Їхній дім на крайній від поля вулиці Корсуня-Шевченківського вражає не розмірами чи розкішшю, а, як мені здалося, казковістю. Заходиш у двір, а там – гойдалка між деревцями, перед нею – озерце та кам’яні гірки; справа, між декоративними деревами, чудернацькі звірі і птахи, далі – озерце з лебедями і фонтаном. Кожен сантиметр землі оформлений із фантазією і змістом. Автор цих витворів – господиня Наталія Ліневич.

У самому будинку також багато цікавого для ока: на стінах помічаю то ліплені з гіпсу картини, то такі ж полички, то картини, писані олійними фарбами. Навіть ванна кімната вражає пейзажем у японському стилі на стіні. «Тут ще не все закінчила. Дуже люблю прикрашати свій дім, − пояснює господиня. – Ми з Володею тут майже все зробили власними руками. Спочатку збудували «врем’янку», потім з’єднали її з будинком. Майстрів наймати в кінці 90-х не було за що, тому самі старалися. Як мурахи трудилися, спасибі – допомогли батьки, родичі, куми, знайомі. Наш тато (це про Володимира) – майстер на всі руки. Так усе планували, щоб зручно і затишно було всім. Зараз дивуюся: як ми вп’ятьох поміщалися в одній кімнаті…»
Уп’ятьох – це вже багатодітна родина. У Ліневичів три донечки: старшій Марині минуло 18, середульшій Лізі – 13, Ані − 11. Нещодавно сім’я поповнилася зятем Сергієм, а три місяці тому народилась Дашенька. Їй зараз припадає найбільше любові й уваги. Кочує з рук на руки: від мами до тата, від бабусі до дідуся, а тітонькам вона – улюблена забава.
Дівчата під час розмови одна поперед одної горнуться то до мами, то до тата, і я напівжартома-напівсерйозно запитую:

− То хто ж у вас в сім’ї головний?
− Обоє! І мама, і тато, − мало не хором відповідають діти, і це викликає задоволені усмішки у батьків.
Переходимо до того, хто яку професію мріє опанувати − і тут дівчатам за приклад старша сестричка. Марина вчиться на технолога харчової промисловості, цим же шляхом збирається йти і п’ятикласниця Аня. Вона вже самостійно готує, особливо вдаються пироги та торти. У Лізи улюблений сирний пиріг. З професією вона твердо не визначилася, оскільки має творчу натуру, любить малювати.
Смачно готувати дівчат із ранніх літ учить мама. На кухні завжди всі разом, мають і свої обов’язки, які виконують не під примусом, а з охотою. Крім того, за словами дівчаток, мама навчає бути людяними, дружити з ровесниками. Марина розповіла, що батьки навчили її всьому, що треба у житті (вони з Сергієм почали жити окремою родиною, найняли будинок недалеко від батьків), крім того – й готувати, і порядок на городі тримати. «Від тата порядку навчилася», − зауважує вона. І це стосується не тільки порядку в речах, а й у вчинках, обіцянках.

Дівчатка радують батьків і гарним навчанням, і творчими здібностями, а особливо ж – своєю любов’ю. Саме нею велика родина щаслива.
− Своє щастя ми будуємо все життя, стараючись віддати рідним свою любов і турботу. У стосунках із чоловіком і дітьми для мене головне – чесність, повага, уміння розуміти і прощати. Адже ідеальних людей не існує. Діти наші завжди відчувають доброту, хоча без строгості порядку не навчиш. Намагаюсь із кожною донькою частіше розмовляти, пояснювати життєві ситуації. Ціную те, що вони зі мною відверті, розповідають про свої дитячі проблеми, питають поради. Ніколи не думала, що так цікаво бути на рівні їхньої старшої подруги. А ще мене радує, що зять Сергій так влився в сім’ю, ніби змалку жив із нами, − Наталія з усмішкою спостерігає за тим, як дбайливо й обережно зять пакує для перевезення ліжечко маленької Даші. − Хороший, хазяйновитий хлопець.

Володимир – головний годувальник сім’ї, адже мама зараз на обліку в центрі зайнятості. Велика родина – великі потреби, адже діти ростуть. «У наш час важко утримувати сім’ю. Один газ чого вартий! Тому подався на заробітки за кордон, де більше можу заробити. Трактор також виручає, чимало людей просить виорати городи. Я й думки не можу допустити, щоб мої діти в нужді жили. Живу на світі заради них. Я щасливий, що маю таких три донечки і дружину − красуню і хазяєчку. Ніколи не поміняв би долю і сім’ю. Роби щасливими рідних – і сам щастя відчуватимеш», − такий простий рецепт сімейного щастя від родини Ліневичів.