10 фактів про головний магазин області, яких ви могли не знати
Наприкінці січня із фасаду «Будинку торгівлі» почали демонтовувати рекламні банери і місцевий «ЦУМ» постав в усій своїй первородно-архітектурній красі. Та вік не приховаєш, тож на красі цій, буквально, добре помітний «пил часу». Всі дізналися: очікується велика реконструкція. А тепер ось фахівці та просто небайдужі засперечалися – а чи треба змінювати лице соцмодерну? От, власне, під впливом подій й усе нижчезазначене.
Перший тиждень листопада для Черкас традиційно вдавався «особливим». Утім, як і для всієї країни, бо 7-го відзначалися річниці «Великого Жовтня», тож розрізання червоних стрічок на нових об’єктах вважалося чи не головним ритуалом святкувань, поступаючись хіба параду. Не без того, аби їх здачу підганяли, і не лише прискоренням темпів, а й навпаки. Але не в цьому випадку, адже… Та що там: ось 10 анонсованих фактів про наш Будинок торгівлі.
1. З його будівництвом від ідеї до втілення минуло рівно 14 років: 1 листопада 1964 року через пресу анонсувалося спорудження нового Центрального універмагу, лише у березні 1975-го на розі Шевченка – Комсомольської взялися за котлован, а 1 листопада 1979 року «БТ», нарешті, відкрили.
2. Перший проектний варіант торгцентру (фото) разюче різнився з тим, який, зрештою, звели. І називався він інакше, «Черкаси». Аргумент з історико-архітектурного нарису Сергія Кілессо 1966 року, фрагмент: «Універмаг матиме три поверхи, його фасади вирішені як суцільні скляні вітражі на першому та другому поверхах, третій – стіна з вітражем-стрічкою. Верхній поверх на два метри виступатиме над нижніми…» Але авторська робота архітекторів О. Кедриновського, Л. Дживаяна та інженерів Е. Крестьянінова і В. Янщикова так довго залишалася «в столі», що…
3. …Що за основу взяли опробований проект… Музею революції у Ризі (фото). Тепер, само собою, це Музей окупації. У Латвійському філіалі інституту «Гіпроторг» лише трохи змінили фасад.
4. Як не намагалися «відповідальні товариші» втиснутися у кошторис, та він значно перевищував передбачені 3 мільйони карбованців. Тому економили з порушеннями, за рахунок 5% відрахувань з житлового будівництва. До того, за рішенням обласного управління торгівлі кожен причетний до галузі мав відпрацювати на об’єкті 180 годин (ну а там, «в галузі», з оплатою цього часу самі розберуться). З 1978-го масовими стали суботники з «трудовими десантами» підприємств міста, до торгівлі взагалі ніяк не причетних.
5. «БТ» на час відкриття: загальна площа – 9 тисяч квадратних метрів; тут 5 тис. кв. м торговельної та 2,2 тисячі кв. м складських приміщень; штат 830 осіб. Продаж організовано методом самообслуговування у комплексах «Товари для дому», «Культура в побуті», «Все для шиття і в’язання», «Товари для жінок», «Товари для чоловіків», «Подарунки». Для працівників – їдальня площею 260 квадратів на 112 осіб, гардероб, побутові кімнати, медпункт, душові, перукарня.
6. З самого початку торговельне підриємство надавало 50 видів послуг: від розкроювання тканин до заряджання фотоапаратів і «коротких курсів» із зав’язування краваток. Працювали камери схову, стіл довідок, радіовузол.
7. Так само з перших днів у Будинку торгівлі практикували доставку товарів додому, реалізацію в кредит, виїзд майстрів з експлуатації побутової техніки. Регулярно відбувалися секційні виставки-продажі.
8. У БТ не було дитячих товарів. Ця група пропонувалася за квартал, у старому приміщенні Центрального універмагу на Карла Маркса, 26, який, – щоправда із запізненням на півтора роки, – наново відкрили вже як «Дитячий світ». Обидва магазини працювали з 10 до 20 години, вихідний – неділя.
9. Свою чималу історію має й «БТ»-гастроном. Більшість з нас вже звично вважає, що він з’явився 2001-го з відкриттям «Європейського», який 2003-го став SРАR, а тепер «Сільпо». Насправді ж гастрономічний відділ представлений тут з першого року роботи універмагу.
10. Навесні 2012-го Будинок торгівлі пережив своє найбільше внутрішнє оновлення за всю 33-річну історію, «у комплексі» гастроном спустили на мінусовий поверх, а спортивні, побутові товари, сувенірку, годинники і т.п., підняли нагору. Далі – більше: до 1 листопада 2014-го, на 35-річчя, планували повністю оновити фасад. Позбутися анодованого алюмінію, зробити великі вітражі, на куті звести башточку задля єдиного з будівлею ЦНТІ архітектурного ансамблю. Та далі оприлюдення цих намірів у пресі справа не пішла.
