Незмінна формула «Народження-ЖИТТЯ-Смерть»
І як вона, Смерть, вірніше страх Смерті може перешкоджати життю в любові і з любов\’ю? Знаєте?
І кажіть собі правду!!
Хай страшно-болючу, але ж правду!
Зараз про те читатимете, про що частіш за все не говорять і не пишуть.
«Ви помрете дуже просто. Спочатку тіло передасть в мозок сигнал про критичний стан. І не важливо збила вас машина чи відмовило серце. Мозок відімкне всі вторинні процеси, щоб максимум ресурсів кинути на останню битву. Ви перейдете в стан, котрий знайомий як сон. Для спостерігача ви можете бути вже мертвим. Бо серце могло зупинитися до цього моменту. Але там, в мозку, процеси ще йдуть. Там ви живі.І вам сниться сон. Найяскравіший в житті. Мозок намагається врятувати тіло. Ви не діщнаєтеся, що помираєте. У ві сні можуть бути жахи або ж блаженство.
Залежить від того, як ви жили, чим завантажували свій мозок. Заради цього моменту і не варто було, як кажуть, грішити, не варто було жити в підлості і страхах. Саме тут ви потрапите у свій персональний Ад чи Рай. Тимчасово. Потім сон закінчиться … Тіло стане холодним… Але цього моменту для вас не існуватиме, бо його не можливо відчути…» (Джерело: інтернет)
А що потім? Ким тоді будемо ми? Можна витратити все своє життя на вичерпувавання води з океану, але так і не побачити дна.
А можна насолоджуватися штилем, штормом, купанням, плаванням… життям океанським. Ніби просто?
Всі помремо, лиш не знаємо, коли саме.
Всі люблять говорити про насолоду для тіла і блага для душі, бо це те, що можна продати і це можуть купити живі. РЕКЛАМА наше все.
Не люблять обговорювати те, що ніяк не вписується в цю рекламу комфорту та благополуччя.
Про пані Смерть не пишуть. Газети, журнали в кримінальних хроніках пишуть про хід та способи вбивства. Про страх не пишуть, але наганяють… Вбивства, безсилля жертв, безсилля поліції, судів і психічні розлади вбивць – це актуальне на шпальтах. Хто захоче писати про Смерть? 5 років поспіль ми всі ніби у її обіймах. І про неї читаємо між рядками або ж уникаємо тих текстів, бо скільки ж можна???
Тікаємо необізнані, страшно ж думати, а раптом від думання вона зайде погостювати? І що тоді? Як себе захистити?
Коли смерть торкається твоєї сім\’ї, твоїх друзів або рідних, то, стоячи біля гробу, хочеш чи ні, але приміряєш костюм померлого на себе і фраза «всі там будемо» не полегшує болю втрати, не рятує від страху Смерті, ні від горя…
За страхом Смерті стоїть нерозуміння, незнання і чиясь заборона: «не сьогодні», «не говори про це», «навіщо зараз готуватися»
Ми боїмося Смерті більше, ніж вона того заслуговує? Та й чи заслуговує вона того страху? Комусь вигідно було навчити нас боятися тієї тітоньки з косою!
А вона то Існує, щоб навчити любити цей момент, це життя, цих людей! Бо іншого, інших може і не буде?
Чим швидше до нашої свідомості дійде необхідність бути готовими до Смерті, тим менше залишиться страху! А з\’явиться можливість Жити на всі 100% Вона, пані в чорному, могутня мотиваторка.
Хочеш побороти страх Смерті? Говори про Смерть, говори про страх і говори про ЖИТТЯ!
Живи!
З питань роботи зі страхом смерті – (097) 1835911
психолог Вікторія Гуро