Що потрібно і чого не можна робити на Трійцю

Дата: 16-06-2019, 09:07

Що потрібно і чого не можна робити на Трійцю
Трійця (Свята П'ятидесятниця, Зелені свята) – саме цим святом через п'ятдесят днів після Великодня завершується пасхальний цикл. Цей день – одне з 12 найважливіших свят у християн. Кореспонденти «Нової Доби» підготували інформацію про дату святкування, вихідні та витоки традицій цього дня.
День Святої Трійці — свято, що прославляє триєдність Всевишнього Бога. У Євангелії ж зазначено, що цього дня апостоли зібралися на п’ятдесятий день після воскресіння Христа в Сіонській світлиці в Єрусалимі (кімнаті, де до цього відбувалася Таємна вечеря). Саме тоді на апостолів у вигляді вогняних язиків зійшов Святий Дух, і всі вони заговорили різними мовами, аби надалі йти поміж народів та проповідувати християнство. Крім того, апостоли тепер могли зцілювати та пророкувати. Варто зазначити, що полум’я, у вигляді якого на апостолів зійшов Святий Дух, символізує очищення від гріхів та наповнення світлом віри. Це явище відкрило світові значення Святої Трійці, і вважають, що з того дня люди почали поклонятися трьом іпостасям єдиного Бога: Отця, Сина і Святого Духа. Традиційно Трійця, як і Великдень, припадає на неділю, проте її святкують три дні. Цього дня у храмах правлять одну з найпишніших служб у році.

У 2019 році Свята Трійця припадає на неділю, 16 червня. Тому понеділок, 17 червня, буде вихідним.

День народження християнської церкви
День Святої Трійці також вважають днем народження християнської церкви, оскільки після зішестя Святого Духа апостоли почали проповідувати і звернули в християнську віру кілька тисяч людей. Назва «П’ятидесятниця» дійшла від старозавітного іудейського свята, присвяченого даруванню законів Мойсея. Власне, це теж відбулося на 50-й день від Песаха – так уже склалося, що в релігіях усе переплітається. Перші згадки про християнську П’ятидесятницю або Трійцю датовані ІІІ століттям, а ще через століття вона вже стала усталеним церковним святом зі своїми звичаями.

Зелений шум
Як усі християнські свята, Трійця включає елементи язичницьких ритуалів. У народі цей період (кілька днів з кінця травня по початок червня), називають ще «Зеленими святами». Важлива прикмета Трійці – зелень у будинку. Тиждень після свята називають Клечальним (бо молоді дерева і гілки називали «клечанням»). За традицією, треба прикрасити не тільки будинок, але й ворота і забори зеленими гілками і травами: м’ятою, мелісою, лепехою, чебрецем, волошками тощо. Все це збирають напередодні, а вранці несуть до церкви, щоб освятити простенькі букети. Трави можна засушити і тримати в будинку – вони оберігають від пристріту. Можна поставити зелень у вази, розвісити по стінах, просто покласти на підвіконні. Щоб прикрасити будинок на Трійцю, підходять гілки дуба, берези, клена та липи.

Однак не підходять осика і верба. Заборона на використання осики пов’язана з тим, що на цьому дереві, за легендою, повісився Іуда. Вербу не ламають, оскільки вона вже дала свої гілки у Вербну неділю.

У старі часи було заведено вистилали підлогу у будинках стеблами аїру болотного (в народі – лепеха, «татарське зілля»). За повір’ям, цього дня аїр набуває магічних властивостей: його люблять добрі духи, він очищає дім, зцілює хворих. Аїр має сильний приємний аромат свіжості. З його прикореневих стебел робили солодощі на зразок східних – висушували й зацукровували. Такі ласощі за смаком не поступалися зацукрованому кореню східного імбиру. Аїр «дістався» селянам від татар, точніше від татаро-монгольського нашестя. Татарське зілля монголи вважали культовою рослиною і свято вірили, що водойми, в яких росте аїр, чисті, і воду з них можна пити без побоювань. Тому на шляху до сіл і селами завойовники розкидали у водойми шматочки кореневища аїру, так він і прижився у нас. Селяни помітили, що навіть на болоті в заростях аїру менше роїться комах, ніж на інших берегах. Тому його стали збирати і стелити на глиняні підлоги в бідних селянських хатах, щоб вивести не тільки мух і комарів, але і тваринних бліх. Адже молодих ягнят, козенят, телят і курчат, народжених ранньою весною, від холодів ховали в оселі разом із людьми. А тваринні блохи за відсутності «господарів» легко нападали і на людей. Аїр стелили на підлогу разом із полином і чебрецем. Цей спосіб досі ефективний для вигнання котячих і собачих бліх із дому – ефективніший, ніж хімічні репеленти. Але обряд прикрашання будинків пов’язували не з комахами, а з повір’ям, що прийдешні в будинок душі померлих зможуть сховатися, вселяючись у трави. Ось чому не вносили до хати осику, вербу і крушину. Через три дні після Трійці трави викидали або спалювали.
М’ята, чебрець і часник заодно служили захистом від русалок, які, за легендою, в ці дні виходили з води і полювали на грішників.

