Народний депутат Геннадій Бобов – один із небагатьох обранців, який постійно тримає руку на пульсі округу, де був обраний уже двічі. Він багато років єдиний, хто попри зміну влади, революції та вибори постійно та суттєво допомагає громадам та простим людям. Розмова з Геннадієм Бобовим завжди цікава, адже він відверто відповідає на будь-які запитання.

– Геннадію Борисовичу, почнімо з дещо провокаційного питання: за кого Ви голосували на минулих виборах і як оцінюєте перші кроки новообраного Президента?
– Я голосував за зміни – поставив «плюс» напроти Володимира Зеленського. Чому? Бо вважаю, що нам якнайшвидше треба виходити з глухого кута, куди нас завела минула влада. За п’ять років у країні відбулося чимало змін. Найгірша новина: українців стало набагато менше. Молодь та й люди середнього віку масово виїхали за кордон на заробітки. Тобто сталося те, чого не можна було допустити. Всі країни світу сьогодні борються за людей: за робочі руки, за світлі голови, за майбутнє. Наша держава ж по суті сама створила умови, в яких люди змушені шукати кращої долі. Це найбільша помилка.
Друга помилка – це зниження купівельної спроможності населення і занепад у промисловості. Не можна побудувати сильну економіку, якщо не допомагати власному виробнику. У нас же за цей період було майже повністю знищено середній бізнес. При цьому ми почали все більше виробляти сировини і все більше завозити імпортних товарів. Це шлях у нікуди. Тому нам треба зараз швидко вибиратися з цієї ситуації.
І я, як і більшість моїх земляків, голосував на виборах за Володимира Зеленського із надією на краще майбутнє. Окрім того, ми з ним особисто знайомі – зустрічалися, зокрема, уже тоді, коли Володимир Олександрович твердо вирішив піти в політику, говорили про майбутнє держави.
Щодо перших кроків, то вважаю, що потрібен час, адже Володимир Зеленський узяв на свої плечі величезну й важку місію. Тому ми маємо оцінювати результати роботи, а не перші кроки.

– А як щодо розгону Верховної Ради? Ви підтримуєте цей крок?
– Це скликання депутатів Верховної Ради потрібно було розпускати вже давно. Бо те, що творилося там останні роки, скажу просто, не налазило на голову. Замість того, щоб ухвалювати потрібні людям та країні справжні реформи, що давно зареєстровані в парламенті, ці люди обслуговували інтереси влади та олігархів.
Я ніколи не брав участі в цих брудних справах. Ви знаєте, що в цій Верховній Раді я був у конструктивній опозиції. Так, я «вибивав» гроші для Черкащини на конкретні проекти, подавав потрібні людям законопроекти, є автором декількох законів, що стосуються аграрної сфери. Але ніколи не був задіяний ані в «проплачених» олігархами голосуваннях, ані в тих негативних псевдореформах, які наухвалював цей парламент. Я завжди послідовно виступав проти реформ освіти й охорони здоров’я, які виливалися в результаті в закриття шкіл та лікарень. Це не реформи – це знищення України.
Чи потрібно було змінювати виборче законодавство перед виборами? Так, але це мали бути «відкриті» списки, про які нам говорив новообраний Президент. На жаль, його оточення не встигло підготувати необхідні зміни, а указ уже був підписаний.

– Ви думаєте, новий склад парламенту буде суттєво кращим від попереднього?
– Я особисто маю на це надію. Адже в новообраній Верховній Раді буде значна кількість депутатів від політсили Зеленського «Слуга народу». Сподіваюся, що до цієї справи Президент поставиться відповідально і не дасть увійти до партії людям, до яких суспільство матиме питання. Адже «нові обличчя» не мають смердіти олігархічним духом. А такі плани в олігархів є. Наприклад, дехто з них уже навіть поділив Черкаську область, сподіваючись використати своїх маріонеток для захисту власних інтересів під прикриттям змін. Але я переконаний, що люди розберуться, хто є хто.
Окрім того, в парламент потраплять ті мажоритарники, які допомагали своїм округам, не забували про людей. Таких людей небагато, але вони є. По нашій області чітко видно, хто працює, а хто лише розказує солодкі казки з трибуни. Тому у новій Верховній Раді буде створена нова більшість, яка складеться із членів партії «Слуга народу» і відповідальних мажоритарників. Це буде логічна коаліція, адже відповідальні мажоритарники – це і є «слуги народу». Вони допомагають людям, запускають нові проекти, відстоюють інтереси громад. Тож вважаю, що нам вдасться нарешті впровадити реформи, на які всі давно чекають.

– Які ж саме реформи мають стати першочерговими?
– По-перше, ми маємо зупинити процес знищення того, що маємо. Треба запровадити мораторій на закриття шкіл та лікарень. Держава має виділяти кошти на їхнє утримання та забезпечення. Це стане можливим, коли запрацює економіка, основана на промисловості.
Тож другий крок – стимули для створення невеликих підприємств по всій території України. Заводи не мають концентруватися біля Києва, Харкова чи Дніпропетровська. Треба відтворити систему, коли в кожному райцентрі працювало декілька невеликих підприємств, що виготовляли молочні продукти, хліб, ковбаси, одяг тощо. Це робочі місця, це переробка, це додана вартість, це податки для місцевих бюджетів. Це, врешті-решт, люди, які не їхатимуть світ за очі, щоб мати змогу працювати. Зробити це можна, створивши спеціальні економічні стимули.
Третій крок – це інфраструктура. Ніхто не вкладатиме гроші в завод, якщо до нього не буде дороги. Сьогодні в Україні не дороги, а напрями. Такого жахіття не було ніколи. Це не просто низька якість життя людей, це втрачені інвестиції і можливості для розвитку.
Тому нам потрібно відновити дороги. Як це зробити? Ситуацію може вирішити спеціальний податок на розвиток сільської місцевості, який мають заплатити ті компанії, що орендують землю. Ви знаєте, що підприємства, які я створив, відновлюють дороги за власний кошт. Але повністю розв’язати проблему в такий спосіб неможливо. Це має бути обов’язок, закріплений законом для всіх, а не добра воля. Місцеві бюджети мають бути наповнені тими, хто заробляє гроші на цій землі. Це аксіома. При цьому потрібен жорсткий контроль за податками, що йдуть на ремонт доріг. Корупція у цій сфері має бути припинена.

