Моринська ОТГ гідна місця на туристичній мапі України

Дата: 31-05-2019, 17:05

Моринська ОТГ гідна місця на туристичній мапі України
Зелені діброви, мальовничі кургани, заповідні урочища, густі ліси, цілющі джерела, прозорі ставки, примхлива річка Рось та тиха Корсунка (Фоса), багата історія, що сягає ХІІ століття, та археологічні знахідки трипільської, черняхівської і зарубинецької культур – все це і багато іншого плекають, розвивають і прагнуть показати світові жителі молодої Моринської громади, що утворилася в результаті виборів 29 жовтня 2017 та об’єднала 8 населених пунктів: Моринці, Ситники, Сотники, Виграїв, Пішки, Нехворощ та селища Зелена Діброва і Берлютине.
Наразі Моринська об’єднана територіальна громада є найменшою на Черкащині, її площа складає 110, 075 квадратних кілометрів, а проживає тут 1 805 жителів.

Моринська ОТГ гідна місця на туристичній мапі України


– Наша громада невеличка, але фінансово спроможна. Цьогоріч 47 тисяч реверсної дотації громада спрямовує у державний бюджет при загальному бюджеті громади близько 15 млн, – говорить голова Моринської ОТГ Анатолій Видута.
Зачаруватися краєвидами, доторкнутися до історії, познайомитися з архітектурною та культурною спадщиною, скуштувати смачні екологічно-чисті страви та навіть відчути на собі результати апі-терапії в унікальній Зеленій садибі бджоляра Андрія Столяревського мали нагоду черкаські журналісти під час відвідин Моринської громади завдяки Черкаському Центру розвитку місцевого самоврядування.
У Сотницькому будинку культури урочисто зустріли нас, як шанованих гостей, традиційним короваєм та гімном села Сотники, авторства землячки Надії Щербини, у виконанні місцевого колективу художньої самодіяльності. Сьогодні починання талановитої сестри Надії продовжує поетеса, народна майстриня Лідія Уменко, яка напередодні написала поетичні рядки, у які вклала всю любов до рідного краю:

Моє село замріяне і ніжне
У вишитій сорочці і маніжках,
Всевишнім підняте на висоту небес –
І вірю я, що з Господом воскресне,
Бо в цім селі не всохло ще коріння,
І щовесни тут сіється насіння,
І сходить у серцях малих дітей
Історія села, його людей…

У сільському будинку культури з оновленим інтер’єром, ремонт якого, за словами голови, обійшовся у 265 тис. грн з коштів місцевого бюджету, тішать око відвідувачів яскраві експонати народних ремесел. У виставковій залі представлені унікальні сотницькі ляльки, своєрідна візитівка села, роботи народного умільця Григорія Нестеренка, який після виснажливої роботи механізатора, ночами вишивав неймовірні речі, можна тут побачити й елементи українського побуту та народного одягу, вироби сотницьких майстрів. Поруч із глядацькою залою, яка ще минулоріч перебувала в аварійному стані, працює, приведена до ладу, бібліотека, де можна знайти як класичну літературу, так і сучасну.
– Ми робимо все, щоб забезпечити відпочинок людей, організувати заняття художньою самодіяльністю, щоб культурний розвиток села був на гідному рівні, – зазначає Анатолій Видута. – Сьогодні у нашій молодій громаді людям є де зустрітися, проявити свої таланти, провести дозвілля.


Моринська ОТГ гідна місця на туристичній мапі України



Після будинку культури попрямували до Зеленої садиби, яку облаштував у селі голова ГО «Спілка пасічників Корсунщини» Андрій Столяревський. Андрій з дружиною Інною у 2014 році переїхав до Сотників зі степового кримського селища Красногвардійське, аби продовжувати займатися улюбленою справою та розвивати зелений туризм. Андрій, як справжній господар, пригостив гостей смаколиками з медом, провів екскурсію пасікою, розповів про бджолярську науку, вразив глибокими знаннями про те, як надавати першу невідкладну допомогу при укусі бджоли, як доглядати за вуликами, скільки живуть бджоли, та які бджоли входять до складу бджолиної сім'ї. Побували журналісти і в смерековому апі-будиночку, який примандрував на Черкащину з Івано-Франківська, і зараз приваблює не лише туристів, а й усіх охочих зміцнити нервову систему та відпочити.
Наприкінці літа планує Моринська об’єднана територіальна громада провести тематичний фестиваль «Спас медовий» за підтримки «Спілки пасічників Корсунщини» на базі «Всеукраїнської екологічної ліги», що у Виграєві.


