А таксиста того випадок той все ж таки навчив!

Випадок 3.

Їхали з ним містом, мовчали. А потім він увімкнув мені підігрів сидіння і згадав випадок з життя:
– Ось знаєте, я розпочинав таксувати на «сімці». Я на кращу машину довго гроші збирав, і все одно нову не зміг купити, купив «з рук». Пригадую, як я задоволений, їду на перший виклик. Дівчину, до речі, віз. І також я ввімкнув підігрів сидіння. Проїхали ми з нею хвилин 5, а тут вона каже, що якось їй гаряче вже дуже. Я ж давай його вимикати. Але – ні, вже і гаром засмерділо. Розумію, що справи кепські. Різко зупинився і висадив (навіть виштовхнув дівчину ту). І почало те сидіння горіти. Навіть вже не згадаю як погасили ми той вогонь. Страшно згадувати навіть…

Проте, як підсумував таксист, наступного ж дня той автомобіль він повернув продавцю ще й моральний збиток витребував.

Гарних усім поїздок, і з днем таксиста!

Черкаси наживо

Спецтеми

Погода

Погода