Коли збираємося в подорож, усе частіше хочеться відшукати незвідані місця, яких не торкнулася цивілізація. Хоча під час планування відпочинку найпершими спадають на думку найбільш популярні курорти – там завжди багатолюдно і часто не проштовхнутися. Приємно, що Україна все ще може похвалитися віддаленими куточками, надійно захованими від чужих очей, тож нумо мандрувати!
Буцький каньйон (село Буки, Маньківський район, Черкаська область)
Буцький каньйон по праву називають одним із найкрасивіших місць Центральної України. Його кам’яні береги, вік яких оцінюють у 2 млрд років, нависають над стрімкою річкою Гірський Тікич. Це місце вже давно облюбували альпіністи. Звивистий і довгий Буцький каньйон починається біля двометрового перекату колишньої греблі ГЕС, іменують його водоспадом Вир. Тут можна побачити мальовничі руїни, що залишилися від старого водяного млина, який збудували у ХІХ столітті. Милуватися околицями каньйону можна біля самої води, влаштувавши пікнік або залишившися тут із наметом на нічліг.
Актовський каньйон (село Актове, Вознесенський район, Миколаївська область)
Актовський каньйон – це унікальне місце, де ансамбль стрімких скель і гранітних валунів поєднується зі світом рослин. Його називають «Каньйоном Диявола» або «Малим Кримом». Своїм ландшафтом місцевість нагадує відомі каньйони Північної Америки. Протікає річка Мертвовод, насичена сірководнем, і має дивний колір, але є тут місця і для купання з чистою прозорою водою. Поруч з Актовським каньйоном іще одне дивовижне місце – Трикратський ліс-лабіринт.
Блакитні озера, Щурове (село Щурове, Краснолиманський район, Донецька область)
Назва «Блакитні озера» говорить сама за себе. Вода в них справді чиста, блакитна і ніколи не застоюється. Це відбувається завдяки підземним джерелам, що забезпечують постійну циркуляцію водного потоку. Місцевість оточена сосновим лісом і піщаними берегами.
Арбузинський каньйон (біля сіл Актове і Трикрати, Вознесенський район, Миколаївська область)
Арбузинський каньйон – це молодший брат Актовського каньйону. Названий так, бо крізь валуни вперто пробиває собі дорогу річка Арбузинка. За підрахунками, гранітно-базальтові скелі Арбузинського каньйону сформувалися близько 4 млрд років тому. Завдяки вулканічному походженню в цьому районі не буває зими, адже вулкан, який дав життя регіону, досі не охолов. Обидва каньйони – Актовський і Арбузинський входять до складу природного парку «Бузький гард».
(Біле озеро село Рудка, Володимирецький район, Рівненська область)
Це озеро карстового походження з чистою і прозорою водою. Дно переважно піщане. З висоти пташиного лету здається, що ця водойма справді білого кольору. Біле озеро має цілющі властивості, його ще називають «озером молодості». Все це через високий вміст гліцерину, вода тут навіть на дотик м’яка.
Шолохівський (Токівський) каскадний водоспад (село Токівське, Апостолівський р-н, Дніпропетровська область)
Шолоховський водоспад у народі відомий під назвою «Червоне каміння». Місцевість так назвали, бо тут багато граніту червоного кольору. Цей граніт можна зустріти по всій Дніпропетровській області – в архітектурних елементах або монументальних будовах. Сам по собі Шолохівський водоспад невеликий, довжина – близько 14 метрів із перепадами від декількох сантиметрів до декількох метрів. Водоспад починається від притоки річки Базавлук. Цей каскадний водоспад виник у мезозойську еру. Уявіть: він був свідком зародження людської цивілізації
Озеро Кагул (біля села Нагірне, Ренійський район, Одеська область)
Кагул – озеро, яким неможливо намилуватися. Це найпівденніша точка після Криму. Саме сюди птахи прилітають, щоб перечекати зиму, їхні численні гнізда можна побачити серед скель. Місцевість навколо озера доволі типова для півдня. Тут спекотно і немає людей поблизу. Іншими словами – ідеальне місце для того, щоб перевести дух від суєти мегаполісів.
Бакотська затока (село Бакота, Кам’янець-Подільський район, Хмельницька область)
Виникнення Бакотської затоки пов’язане із затопленням чотирьох сіл у долині Дністра. Це відбулося після закінчення будівництва Новодністровської ГЕС. Тепер, приїжджаючи сюди, можна милуватися космічними пейзажами. Унікальність цього місця в тому, що його оточують скелі, тому тут сформувався особливий мікроклімат, характерний більше для південних широт. Недосвідчений мандрівник завжди знайде заняття до душі у цьому дивовижному краї.
Каньйон річки Синюхи (біля села Тернівка, Новоархангельський район, Кіровоградська область)
Маловідоме місце в Україні – каньйон річки Синюхи. Загальна довжина її – понад 100 км, це одна з найчистіших річок, адже на ній не знайдеш жодного промислового підприємства. Сам каньйон займає лише малу частину водойми, але при цьому ділянка – одна з найгарніших.
Джуринський (Червоноградський) водоспад (село Нирків, Заліщицький район, Тернопільська область)
Джуринський водоспад – найбільший рівнинний в Україні. Кажуть, виник він штучним шляхом. Легенда свідчить, що під час одного з турецьких набігів, що стався більше як 4 століття тому, загарбники змінили русло річки Джурин. Вороже військо сподівалося, що жителів міста замучить спрага, і ті знімуть оборону фортеці. До речі, недалеко від водоспаду стоять прекрасні руїни Червоноградського замку. Міста з цією назвою вже давно не існує, але можна поглянути на його руїни.
Соледарське озеро (місто Соледар, Донецька область)
Ця водойма досить незвичайна і навіть загадкова. У Соледарського озера аномальна температура води, його ще називають озером «із підігрівом». Річ у тому, що з глибиною температура зростає, хоча має бути з точністю навпаки. Досліджувати цю загадку природи доволі складно. Була спроба аквалангістів спуститися на дно, але вони помітили, що вода ущільнюється, перетворюючись на «рідке скло» і виштовхує на поверхню кожного, хто спробує опуститися занадто глибоко.
Водоспад Кобалар (Козирок) (село Передове, Севастопольський район, Крим)
Серед водоспадів виділяють так звані ефемерні водоспади – ті, які з’являються лише у вологу погоду. Кобалар саме такий. З висоти 14 метрів він падає в маленьке озеро, створюючи прозору водяну завісу. Милуватися цим видовищем можна тільки навесні і взимку, у літню пору джерело, як правило, вичерпується. Назву Козирок цьому місцю дали завдяки незвичайній формі уступу, з якого спадає невеликий струмочок.