Чому на Трійцю оселю прикрашають зеленню
Вірувань щодо традиції прикрашати оселю зеленню на Трійцю доволі багато. В одних джерелах стверджують, що це відігняє від дому злих духів. Інші запевняють: зелень на це свято символізує невмирущість життя, а також є ознакою того, що літо прийшло на зміну весні. Та існує і твердження про те, що звичай обвішувати домівку зеленню на Трійцю походить ще від старозаповітної Церкви, коли будинки і синагоги прикрашали у П’ятидесятницю в пам’ять про те, як при Синайській горі все цвіло і зеленіло в день, коли Мойсей отримував скрижалі закону. Сіонська світлиця, де на апостолів зійшов Святий Дух, тоді, за загальним звичаєм, теж була прикрашена гілками дерев і квітами.

Як святкувати Трійцю
Як перед будь-яким церковним святом, напередодні треба навести лад в оселі і прикрасити будинок (звісно, з урахуванням сучасного інтер’єру). Доречними будуть зелені покривала або скатертина із зеленими візерунками. Зранку всією сім’єю слід відвідати святкову службу, яку, до речі, священнослужителі проводять в зелено-золотих убраннях – зелений колір символізує життя. Повернувшись додому, накрити святковий стіл, скликати всю сім’ю. Найважливіше – зберігати позитивний настрій, не злитися ні на кого, не сумувати, не дозволяти негативним думкам зіпсувати цей світлий день.

Традиційна їжа на Трійцю – все кругле, що символізує сонце: коровай, млинці і яєчня.

Плетіння вінків та інші дійства на Трійцю
На Трійцю дівчата традиційно рвуть квіти і плетуть із них вінки. Це, звісно, відгомін язичництва. Дівчата проводили обряди з плетінням вінків і завиванням берези. Якщо гарно завити берізку, то збудуться задумані бажання (наприклад, полюбить вподобаний хлопець). Якщо вінок розів’ється – бажання не здійсниться. Зелений вінок свідчить про продовження дівоцтва. Засохлий – до добрих чи поганих змін у житті. Якщо на Трійцю наречений засватає, а на Покрову молоді одружаться – життя буде довгим і щасливим. Троїцький коровай засушували в сухарі і зберігали до весілля. А потім ці сухарі замішували у весільний коровай на щастя і любов молодих. Вінки зберігали до Петрівки як обереги від русалок. У деяких регіонах України дівчата ворожать на вінках: кидають у річку вінок і дивляться, куди він попливе. Якщо за течією – до заміжжя. Якщо ж вінок приб’є до берега – значить, рік у дівках сидіти. А коли вінок тоне – милий розлюбив…
Троїцькі розваги починалися з понеділка і тривали цілий тиждень. Зазвичай їх влаштовували в лісі чи полі, на вигоні за селом. Подекуди молодіжні забави й танці проходили біля спеціальних лаштунків – ігорного дуба або явора. Вони являли собою довгу жердину, до якої зверху горизонтально прикріплювали колесо, прикрашене гіллям, квітами, стрічками. На Лівобережжі дівчата водили тополю – одягали одну з-поміж себе тополею і водили її по дворах. Кожен господар радо зустрічав процесію і, приймаючи від неї добрі побажання, щедро обдаровував учасників обряду. На Поліссі побутував близький за значенням обряд троїцького куста, роль якого теж виконувала дівчина. На Зелені свята, як і після Великодня, провідували померлих родичів, могили яких обсипали клечаним зіллям. На кладовищі влаштовували панахиди та спільні поминальні трапези. Ця традиція подекуди збереглася до наших днів.

Черкаси наживо

Спецтеми

Погода

Погода