Чверть століття виповнюється навчально-науковому інституту історії та філософії Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. За цей час кілька разів змінювалася його назва, викладачі та студенти, проте «суть» завжди лишається незмінною: тут готують фахівців соціогуманітарного профілю, ще з 1921 року, коли навчальний заклад розпочинав роботу як Черкаський інститут народної освіти.
Понад 30 років працює у навчальному закладі Олександр Перехрест. Саме він був першим деканом навчально-наукового інституту історії та філософії.
– Олександр Григорович зробив чимало для розвитку історичної освіти в його стінах. Під його наставництвом зросло чимало талановитих фахівців у галузі історії. Саме він ініціював підготовку в Черкаському університеті фахівців за спеціальністю «Історія» та став фундатором історичного відділення, а пізніше історичного факультету ЧНУ, – зазначає директорка ННІ історії та філософії, докторка історичних наук, професорка Наталка Земзюліна. Нині Навчально-науковий інститут історії і філософії очолює саме вона – тендітна, проте з сильним, вольовим характером жінка.
За словами Наталки Іванівни, сьогодні в підрозділі працює 14 докторів наук, професорів, 28 кандидатів, доцентів, діє докторська спецрада. Студенти отримують три освітні рівні від бакалавра до доктора філософії. Європейське стажування, вільне володіння інформаційними технологіями та іноземними мовами, наукова діяльність вже стали нормою як для викладачів, так і для студентів. Дистанційна та індивідуальна форми навчання широко застосовуються в ННІ, що вимагає нових методів викладання. Відкриваються нові освітні програми: середня освіта (Історія) доповнена географією та інформатикою; археологія передбачає вивчення основ музеєзнавства; міжнародні відносини, окрім двох іноземних мов, – ще й міжнародну економіку і право. Філософська наука змістилась у площину практичної конфліктології та соціогуманітарної аналітики.
Навчально-науковий інститут має 4 кафедри: археології та спеціальних галузей історичної науки; всесвітньої історії та міжнародних відносин; історії України, філософії та релігієзнавства.
Кафедру археології та спеціальних галузей історичної науки із 1999 р. очолює доктор історичних наук, професор Анатолій Морозов:
– В останні роки світова практика надає значення вивченню археології як базовій історичній науці. Тож, за сучасною концепцією навчання, наші студенти вже з першого курсу мають опановувати науку, не зазубрюючи матеріал, а досліджуючи щось нове і невідоме. Тому на базі кафедри ми створили кілька «проблемних» груп, які займаються дослідженями. У такий спосіб ми намагаємося залучити студентів до наукової діяльності. Перша група – «Вікінги» – досліджує проблему перебування вікінгів на Середньому Подніпров\’ї. Учасники групи «Богдан» працюють над проблемою перепоховання праху Богдана Хмельницького у Суботові, а «Сяйво віри» – над паростками християнства на Черкащині (досліджують церкви, що були у катакомбах).
Студенти-археологи мають змогу долучитися до проведення археологічних розкопок.
– Ми маємо нині щорічну практику проведення археологічних розкопок, – розповідає директор центру вивчення пам\’яток археології ЧНУ Андрій Касян. – Ми співпрацюємо з інститутом археології, тож викладачі цього закладу не лише читають лекції, а й проводять практичні заняття з нашими студентами. Разом із ними ми торік вели розкопки поблизу Трахтемирова, на Бучаку та досліджували гору Лисуха. На Чигиринщині копали Мотроненські вали й городища. Цього року будемо співпрацювати ще тісніше, тому що на часі – подання черкаських пам\’яток на отримання статусу «під охороною ЮНЕСКО».
– Кажуть, що довше існує навчальний заклад, то він кращий, – додає доктор історичних наук, професор кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки Ігор Фареній. – І це цілком правильне судження. Ціле покоління істориків, точніше – фахівців у галузі суспільних проблем виростив наш факультет-інститут, він уже став звичним (в регіоні і поза ним) осередком освітньо-наукового життя. Як науково-педагогічний працівник, я – ровесник факультету-інституту. У далекому 1994-му, у рік створення істфаку, почав тут працювати. Чверть століття праці для кожної людини – відтинок принциповий. І нехай він примножується для усіх причетних до славних справ черкаського істфаку.
Кандидатку історичних наук, доцентку кафедри всесвітньої історії та міжнародних відносин Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького, докторантку Чорноморського університету ім. Петра Могили Вікторію Калінчик з ННІ історії та філософії пов\’язує все свідоме життя:
– У 1996 році я стала студенткою, згодом, після завершення навчання, пропрацювавши рік у школі, та все ж повернулася у стіни рідної альма-матер. Разом ми пережили зміни і перевтілення з факультету історії на навчально-науковий інститут, тож бажаю інститутові перспектив, зростання, можливостей реалізації сміливих і амбітних проектів, – не стримує емоцій доцентка. – Колегам же бажаю наснаги, а студентам – вдалого працевлаштування та гідної оплати праці.
Кафедру історії України очолює доктор історичних наук, професор Віталій Масненко.
– Ювілей нашого інституту дорівнює ювілею кафедри, а 25 років – термін суттєвий, – зазначає професор. – Наша кафедра спеціалізується на вивченні історії та етнології України. Окрім викладацької діяльності, співробітники кафедри займаються досить серйозною науковою діяльністю – у нас 5 докторів наук і найближчим часом додасться ще один. Ми активно співпрацюємо з польськими колегами, займаємося білоруською проблематикою. До того ж долучаємося до громадської діяльності. Я, наприклад, очолюю осередок наукового товариства ім. Шевченка в Черкасах – це інституція, що існує з 1873 року і була першою українською академією наук. Ми намагаємося через громадські організації залучати до роботи молодих науковців, реагуємо на події в сучасному світі й у місті, намагаємося давати експертну оцінку, проводимо соціологічні дослідження.
Доктор історичних наук, професор кафедри історії України Юрій Присяжнюк додає:
– На кафедрі історії України працюю з 2001 року. Сьогодні наша кафедра має найбільше докторів наук. Я, як заступник завідувача кафедри з наукової діяльності, зазначу, що наша кафедра щороку входить в двійку-трійку університету за обсягом виконаної наукової продукції. Завдячуючи завідувачу кафедри, ми вигравали кілька років гранти – а це додаткове розумове й фізичне навантаження. Проте за роки роботи ми, на жаль, втратили багатьох людей, останнім пішов із життя Микола Шамрай – він був професором усіх професорів, бо дарував нам неоціненні знання.
Кафедра філософії створена у листопаді 1964 р., її викладачі забезпечують також викладання філософії і дисциплін філософсько-гуманітарного циклу на всіх факультетах та в навчально-наукових інститутах університету, читання курсу «Філософія і методологія науки» для студентів магістратури.
– Наша кафедра філософії є єдиним підрозділом університету, що забезпечує в цілому комплексну світоглядну підготовку майбутніх фахівців і формування національної та усіх видів сучасної ідентичності, тобто вміння і розуміння бути кимось: українцем, сучасним європейцем, людиною, – зазначає доцент кафедри філософії та релігієзнавства Павло Кретов. – Наша мета – давати людині можливість самоусвідомити, віднайти себе. Саме тут гуманітаристика співпрацює з точними науками.
