Читай-но-2. Як книжка може роздягнути і показати те, що не видно неозброєним оком – у «Великому перельоті»

Юлія Фомічова, RSS,
Дата: 3-05-2019, 15:02

Якщо вже розпочала з книжок-ігор, то не можу вже зупинитись. І знов хочу поділитися враженнями про французьких авторів, перекладених, чи то пак, перемальованих на українську. Йдеться по книгу Агата Демуа та ВенсанаГодо – «Великий переліт» видавництва «Артбукс». Книжка наче дитяча і обрана в розділі «для найменших», але я досі вагаюсь – для діток вона чи для дорослих. Бо дорослі можуть знайти свою інтерпретацію в малюнках. Дуже навіть несподівану. І відмінну від дитячої.

Читай-но-2. Як книжка може роздягнути і показати те, що не видно неозброєним оком – у «Великому перельоті»

Це книжка – для тих, хто не любить читати готові тексти, а полюбляє фантазувати. У нас із Надійкою виходить нова історія щоразу. Секрет книги криється в тому, що неозброєним оком читач бачить одні малюнки, але варто подивитись на них через чарівне скельце, яке додається до книги, малюнки стають зовсім іншими.

Не розкриваючи сюжету, можу тільки сказати, що історії, які ми вигадуємо, можливо, здивували б самих авторів. Тут можна придумати легенди про фабрику хмаринок, про життя під землею чи в дереві… А мені дорослій найбільше до вподоби сторінка про вокзал. Якщо подивитись крізь чарівне скельце на вагітну, то можна побачити квітку, яка проростає – хіба не прекрасно? Без чарівного скельця – зображення двох людей, які розмовляють, а крізь нього – ми побачимо в їхніх головах маленьких людинок, як розплутують клубок думок. Це психолог, видно, з іншим розмовляє, думаю я, або гарні друзі, або... Не приховаю й того, що крізь скельце один парубок на тому ж вокзалі стає абсолютно голим. Не знаю, що цим хотіли сказати автори. Але я знаходжу тут натяки на всілякі премудрощі і навіть інколи зависаю через це. Та не біда – Надійка в цей час вже бачить свою історію.

Читай-но-2. Як книжка може роздягнути і показати те, що не видно неозброєним оком – у «Великому перельоті»

Якщо поринути в цю книгу, дитині можна розказати багато – навіть повчального. Треба тільки забути про всі клопоти і віддатися фантазії. Так і діти вчаться фантазувати. Автори для цього доклали максимум зусиль. А ми за кілька місяців вже й ручку від скельця відламали, і мотузочку, а все ж продовжуємо «читати». І вам радимо.

Черкаси наживо

Спецтеми

Погода

Погода