Починаємо «Добу»

Дата: 8-07-2019, 07:00

Починаємо «Добу»
Починаємо добу: 8 липня — 189-й день року в григоріанському календарі. До кінця року залишається 176 днів.

День родини.

Події
52 до н. е. — прийнята дата заснування Парижа.
1492 — перша морська експедиція з Європи до Індії відпливла з Лісабона на чолі з Васко да Гама.
1573 — Булонським едиктом покладено край 4-річній війні французьких католиків і гугенотів.
1592 — відбулася битва при Сачхоні між японським і корейським флотами.
1618 — за «зачаровування» французької королеви була страчена камеристка Марії Медічі.
1654 — в Америку прибув перший єврей Яків Барсімсон.
1659 — Битва під Конотопом.
1709 — Полтавська битва.
1777 — Вермонт став 1-м штатом, який скасував рабство.
1796 — видано перший паспорт громадянина США.
1889 — вперше вийшла друком фінансова газета «The Wall Street Journal».
1913 — завершилися останні вибори у Галицький крайовий сейм, внаслідок яких кількість українських депутатів збільшилася майже вдвічі (з 16 до 31).
1916 — указ про мобілізацію на примусові роботи 400 тис. жителів Туркестану і степових областей. Масове повстання казахських племен було жорстоко придушене.
1918 — створено Державний сенат Української держави — вищу судову інституцію.
1944 — в Радянському Союзі введено звання «Матір-героїня» і податок на бездітність.
1974 — ЦК КПРС затвердив проект будівництва Байкало-Амурської магістралі.
2014 — Футбол. Збірна Німеччини у півфіналі Чемпіонату світу перемогла на його полі 5-разового чемпіона світу, фаворита і господаря чемпіонату збірну Бразилії з сенсаційним рахунком 7:1 (5:0 в 1-му таймі), побивши при цьому багато світових футбольних рекордів.

Народились
1593 — Артемізія Джентілескі, італійська художниця епохи бароко, представниця Неаполітанської школи.
1621 — Жан де Лафонтен, французький поет, байкар.
1811 — Володимир Опанасович Караваєв, київський хірург, засновник сучасної офтальмології, один із організаторів медичного факультету в Києві і перший його декан.
1819 — Ватрослав Лисинський, хорватський композитор, представник епохи ілліризму, що вважається «основоположником нової хорватської та південнослов'янської музики».
1819 — Френсіс Леопольд Мак-Клінток, британський полярний дослідник, який знайшов останки полярної експедиції Джона Франкліна.
1838 — Фердинанд фон Цепелін, конструктор дирижаблів.
1839 — Джон Девісон Рокфеллер, американський нафтовий магнат.
1840 — Мануел де Арріага, перший президент Португалії у 1911—1915 роках.
1842 — Бенардос Микола Миколайович, український винахідник, творець дугового електрозварювання (1882).
1851 — Сер Артур Джон Еванс, британський археолог, який відкрив Мінойську цивілізацію.
1867 — Кете Колльвіц, видатна німецька художниця, графік і скульптор.
1882 — Персі Грейнджер, австралійський піаніст і композитор.
1885 — Пауль Лені, німецький художник-декоратор і режисер, зробив значний вплив на експресіонізм в кіно.
1892 — Річард Олдінгтон, англійський поет і прозаїк.
1894 — Капиця Петро Леонідович, фізик, лауреат Нобелівської премії (1978).
1900 — Юрій Смолич, український письменник.
1920 — Готфрід Крістіансен, винахідник конструктора «Лего».
1936 — Валентин Чемерис, український письменник.
1938 — Лесь Танюк, український письменник, режисер, політик.

Померли
1695 — Хрістіан Гюйгенс, нідерландський фізик, механік, математик і астроном.
1822 — Персі Біші Шеллі, англійський поет епохи романтизму.
1823 — Генрі Реберн, шотландський живописець.
1919 — Науменко Володимир Павлович, український методист-новатор і теоретик педагогіки, заступник голови УЦР, міністр освіти в уряді гетьмана П. Скоропадського. Розстріляний ЧК.
1946 — Олександр Васильович Александров, російський радянський композитор і диригент, народний артист СРСР, генерал-майор, професор.
1967 — Вів'єн Лі, британська акторка.
1979 — Роберт Бернс Вудворд, американський хімік-органік, Лауреат Нобелівської премії з хімії за 1965 рік.
1979 — Томонага Синітіро (Sin-itiro Tomonaga), японський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики 1965 року «за фундаментальні роботи по квантовій електродинаміці, що мали глибокі наслідки для фізики елементарних частинок» (спільно з Річардом Фейнманом і Джуліусом Швінгером; *1906).
1985 — Саймон Кузнець, американський економіст, який освіту здобув у Харкові, лауреат Нобелівської премії з економіки (1971).
1989 — Платон Майборода, український композитор.
1993 — Генрі Гацліт, американський економіст, журналіст, письменник.

Мотиваційна фраза дня: ​​«Життя - це, безперечно, захоплива й дивовижна подорож. Сум'яття і спокій будуть чергуватися, головне - насолоджуватися мандрівкою. Кожним моментом, від початку й до кінця» — Регіна Бретт

Черкаси наживо

Спецтеми

Погода

Погода