Попри велику кількість соків у магазині, багато господинь віддають перевагу заготівлі соків на зиму з дарів власного саду та городу. І правильно роблять, адже, заготовлюючи сік самостійно, можна не тільки бути на 100 % упевненим у його якості, а й скласти букет із різних соків за власним смаком. Ви можете законсервувати сік для дитячого харчування або для всієї родини, це може бути «просто» сік або сік як лікувальний засіб – варіантів безліч.
Для заготівлі соку вам доведеться озброїтися деякими приладами. Наприклад, електросоковижималкою для отримання соку з яблук, груш, моркви та інших соковитих, але щільних фруктів і овочів. Щоб отримати сік із м’якоттю, підійде м’ясорубка або схожа на неї конструкція зі спеціальною насадкою. У деяких фермерських господарствах можна побачити дерев’яні ручні гвинтові преси – овочі і фрукти з їхньою допомогою вичавлють насухо. А на міських кухнях найчастіше живуть соковарки.
Сік, отриманий за допомогою пресу, м’ясорубки або соковижималки, консервують двома способами. При гарячому розливі свіжовичавлений сік нагрівають до 70–75° С, фільтрують, кип’ятять протягом 2–3 хв, розливають у стерилізований посуд і закривають. Для пастеризації сік нагрівають до 80° С, проціджують, знову прогрівають до 85–90° С і розливають у стерилізовані банки, які потім пастеризують у воді за температури 85° С: півлітрові – 15 хвилин, літрові – 20 хвилин, дволітрові –
25 хвилин, трилітрові – 35 хвилин. Банки та пляшки для соку слід заливати майже доверху, це знижує ризик псування. Сік із соковарки відразу розливають у підготовлені банки й закривають.
Після цього залиште банки та пляшки із соком у темному місці при кімнатній температурі на кілька тижнів – за цей час неякісні соки обов’язково видадуть себе: сік може заграти, помутніти або запліснявіти.
Соки домашнього приготування зберігати можна не довше ніж рік у темному прохолодному місці. За високої температури сік втрачає свої смакові та поживні якості, а на світлі знебарвлюється або темніє.
Якість готового соку безпосередньо залежить від якості сировини. Для отримання соку використовують свіжі зрілі здорові овочі, фрукти і ягоди. Недостиглі продукти мають слабкий аромат, у них мало цукру і вітамінів, а перестиглі дають мало соку. Кислі соки готують із цукром або змішують з іншими, більш ароматними і солодкими. Для різних видів соку потрібна різна кількість цукру. Так, наприклад, для абрикосів, вишні, аґрусу, смородини і чорниці потрібно 100 г цукру на 1 кг плодів. Для малини і сливи достатньо 70–75 г. Для груш і яблук – 50 г, а найменше цукру потрібно для приготування соку з винограду – всього 40 г на 1 кг ягід.
Перед тим як вичавити сік, слід підготувати банки та пляшки. Їх слід простерилізувати над парою протягом 15 хвилин. Лаковані металеві кришки потрібно простерилізувати у киплячій воді не менше як 5 хвилин.
Мало хто знає, але сік також можна заморозити. Для цього потрібні пластикові пляшки, які використовують для фасування питної води. Така упаковка найбільш економічна. Можна взяти старі пляшки з-під води, але їх треба зберігати складеними в стіс і відкритими, щоб не «задихнулися». Ємність тари ролі не грає, важливіша кількість їдців у сім’ї і спосіб використання соку взимку.
Свіжий сік заливають у пляшку, її трохи стискають із боків, щоб повітря видавити (нехай навіть соку трохи потече), і щільно закривають. Наповнені пляшки обмивають, обсушують й укладають в морозилку (знову ж стосом). А вільні місця між пляшками будь-яка господиня завжди знайде, чим заповнити.
Перед використанням ємність із замороженим соком потрібно вийняти з морозильної камери і перекласти на нижню полицю холодильника. Щоб максимально зберегти корисні речовини, відтавати сік має саме тут.
