Клоп шкідлива черепашка
На площах озимої пшениці розпочалося відродження личинок клопа шкідливої черепашки. Через розтягнутий період відкладання яєць та відродження личинок у посівах зернових культур одночасно трапляються клопи, яйця та личинки різних поколінь.
Щоб зберегти технологічні й посівні якості зерна у посівах твердих і цінних сортів пшениць, захисні заходи від личинок клопів і, зокрема, шкідливої черепашки фітосанітари рекомендують проводити за умови виявлення 15–30 % личинок третього віку та при чисельності 2-х і більше. На решті посівів, коли виявлено 4–6 личинок, у насіннєвому ячмені – 8–10, товарних – 20–25 шкідників на кв. метр.
Захистити посіви від клопа шкідливої черепашки необхідно впродовж 10–12 днів від завершення відродження личинок до появи четвертого віку їх, що відбуватиметься на початку червня. На цьому наголошують фахівці й застерігають: одночасно у посівах розвиватимуться й інші охочі поживитися зерновими колосовими культурами комахи, як-то п’явиці, злакові мухи, злакові попелиці, хлібні жуки та пшеничний трипс.
Рекомендують застосовувати інсектициди з такими діючими речовинами, як тіаметоксам, імідаклоприд, дельтаметрин, лямбда-цигалотрин, хлорпірифос + циперметрин, зета-циперметрин.
Капустяна міль
Фітосанітари Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області повідомляють: на площах озимого ріпаку у Черкаській області виявлено осередки з пошкодженнями рослин гусеницями капустяної молі (PlutellamaculipennisCurt.). Шкідники загрожують урожаю капусти, редьки, редиски, ріпаку, турнепсу, гірчиці, брукви та інших рослини родини капустяних. Фахівці дають поради, якими методами протидіяти руйнівній активності гусениць капустяної молі.
Фітосанітари рекомендують вжити таких заходів:
– знищення рослинних решток, на яких зимує капустяна міль;
– глибока зяблева оранка;
– боротьба з бур’янами з родини капустяних;
– при заселенні 10 % рослин і чисельності, що перевищує 4–5 гусениць на одну рослину, доцільно проводити обприскування біопрепаратами (лепідоцид, бітоксибацилін) або інсектицидами (діюча речовина – фозалон, дельтаметрин, есфенвалерат, хлорпірифос + циперметрин, альфа-циперметрин).
Чортополохівка
На Черкащині розпочався літ метеликів чортополохівки. Він має привабливий і невинний вигляд, але аграріїв цим в оману не ввести. Адже гусениці чортополохівки здатні скелетувати листя, що трапляється на їхньому шляху. У роки масової появи, знищивши бур’яни, гусінь здатна завдати відчутної шкоди рослинам сої, соняшнику, рицини, кукурудзи, овочевим і баштанним культурам – передусім засміченим посівам. На присадибних ділянках не нехтують айстрами, лавандою, артишоком тощо.
При відродженні і живленні гусениць чортополохівки заселені шкідником рослини рекомендують обробляти інсектицидами з діючою речовиною імідаклоприд + лямбда-цигалотрин, хлорпірифос.
