Маленькі дикі тваринки кроти, які мають чудовий слух і нюх, можуть відчутно дошкуляти садівникам та городникам. Ознаками вторгнення кротів стають їх нори з високими пагорбами (кротовини). Прокладаючи довгі ходи на полях і присадибних ділянках в пошуках їжі, кроти руйнують грядки, доріжки, газони, клумби, можуть серйозно пошкодити кореневу систему рослин. Норами кротів користуються польові миші, землерийки, що нерідко з’їдають цілі грядки моркви, картоплі, залишаючи саме бадилля.
Свої ходи, кріт прокладає у землі відразу на кількох рівнях: від 3-х см до двох метрів завглибшки. Так, за ніч він може прокласти до 50 метрів такого проходу. А саме гніздо крота розташоване зазвичай у доволі захищеному місці, наприклад, у кореневій системі дерева, під пеньками, камінням, спорудами, на глибині до двох метрів. Про це повідомляють в управлінні фітосанітарної безпеки.
Чому із сусідством крота слід миритися
Присутність на грядках кротів є небажаною. Проте і знищувати цих тварин у жодному разі не можна. Адже кріт приносить городині більше користі, аніж шкоди. Живляться тварини личинками хруща, довгоносика, коваликів, гусеницями совки, слимаками, капустянками.
Кріт може з\’їсти і мишу, ящірку, жабу, якщо вони малорухливі. За добу кріт споживає близько 50—60 г корму. Годується кілька разів за добу, оскільки їжа перетравлюється в його організмі за 4-5 годин. Голодним чотирилапий може залишатися не більше 12-24 годин, після чого гине.
Прориваючи ходи, кожен кріт виносить на поверхню центнери землі, збагаченої кальцієм, магнієм та іншими елементами живлення рослин. Глинистий грунт, “проораний” кротами, краще зволожується і дихає, у ньому не затримується вода: надлишок вологи потрапляє через кротячі ходи у нижчі ґрунтові горизонти.
Тож кротів на заселених ними ділянках треба не винищувати, а відлякувати.
Методи боротьби із кротами
1. Найефективнішим методом відлякування кротів з городньої ділянки на сьогоднішній день є використання спеціальних приладів-генераторів звуку, які створюють шум на рівні ультразвуку. Тварини цей шум чують, а людське вухо не сприймає.
2. Відлякує кротів аромат корінців і листків рослини рябчика імператорського і бобових рослин.
3. Якщо на ділянці відсутні плодові дерева і чагарники, то можна вдатися до періодичного глибокого переорювання.
4. Можна застосувати старий, добре випробуваний метод – спробувати затопити кротові нори водою. Для цього використовують не менше 100 літрів. Втім не варто забувати, що чим більше ходів в землі, тим складніше буде їх затопити.
5. Ефективний, але дуже трудомісткий спосіб: укопати по всьому периметру садової ділянки металеві листи або шифер. Якщо глибина складе не менше 70 см, то кроти, найімовірніше, не зможуть проникнути на ділянку.
6. Городники радять повстромлювати в землю скляні або пластикові пляшки під кутом 45 градусів, горлечком догори. Потік повітря, потрапляючи в пляшку, породжуватиме специфічний неприємний для тварин звук і вони оминатимуть грядки.
7. Городники також використовують вітряки, зроблені з великої консервної банки, прив’язаної до тички. Їх бряжчання відлякує небажаних гостей.
8. Навколо грядок закопують ганчірки, змочені гасом чи дьогтем, а самі ходи задимлюють ялівцем за допомогою димаря, яким користуються пасічники.
Природними ворогами кротів є коти, лисиці, куниці, ласки, хижі птахи (совки, канюки).
