Зусиллями не одного покоління архівістів сформовані архівні фонди Державного архіву Черкаської області, в якому сконцентровано значний комплекс документів періоду ХVIII–ХХ ст. Найдавніші документи архіву датовані першим десятиріччям ХVIII ст. – купчі кріпості, що зберігаються у фонді Жаботинського Свято-Онуфріївського чоловічого монастиря (з 1710 р.).

Документи першої половини XVIII ст. представлені лише у фондах церков, двох монастирів та Золотоніського духовного правління другої половини XVIII ст., також у складі документів міських магістратів, земських повітових судів, повітових земських судів, нижніх земських судів, повітових рекрутських присутствій, Золотоніського комісарства, квартирної комісії при Черкаському повітовому поліцейському управлінні.

Архів зберігає комплекс документів із 36 фондів установ юстиції і поліції – повітових поліцейських управлінь, міських поліцій, приставів, товаришів прокурора Київського окружного суду, судових слідчих, повітових земських судів, земських повітових судів, Уманських окружного та совісного судів, з’їзду мирових судів Звенигородського округу, розправ, нотаріусів.

Питання стану економіки Черкащини в період Російської імперії відображають документи фондів 9 цукрових заводів, повітових землемірів та земле­впорядних комісій, лісництв, Кам’янської економічної контори поміщиків Давидових, контори Таганчанського маєтку графа Бутурліна, поштово-телеграфних контор і відділень, продовольчих комісій та управ, маклерів, складів. Частково збереглися документи фінансово-кредитних та податкових установ – повітових казначейств, Черкаського акцизного управління, кредитних товариств.

Діяльність церковних установ документально відображена у фондах духовних правлінь, благочинних, Звенигородського декана Луцько-Житомирської римо-католицької єпархії, церков, монастирів, костьолів. В архіві зберігаються метричні книги православного, римо-католицького, йудейського віросповідань на осіб, які не належали до жодної конфесії.

У документах архіву періоду до 1917 р. є відомості про чисельність, склад і заняття населення; про поміщицькі володіння, розміри посівних площ на селянських наділах і в поміщиків, урожаї сільськогосподарських культур, стан тваринництва; про розвиток міст, комунального господарства, торгівлі; списки заводів, фабрик, кустарних промислів із зазначенням власників, кількості робітників, обсягів виробництва; ряд статистичних матеріалів, зокрема, Всесросійських переписів. Документи відображають стан освіти та охорони здоров’я, соціальні процеси, виступи проти панівного ладу, громадсько-політичні події на Черкащині початку ХХ ст.

Серед документів є метричні записи про наро­дження класика української літератури І. Нечуя-Левицького, членів родини визначних вчених і промисловців Симиренків, генерал-хорунжого армії УНР Георгія Тютюнника; грамота про нагородження активного діяча Кам’янської управи, члена Північного товариства декабристів В. Давидова золотою шаблею за хоробрість, виявлену у Другій світовій війні
1812 р.; «Опис містечкам і селам Черкаського повіту» (1875 р.), «статистичне описання м. Чигирин і його повіту» (1814 р.); відомості про родичів Тараса Шевченка (в «інвентарі володінь поміщика Василя Енгельгардта» за 1796 р.), про майнові права графині Софії Потоцької. Зберігся план Черкас 1815 р.
Інформаційна база періоду Української революції 1917–1920 рр. незначна: документи фондів Черкаського повітового старостату Української держави, газети «Вісті» Золотоніської повітової комендатури Директорії УНР, Черкаського і Золотоніського повітових комісарів Тимчасового Уряду, Золотоніської організації Української комуністичної партії (боротьбистів), Черкаської окружної та Богуславської повітової рад Української автокефальної православної церкви і канцелярії єпископа Черкаської єпархії.

Із таємного на загальне зберігання передано всі фонди періоду німецької окупації – районних і сільських управ та їхніх відділів, страхової каси Черкаської районної управи, сільських старостатів, громадських дворів та господарств, районних поліцій, адресного бюро Черкаської районної поліції, редакцій 7-ми газет, Черкаської біржі праці, промислових підприємств, учбових закладів, Черкаського головного українського лісництва та закладів культури.

Історію, розвиток та стан промисловості Черкащини характеризують фонди повітраднаргоспів, управління інженера Черкаського окрвиконкому, Раднаргоспу та його галузевих управлінь, Черкаського, Кам’янського, Монастирищенського та Смілянського машинобудівних заводів, Черкаського шовкового комбінату, виробничих об’єднань «Азот», «Ротор», «Імпульс», заводів штучного волокна та хімічних реактивів, трикотажнної та тютюнової фабрик, виробничо-аграрного об’єднання «Черкасицукропром» та 33-х цукрових комбінатів і заводів, Смілянського електромеханічного заводу, Уманських заводів «Уманьсільмаш», «Вега», «Мегометр», Ватутінського шахтоуправління, канівського заводу «Магніт» та ін.

У документах підприємств, організацій транспорту, шляхового господарства, зв’язку, будівництва і архітектури післявоєнного періоду всебічно відображено розвиток цих сфер господарства Черкащини, зокрема – будівництво водоймища Кременчуцької ГЕС. В архіві зберігається також ряд документів 1920-х рр. поштово-телеграфного відділеня, Корсунської вантажно-розвантажувальної контори, будівельних організацій Уманщини тощо.

Документація установ сільського господарства Черкащини представлена фондами окружних та повітових земельних відділів, районних комісій з націоналізації земель, обласного та районних управлінь сільського господарства, обллісгоспзагу, обласних спеціалізованих трестів і контор; служб ветеринарії, племінної справи, насінництва, сортовипробування, захисту рослин, водного та рибного господарства; МТС, РТС, об’єднань «Сільгосптехніка», радгоспів, колгоспів тощо.

В архіві зберігається численна група фондів органів та організацій охорони здоров’я, фізичної культури і спорту, народної і професійно-технічної освіти, культури і мистецтв, засобів масової інформації. У фонді Інспектури народної освіти Черкаського окрвиконкому є листи академіків С. Єфремова, А. Кримського, Д. Яворницького з питань археологічних досліджень та охорони пам’яток історії на Черкащині в 1920-х рр.

Архів має фонди особового походження видатних діячів науки, культури, політичних та громадських діячів (родинний фонд Симиренків, поета В. Симоненка, академіка УАН М. Артеменка, професора С. Рубіна, краєзнавців М. Комарницького, Г. Храбана, М. Пономаренка, двічі Героя Соціалістичної Праці Ф. Дубковецького та інших), в яких збережене особисте листування, спогади, рукописи, фотографії тощо.

В архіві створено колекції про знатних людей Черкащини, учасників Другої світової війни, голод 1932–1933-х, 1946–1947-х рр., про участь радянських військовослужбовців – уродженців, жителів області – у військових діях за межами СРСР після Другої світової війни. В архіві є також фото-, фоно- та кінодокументи, які доповнюють паперові документи і відображають історіюЧеркащини, починаючи з 1913 року та районних газет з газет із 1917 року.

Отже, наукове і практичне значення архіву важко переоцінити. Щоб зрозуміти особливості розвитку й напрямок життя, отримати відповіді на пекучі питання сучасності, пересічному громадянину, так само, як політику і керівнику, доцільно було б звернутися до великого досвіду минулого, простудіювавши його історію на підставі архівних джерел.