«Хочу в Камбоджу», – черкаська художниця про мрії, арт-терапію і релакс

Дата: 10-07-2019, 12:21

«Хочу в Камбоджу», – черкаська художниця про мрії, арт-терапію і релакс
Досьє

Справжнє ім’я: Ольга Курська
Вік: 28
Сімейний стан: неодружена
Кумири: немає
Улюблена страва: олів’є, вареники з вишнями
Книга: А. Камю «Чума», Ф. Кафка «Процес», Дж. Роулінг «Гаррі Поттер»
Фільм: «16 свічок», «В джазі лише дівчата»
Фобія: комахи, змії, глибина
Мрія: поїхати в Камбоджу і побачити храм Ангкор

Як усе почалося?
- Творчістю захоплююсь із 2-річного віку. Досі збереглися дитячі малюнки. Професійно займаюся мистецтвом із університетських років. За освітою викладач образотворчого мистецтва, працюю за фахом. Я обрала найкращу в світі професію, бо можу творити і витворяти.

«Хочу в Камбоджу», – черкаська художниця про мрії, арт-терапію і релакс

Як себе називаєш?
- Художниця, викладачка образотворчого мистецтва, арт-терапевтка, ілюстраторка, зоозахисниця. Постійно навчаюся, відкриваю нові напрямки, пов’язані із ручною роботою.

У яких стилях працюєш?
- Це, здебільшого, живопис олійними фарбами. Зображаю пейзажі, натюрморти, сучасний український імпресіонізм. Використовую інструмент мастихін, пензлі майже ні. Також працюю з графікою звичайною ручкою, або лінером. Планую зробити виставку в цьому стилі.
Що тебе надихає?
- Усе навколо: оточуючі, подорожі, природа, особливо черкаські краєвиди. А також гарні фотографії, роботи інших художників, нові знайомства.

Що таке арт-терапія?
- Це поєднання психології і мистецтва. Я закінчила курси, зараз активно пишу диплом, отримаю спеціальність «Арт-терапевт». Це цікаво і корисно одночасно, оскільки я постійно працюю з людьми. Можна розвивати творчий потенціал і вирішувати особисті питання.

Що заважає творчості?
- Метушня, ритм життя, який я сама собі обрала. Коли на творчість не виділяється конкретного часу, а твориться у проміжках між усіма іншими справами. Це мій недолік, бо важливо не забувати, що я, в першу чергу, художник.

«Хочу в Камбоджу», – черкаська художниця про мрії, арт-терапію і релакс

- Твої картини на продаж, чи для естетичного задоволення?
- Вони, здебільшого, на виставках. Можуть по пів року кочувати. Мені приємно, коли картинивисять у громадських місцях і люди можуть просто їх бачити. Звісно, добре, коли роботи купують, але не ставлю перед собою такої мети. Моя найдорожча картина поки що висить у майстерні.

- Де можна побачити твої роботи?
- У мене в майстерні. Усіх запрошую в гості. Роботи також є на виставках. Моя перша персональна виставка відбулася у 2016 році, з того часу регулярно організовую. Слідкуйте за анонсами. Іноді буває по 2-3 виставки одночасно.

- Над чим зараз працюєш?
- Зараз у мене нова мистецька студія, яка називається «Барви натхнення». Вона об’єднала усіх моїх учнів. Серед них і дорослі, і діти, є переможці конкурсів різних рівнів. Скоро можна каталог видавати з творчого життя моїх вихованців. А взагалі проекти – нескінченні. Я щотижня отримую нові пропозиції.

- Ти ілюстратор?
- Так, цілком. Я проілюструвала вже чотири книги, скоро вийде п’ята. Першою була «Таємниці козацького міста», яку ми випустили разом із Оленою Желєзняк. У книзі більше 60 моїх ілюстрацій і обкладинка. Її презентували на День міста.

«Хочу в Камбоджу», – черкаська художниця про мрії, арт-терапію і релакс

- Скільки коштує бути художником?
- Це дороге задоволення у нашій країні. Собівартість матеріалів, холстів, полотен, підрамників, мольбертів, фарб, пензлів досить висока. І немає 100-відсоткової гарантії, що кожен твір буде куплено.

- Чим похизуєшся?
- Досягнення – це постійний шлях. Навіть якщо щось іде не так, все одно треба продовжувати. Це вже велике досягнення. Виставка, конкурс, перемога, нова книжка, чи ілюстрація – це постійне вдосконалення. Я люблю свою професію за те, що в ній немає меж. Зараз мій Еверест – це техніка акварельного живопису. Там багато нюансів, і дуже складно дається.

- Як митець може стати відомим?
- Треба визначитися, чого ти прагнеш. Для популяризації треба зробити гарний продукт і розказати про нього. А також брати участь у виставках, записувати відеоролики та застосовувати цікаві рекламні ходи. В Україні зараз не вистачає арт-менеджерів, які б займалися лише маркетингом. Тому кожен митець займається самопросуванням. Це складно.

- Чим займаєшся окрім мистецтва?
- Три роки поспіль ми влаштовували «Барабака-фест» на підтримку бездомних тварин. Зараз я передаю кошти на стерилізацію собак, ходжу в притулок, беру чотирилапих на перетримку і потім їх прилаштовую в родини.

«Хочу в Камбоджу», – черкаська художниця про мрії, арт-терапію і релакс

- Як не вичерпати себе?
- Якщо тримати лук постійно натягнутим, то рано чи пізно він зламається. Тому важливо відновлюватись і відпочивати. Періодично я влаштовую собі такі дні для релаксу. Найкраще я перезавантажуюсь у подорожах. Можу пройти 20 км пішки і не втомитися, бо це цікаво. Тому їжджу на різні фестивалі, форуми…Потрібно насичувати себе позитивними емоціями.

- Про що жалкуєш?
- Що мало подорожувала останні роки, витрачала свій час і ресурси на дурниці. Зараз хочу побачити світ і шедеври мистецтва в різних країнах. Більш ні про що не жалкую, бо кожна «проблема» - це нова можливість. Уявіть своє життя як фільм, або книгу. Якби вона була ідеальна за сюжетом, ніхто б не читав. Так і життя має бути різноманітним.

- Твоя місія?
- По-перше, нести творчість у світ і спонукати інших. По-друге, стати дружиною і мамою – це важливо для кожної жінки. По-третє – допомагати тваринам.

Автор - Вікторія Пожар

Черкаси наживо

Спецтеми

Погода

Погода