Купіть собі сьогодні шоколадку!

Іван Десятніков,
Дата: 11-07-2019, 15:33

11 липня – день шоколаду!
Шоколад – винахід корінних народів Центральної Америки. Коли іспанці вперше досягли Нового Світу, вони познайомилися там з напоєм чокоталь, що означало «гірка вода». Напій готували з розтертих какао-бобів з додаванням спецій. Перед вживанням його переливали з однієї ємкості в іншу для отримання піни. Подавали напій холодним. Чокоталь вважався ритуальним напоєм, тому його вживали лише під час свят чи відправлення релігійних культів. Індіанці Мезоамерики пов’язували плоди какао з серцями богів, червонуватий напій шоколад – з їх кров’ю.
1527 року підкорювач Мексики Ернан Кортес, який першим з європейців спробував цей напій, привіз у Іспанію боби какао. Чокоталь швидко завоював популярність серед аристократів країни. Але з рецепту вилучили гострі спеції і додали мед і ванілін. Мед поступово витіснявся цукром, але у XVI столітті він був ще дуже дорогим. Для кращого розчинення какао у воді її стали нагрівати і виявилося, що гарячим напій смачніший. Шоколад став гарячим солодким напоєм. Але як і давні ацтеки, європейці спеціальною паличкою збивали піну перед вживанням напою.
Поступово шоколад завойовував прихильність європейців. Завдяки одруженню Анни Австрійської та Людовіка ХІІІ напій потрапив у Францію. При дворі «короля-сонця» Людовіка XIV він був дуже популярним, що забезпечило йому успіх у інших країнах, які підхоплювали усі французькі модні новинки. Тим більше, кави у Європі практично не знали, а чай був дорогою китайською дивиною. До того ж шоколад вважався сильним афродізіаком. Подекуди його навіть забороняли вживати монахам, аби ті не зійшли з праведного шляху!

Шоколад у Новий час був доволі дорогим. Його вживання стало ознакою заможності і респектабельності. У XVIII столітті з’явилися звичні сьогодні блюдця, які підставляють під чашку з напоєм. Але це було не черговою примхою моди, а способом не розлити дорогий тоді шоколад. Ложечкою не розмішували цукор (напій підсолоджували при його приготуванні та й цукру-піску тоді ще не існувало), а знімали з поверхні чашки масляну кавову плівку, яка неодмінно утворювалася, якщо шоколад трохи постоїть.
А от звичний нам твердий шоколад з’явився аж на початку ХІХ століття. Його появі маємо завдячувати голландцю Конраду ван Гутену. За допомогою пресу власної конструкції він зумів віджати з тертого какао жирне какао-масло, у результаті чого утворився какао-порошок – дешевий і легко розчинний продукт. Додавання отриманого какао-масла у гарячий шоколад дозволило досягти його затвердіння.
Вченими доказані лікувальні якості шоколаду, але у XVII-XIX століттях їх явно перебільшували. Тож не дивно, що творцем першої плитки шоколаду став аптекар. 1847 року у Брістолі Джозеф Фрай винайшов шоколадну пасту, з якої можна було формувати плитки. 1866 року його кондитерська фабрика J.S. Fry & Sons почала виготовляти перший формований шоколад у Великій Британії. Перша шоколадка називалася «Fry’s Cream». Згодом у тій же Британії з’явилися перші шоколадні цукерки.

У другій половині ХІХ століття твердий шоколад став витісняти рідкий зі столів європейців. Відтоді гарячий шоколад досить поширений напій, але він значно поступається за популярністю каві та чаю. Значно поширеніший за свого історичного предка напій какао, який виготовляється на основі какао-порошку.
Сьогодні світовим лідером у виробництві шоколаду вважається Швейцарія, а вислів «швейцарський шоколад» став синонімом якості. У цій країні дерева какао не ростуть, це можливо лише у субекваторіальному поясі. Але саме у Швейцарії 1875 року Даніель Петер створив перший молочний шоколад. Через чотири роки він об’єднався з винахідником і виробником дитячого сухого харчування Анрі Нестле. Фірма Nestle зараз є найбільшою компанією у світі з виробництва продуктів харчування, зокрема і шоколаду. У Швейцарії, до речі, споживають найбільше шоколаду у світі з розрахунку на душу населення.
Після Першої світової війни завдяки індустріалізації шоколад став загальнодоступним продуктом. Споживання шоколаду в світі постійно зростає. Але плантації какао під загрозою скорочення. По-перше, 2/3 какао вирощується у бідних країнах. Низька рентабельність та висока трудомісткість цієї культури змушує фермерів надавати перевагу вирощуванню інших культур. Середній вік фермерів, які вирощують какао, сьогодні становить 51 рік – неоптимістичний факт для майбутнього галузі. По-друге, дерево какао вимагає вологого клімату з частими дощами. Глобальне потепління вже у найближчій перспективі призведе до того, що Кот-д’Івуар і Гана – країни, де збирається понад 50% світового урожаю какао – втратять значні площі, зайняті під цією рослиною. Тому, можливо, шоколад стане такою ж розкішшю, як і триста років тому.





Черкаси наживо

Спецтеми

Погода

Погода