Навіщо потрібна насінницька документація

З початку року Відділ контролю в насінництві та розсадництві управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області (далі-Відділ) провів 11 заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням суб’єктами господарювання вимог законодавства у сфері насінництва та розсадництва.

За його результатами спеціалісти Відділу видали 6 приписів щодо усунення порушень вимог законодавства у цій сфері, а також у межах своєї компетенції надали суб’єктам господарювання консультаційну підтримку з питань здійснення державного нагляду (контролю).

Найбільш поширеними були порушення вимог законодавства у сфері насінництва та розсадництва, які стосувалися ведення і зберігання суб’єктом господарювання щодо кожного сорту насінницької документації за встановленою формою.

Вимоги до ведення насінницької документації

Нагадуємо, що згідно зі статтею 13 Закону України «Про насіння та садивний матеріал» суб’єкти насінництва та розсадництва зобов’язані вести щодо кожного сорту насінницьку документацію за встановленими формами і зберігати її упродовж трьох років.

Така документація повинна вестись на всіх етапах виробництва насіння і зберігатися так само, як і документи фінансової звітності. В них мають бути відображені всі роботи, пов’язані з вирощуванням, сортуванням і зберіганням насіння у господарстві. Для цього усі виробники насіння (фізичні особи – підприємці та юридичні особи), які виробляють насіння, мають вести «Шнурову книгу обліку насіння» (далі-Книга).

У ній слід записувати такі дані:

– кількість і якість висіяного і наявного в господарстві насіння;

– назва сорту;

– генерація;

– норма висівання насіння;

– фактичний урожай по кожному полю.

За правильність і своєчасність ведення Книги відповідають агроном з насінництва й головний агроном господарств усіх організаційних форм власності.

Всі сторінки цієї Книги нумеруються, прошиваються і скріплюються печаткою. Своєчасне та сумлінне її ведення запобігає знеособленню насіннєвого матеріалу. Відомості про надходження і витрачання насіння, а також про одержані врожаї мають бути звірені з даними бухгалтерського обліку. На кожній сторінці головний агроном своїм підписом засвідчує правильність зроблених у Книзі записів.

Книга складається з двох розділів:

1. «Сівба і збирання врожаю»

2. «Зберігання і використання насіння».

Для кожної культури в Книзі виділяють окремі сторінки і записи ведуть по кожному сорту окремо.

Основними документами для запису даних про якість насіння є сертифікати, що засвідчують сортові і посівні якості насіння, протоколи випробування, «Атестат на насіння», «Свідоцтво на насіння», «Свідоцтво на гібридне насіння» та акти польового оцінювання.

Розрахункову норму висіву визначають за загальноприйнятою методикою, виходячи з оптимальної кінцевої густоти стояння рослин (млн. шт./га), маси 1000 насінин та посівної придатності насіння.

Кількість висіяного насіння беруть з накладних на відпущене насіння для сівби. На підставі акта передачі-приймання проставляють дату і кількість переданого на зберігання насіння.

Номер партії повинен відповідати тому номеру засіку чи штабеля, в якому насіння фактично зберігається в насіннєсховищі. Решта даних записують у Книзі з бухгалтерських документів (накладних на відпуск насіння).

Відповідальність за порушення законодавства

Відповідно до ст.28 Закону України «Про насіння та садивний матеріал» особи, винні в порушенні законодавства у сфері насінництва та розсадництва, несуть відповідальність згідно із законом.

Суб’єкт насінництва та розсадництва позбавляється права займатися виробництвом, реалізацією та використанням насіння і садивного матеріалу шляхом виключення з Реєстру суб’єктів насінництва та розсадництва у разі систематичного грубого порушення ним законодавства у сфері насінництва та розсадництва.

Накладення стягнення не звільняє винних осіб від відшкодування збитків у випадках і порядку, передбачених законом.

Звертаємо увагу, що дані рекомендації не є нормативно – правовими актами, а мають лише інформаційний характер.