Моринська ОТГ гідна місця на туристичній мапі України



– «Спас медовий» плануємо організувати у селі Виграїв із залученням екологічної ліги. Під час фестивалю проходитиме Всеукраїнська конференція пасічників, працюватиме виїзний апі-будиночок, будуть виставки декоративно-прикладного мистецтва, виробів з меду, майстер-класи з виготовлення пряників, виступи колективів художньої самодіяльності, – ділиться планами заступниця голови Моринської ОТГ Лілія Жуковська. – Ми запросимо всі громади, адже маємо зручне транспортне сполучення: Моринці знаходяться за 12 км від районного центру – міста Корсунь-Шевченківського, за 90 км від обласного центру – міста Черкаси та за 133 км від столиці України – міста Києва. Поруч із селом проходить залізнична лінія Миронівка – станція імені Тараса Шевченка Одеської залізниці та за 1 кілометр – національна дорога державного значення Н-01 Київ – Дніпро.
Жителі Моринської громади, славетного козацького краю, колиски козаччини шанують, зберігають та примножують козацьку спадщину. Мальовниче село Виграїв, що було колись безіменним хутором у Гороховій балці, отримало свою назву на честь перемоги козаків Богдана Хмельницького над військами Речі Посполитої у травні 1648 року. Битва, яка з історії відома як Корсунська, поклала початок визвольному руху і в пам'ять про цю подію біля будинку культури встановлено обеліск, до якого разом з адміністрацією Моринської громади ми мали за честь покласти квіти.
У селі Виграїв нас тепло зустріли ошатно вдягнені в українське вбрання учасники місцевого творчого колективу, виконали пісню про рідне село та оповіли про славетні подвиги земляків.
Екскурсію по унікальному Музею козацької слави охоче влаштував колишній сільський голова Володимир Микитенко, який нині на громадських засадах опікується музеєм. Володимир Федосійович, здавалося, мав особливі стосунки з кожним експонатом музею, гордо проводив мандрівку виставковими залами: головною залою, присвяченою історичній Корсунській битві 1648 року, залою етнографії та сільського побуту, приділив увагу й експозиції Голодомору 1932-1933 років.
Неподалік від музею височіє Церква Покрови Пресвятої Богородиці Київського патріархату збудована впродовж року на кошти місцевого мецената Івана Артазея, автора книгу «Виграїв – край відродження державності».
Оглянули ми і славетне місце Корсунської битви, де козаки на чолі з Максимом Кривоносом копали рови, готуючи засідку польській шляхті. Зараз на тому місці встановлений дерев’яний хрест і гранітна стела, до якої також поклали квіти, вшановуючи подвиг та звитягу козаків.
У справжній пам’ятці архітектури, у приміщенні колишньої земської школи збудованої в 1914 за проектом відомого архітектора Опанаса Сластіона, вже три роки діє Інформаційно-просвітницький центр «Екологічна варта» Всеукраїнської екологічної ліги. ГО «Всеукраїнська екологічна ліга» орендувала приміщення, яке потребувало порятунку, зробила ремонт, причепурила та відкрила центр, який надає екологічну освіту дітям з усіх куточків України. На території «Екологічної варти» встановлено 16 камер відеонагляду, на даху функціонують 18 сонячних панелей, які влітку забезпечують корпус світлом, у приміщенні стоять енергозберігаючі котли, замінене освітлення на енергоефективні лампи, на території розташовані грядки органічного землеробства, посаджена ділянка енергетичної верби, впроваджено сортування сміття. У самій будівлі, архітектурний стиль якої визначають як український модерн, «Екологічна ліга» облаштувала дитячі спальні, кімнати для занять і навіть кімнату-музей, намагаючись максимально зберегти архітектурну пам’ятку. Так, в ігровій кімнаті можна побачити куточок старовинної груби та міжкімнатні дерев’яні двері, а у виставковій – елемент добротної віконної рами, на даху збережена частина автентичної черепиці. Керівництво «Екологічної варти» наголошує, що центр приділяє увагу екологічному та навчально-патріотичному розвитку, аби привити молодому поколінню любов до природи та до рідного краю.
Після Сотників та Виграєва настала черга центру громади –Моринцям вражати гостей цікавинками. У Моринському навчально-виховному комплексі імені Героя Радянського Союзу Анатолія Харковця вихованці закладу у національному вбранні зустрічали гостей віршами, піснями і розповідями про історію села та школи, яка у 1913 році з’явилася замість тісної однокімнатної церковно-парафіяльної школи. Наразі громада пишається своїм навчально-виховним комплексом, який налічує 140 вихованців: 110 учнів та 30 малюків у дитсадку. За нетривалий час існування Моринської громади у приміщенні зроблений ремонт, придбані дві нові плити та духова шафа для випікання, а зелена територія навколо закладу з криницею, возом, вітряком, гойдалками та цікавим декором справляє враження.
– Ми намагаємося раціонально розділяти кошти між населеними пунктами, щоб люди відчули, що децентралізація – це не погано, що ми йдемо у правильному напрямку, переймаючи європейський досвід, – зауважує Лілія Жуковська.
У глядацькій залі оновленого будинку культури жителі облаштували куточок пам’яті героїв Майдану та війни на сході України, є тут і виставкова зала, де зібрані предмети українського побуту та традиційного одягу, можна також побачити і вироби майстрів-сучасників, зокрема вироби з глини Наталії Гінтової. Та справжньою родзинкою громади стала унікальна фітнес-бібліотека, аналогів якій немає в Україні. На залишок коштів від інфраструктурної субвенції, це близько 50 тисяч гривень, громада ефективно втілила ідею заступниці голови Моринської ОТГ Лілії Жуковської.

