«Поки не почалося...» з Борисом Юхном

Дата: 26-04-2019, 09:25

«Поки не почалося...» з Борисом Юхном
Великдень: торжество торжеств


Багатьом з нас, не надто обізнаним у питаннях віри, й дотепер не зрозуміло, чому Великдень може відзначатися як у квітні, так і у травні. Річ у тім, що дату православної Пасхи вираховують від дня весняного рівнодення за юліанським календарем, тобто «за старим стилем». Він, як відомо, відхилився від астрономічного і григоріанського, за яким живе Захід, на 13 діб. Відтак і день весняного рівнодення теж відхилився. Але усунути це неможливо – тоді порушиться ще одне церковне правило: християнська православна Пасха не може збігатися з іудейською (для католиків такий збіг цілком можливий). Святі отці на І Вселенському соборі постановили, що не можуть святкувати Воскресіння Христове одночасно з тими, хто його розіп’яв.

Страсний тиждень: день за днем
Називається на спомин святих страстей Господніх, в якому кожен день має певне значення та супроводжується традиційними діями.
Понеділок – день підготовки оселі до Великодня. Що потребує дрібного ремонту – лагодиться, все чиститься, миється, фарбується. Піст цього дня надзвичайно суворий.
Вівторок – день для впорядкування одягу і білизни, в яких зустрічати Великдень. Інші хатні роботи.
Середа – завершення господарських робіт. Прибирання хати начисто.
Чертвер – своєрідне «свято чистоти тіла». Вважалося, що вода Чистого четверга змиває усі хвороби. Щоб бути здоровим, у купіль додають відвари трав, часто – череду, тричі читають «Отче наш».
Чистий четвер вважається днем оновлення та наділяється особливими властивостями. Цього дня господині мали напекти «символічного» хліба, аби цілий рік сім’я їла вдосталь. Господар теж мав відповідальну місію – до світанку порахувати усі наявні в хаті гроші, навіть дрібняки, переглянути увесь реманент – бодай за держаки сільгоспзнарядь потриматися: щоб цілий рік мати прибутки і справне господарство. Зранку дорослі повинні були займатися важливими справами, аби цілий рік бути при роботі. І звісно ж, найвідповідальніша справа у Чистий четвер – приготування великодніх пасок та фарбування яєць.
П’ятниця – найсумніший день страсного тижня, цього дня розіп’яли Христа. Колись у п’ятницю дітям навіть гратися не дозволяли. Не можна шити, прати, будь-що різати, готувати.
Субота – день приготувань до святкової трапези. Для господинь це найбільш клопіткий день, адже потрібно все спекти і зварити. Цього дня фарбують яйця та виготовляють писанки.
Відома традиція не спати всю ніч напередодні Великодня: щоб не проспати увесь час до наступної Пасхи. Не спати всеношну – значить провести в бадьорості та при здоров’ї увесь рік, аж до наступного Великодня.

Великдень у Європі: великі багаття, братські оркестри і «похорони тріски»

Бо й справді: ми достатньо обізнані з традиціями Західного Різдва, а ось Великоденними – не надто. І на те випадає, що в Європі про сам «привід» не завжди й пам’ятають.
Болгарія
Загалом свято схоже на наше. Крім фарбованих, переважно – у традиційний спосіб – яєць, викладених навколо особливого пасхального хліба, на столі багато м’яса. До речі, більшість болгар не відмовляються від нього і в піст. Як і у нас, в Болгарії охоче б’ються на яйцях, але переможець не завжди радий, оскільки мусить з’їсти «трофей». З певного моменту це навіть може бути небезпечним.
Греція
Ще одна країна, де Великдень можна відзначити у колі православних. У Велику П’ятницю в усіх містах здійснюють хресний хід з Плащаницею. Оскільки більшість людей у Греції віруючі, навіть у невеликих селах процесії бувають дуже багатолюдними, адже вдома залишаються лише дуже хворі. Вночі у Велику Суботу в церквах погашені усі вогні. Нарешті, з’являється перша свічка, вогонь від якої швидко поширюється серед вірян, і після цього в небо злітають сотні феєрверків, а перед храмами спалахують грандіозні вогнища.
Німеччина
У Німеччині Великдень вважається мало не... дитячим святом. Напередодні у селах заведено палити багаття, щоб спалити все погане. У вихідні батьки влаштовують діточкам яєчний квест: ховають шоколадні «крашанки», звалюючи провину на якогось пасхального зайця. Малі повинні знайти всі яйця та до них отримати ще й подарунок.
Іспанія
В цій країні цілий тиждень перед Великоднем відпочивають, готуючись до події. Все починається Вербної неділі (тобто у них, очевидно, Пальмової), коли віряни з гілками йдуть містом. Такі дійства відбуваються і в наступні дні: представники різних братств урочисто йдуть вулицями зі свічками в руках, зображеннями святих та фігурами Христа, дехто звалює собі на плечі доволі масивні хрести. Кожне братство супроводжує власний оркестр. У Велику П’ятницю трагічні процесії, що символізують шлях на Голгофу, тривають з досвіта і мало не до півночі. У процесіях обов’язково буде група тих, що несамовито каються: вони йдуть босоніж і б’ють себе батогами. І, нарешті, яскраві радісні колони з’являються на вулицях у неділю.
Польща
Святкувати у цій країні заведено два дні поспіль – у неділю та наступний за нею понеділок, який називають «мокрим». Вважається, що вода приносит щастя, здоров’я, успіх, багатство, тому потрібно допомогти кожному зустрічному, щедро обливши його бодай з кухля, а краще – з відра. Ця традиція жива і в містах та містечках Галичини, яка колись перебувала у складі Польщі. Там понеділок називають «поливаним». З частувань, крім традиційних фарбованих яєць, на столі зазвичай з’являються «мазурики» – пироги з пісочного тіста.
Португалія
Великдень у цій країні – одне з найбільш яскравих і красивих свят. У містах і селах проходять урочисті ходи зі смолоскипами, з квітами, паради оркестрів, галас та веселощі не вщухають кілька днів поспіль. А завершуються святкування наступної за Великоднем суботи дивним обрядом: у приморських населених пунктах, яких у Португалії чимало, рибалки проводять «похорон тріски». Вони проносять вулицями труни з кількома рибинами, виголошують траурні промови, але при цьому танцюють і співають.
Франція
Кажучи по правді, ця країна – не найцікавіший «пасхальний» напрям, а сучасні французи – далеко не найнабожніший народ. Відтак і святкування доволі світські: люди просто ходять один до одного у гості та відзначають не скільки воскресіння Христа, скільки прихід весни. Як і у Німеччині, від дітей ховають яйця. Раптом би вас не запросили в гості – не варто сумувати: цього дня чимало французів збирають кошики з провізією та вирушають на пікнік до найближчого парку чи лісу.
Чехія

Тут змішалося усе: у п’ятницю здійснюються хресні ходи, в суботу перед церквами і соборами палають багаття. Коли воно гасне, з попелу обов’язково беруть пару вуглинок – вважається, що вони оберігатимуть дім від пожежі. Власне Великдень обмежується щедрим домашнім сніданком, що поволі переходить в обід, а потім хто в змозі (а в змозі практично усі), вирушають до місцевих господ, тобто пивних. Найцікавіше ж коїться у понеділок. Є повір’я, що якщо цього дня «почастувати» жінку вербною лозиною, то вона стане ще вродливішою. Тому по всій країні натовпи «благодійників» ганяються з різками за дівчатами та молодими жінками. Ті не губляться, обливаючи чоловіків водою.

Черкаси наживо

Спецтеми

Погода

Погода