– Ви думаєте, це реально зробити?
– Колись давно я зі шпальт Вашої газети звернувся до агровиробників із закликом підняти орендні виплати до 4,5 %. Пам’ятаєте, скільки було шуму? «Це неможливо! Ми збанкрутуємо!» – кричали ті, хто не хотів ділитися з людьми. Однак я проводив зустрічі, власним прикладом демонстрував, що такі гроші можна й потрібно платити і людям, і державі; зареєстрував відповідні законопроекти, брав участь у зміні Податкового кодексу щодо орендних ставок. Сьогодні в Черкаській області найвищі ставки виплат. У 2019 році – понад 3 500 гривень за гектар землі, що складає 8,7 % від нормативно-грошової вартості землі.
Ще один приклад. Сім років на кожній зустрічі, майже в кожному коментарі чи інтерв’ю я звертаюся до представників бізнесу Черкащини: «Допомагайте людям!» Як-то кажуть, на той світ усі гроші не заберете – допоможіть школі, лікарні, дайте гроші на лікування людині. І якщо раніше це робили одиниці, то зараз так робить уже багато бізнесменів.
Мене часто запитують: «Як Ви ставитеся до того, що у Вашому окрузі заїжджі чужинці надають допомогу школам із прицілом на наступні вибори?». Ставлюся до цього абсолютно спокійно і позитивно. Нашим школам та лікарням потрібна допомога. І якщо людина, яка представляє компанію мільярдера, в якого яхта коштує сотні мільйонів доларів і вважає за потрібне передати хоч 2–3 тисячі гривень на розвиток – це добре. Хай які в неї будуть плани – неважливо. Поки хай заплатить хоч щось! Головне при цьому не обдурювати людей, не роздавати пустих обіцянок і папірців із сумами, які потім не підкріплюються грошима. Таке, на жаль, зараз також трапляється.
Тож, думаю, і дороги спільними зусиллями нам вдасться зробити. Це реально, головне – розпочати. Ви знаєте – я слів на вітер не кидаю.

– Це весь перелік реформ?
– Ні, це першочергові речі. У нас багато роботи. Головне сьогодні – покінчити з олігархічною системою, яка вбиває все навколо себе. Вона, як ракова пухлина, поглинає у себе все живе та життєздатне. Сьогодні держава служить олігархам, надає можливість цькувати бізнес та незгодних, займатися рекетом через прокуратуру та силові структури, і все – в інтересах кланів. Я сам зіткнувся з цим. Ви знаєте, що проти мене намагалися відкрити кримінальні справи за надуманими причинами. А реальний привід один: відомий усім олігарх, який скористався можливостями минулої влади, поклав око на виробництво, яке я створив з нуля без жодної допомоги та державної копійки.

– А як щодо ситуації на Сході?
– Мир сьогодні – дуже важлива річ. Люди не мають гинути на цій війні. Швидкого розвитку, який так сьогодні потрібен Україні, без миру не буде.

– Ви особисто братимете участь у виборах?
– Я завжди звик закінчувати справи, які розпочав. Мені не соромно дивитися в очі людям. За останні п’ять років мені вдалося допомогти багатьом громадам, зрушити з місця, здавалось, непідйомні проекти в інтересах людей, на які були виділені мільйони гривень. Планів іще більше. Зараз у Кабінеті Міністрів лежать документи на виділення мільйонних коштів по реалізації масштабних інфраструктурних проектів в окрузі.
Продовжує працювати довгострокова програма допомоги – сотні шкіл та лікарень отримали необхідне. Ви не побачите жодного білборда з моїм обличчям. Я не бігаю з фотоапаратом і не піарюсь на кожній акції, не роздаю папірці з намальованими сумами. Я ефективно працюю вже майже сім років як народний депутат по 196 округу. І результат моєї роботи відчула кожна громада.
Тож хочу побачити, як ті реформи, що були написані разом із виборцями, будуть втілені у життя за моєї участі. Хочу скористатися шансом, який випав Україні, і допомогти Батьківщині встати з колін. Хочу докласти всіх зусиль для того, щоб у нашій державі нарешті відбулися суттєві і правильні зміни. Я вважаю: зробив для себе – зроби для інших. Перед обранням до парламенту мені вдалося побудувати ефективний бізнес. Зараз я вважаю своїм обов’язком використати свій досвід для людей, що живуть та працюють поруч.
Я постійно відчуваю підтримку та подяку своїх виборців, адже багато років служу людям, допомагаючи там, де це в моїх силах. Тому я вирішив балотуватися в народні депутати.
Україні потрібен мир і стабільний розвиток. Інакше ми не матимемо майбутнього. Сьогодні важливо зробити правильний вибір і використати шанс, що випав на долю українців.