Моринська ОТГ гідна місця на туристичній мапі України


– Сьогодні, на жаль, бібліотеки втрачають свою актуальність і багато громад їх закривають, а мені хотілося привернути увагу до бібліотеки. Спочатку думала про створення бібліотеки-кафе, чи бібліотеки-кінозалу, а потім вирішили поєднати спорт і читання, – говорить ідейна натхненниця фітнес-бібліотеки Лілія Жуковська. – Ми почистили книжковий фонд, старі книги здали у макулатуру, а на виручені кошти придбали фітнес-літературу, змінили графік роботи бібліотеки. У найближчих планах провести інтернет, щоб відвідувачі могли он-лайн повторювати вправи. Перед початком спортивних занять проводиться інструктаж із техніки безпеки, для неповнолітніх потрібен дозвіл батьків та довідка від лікаря, яка підтверджує, що дитині дозволені фізичні навантаження.
Головною метою появи такої спортивної сучасної бібліотеки Лілія Жуковська вбачає популяризацію здорового способу життя та корисного дозвілля.
– Хочеться повернути дітей до читання, адже спілкування з книжкою, відчуття запаху сторінок породжує фантазію та уяву, сприяє творчому розвитку особистості, – наголошує Лілія Жуковська.
Моринській громаді дійсно є чим вразити гостей і, насамперед, це туристичною та культурною складовою.
– Моринська громада – громада Черкащини з найбільшою кількістю працівників культури: ми не закрили жодного клубу, жодної бібліотеки. Зараз громада 4 будинки культури, 1 клуб, 4 бібліотеки. Загалом у громаді працевлаштовані 9 працівників культури, – зазначає заступниця голови Моринської ОТГ Лілія Жуковська. – Крім цього, ми плануємо розробити десятиденний туристичний маршрут. Ми маємо, чим зайняти гостей протягом 10 днів: покажемо, як печеться хліб, у Моринцях є майстриня Наталія Гінтова, яка може провести майстер-клас зі створення виробів з глини, поруч у Стеблеві батьківщина Нечуя-Левицького та відомого українського хореографа Василя Авраменка, у Квітках музей знаменитого композитора Кирила Стеценка, поруч Канів…
Безперечно Моринська об’єднана територіальна громада має необхідні природні та людські ресурси, цікаві ідеї та потужний потенціал, аби вже в найближчий час заявити про себе як туристична перлина Черкащини.

Ольга Квятковська

Черкаси наживо

Спецтеми

Погода

Погода