На Черкащині розпочався літ метеликів ІІ-ого покоління яблуневої сливової плодожерок. Фітосанітари застерігають: ці комахи-шкідники швидко розмножуються. Їхні гусениці можуть поставити під загрозу урожай. З таким супротивником слід рахуватися!
Гусінь яблуневої плодожерки
Яблунева плодожерка найчастіше вражає яблуні, але в неврожайних рік також може мешкати на грушах, сливах, абрикосах, персиках. Уражені плодожеркою плоди не тільки втрачають свій товарний вигляд, але і обсипаються, ще не дозрівши. Також яблунева плодожерка розносить на собі віруси і бактерії, сприяючи тим самим розвитку різних захворювань садових дерев.
Зимує плодожерка в корі, плодах та верхньому шарі ґрунту в стані лялечки. Як тільки починають квітнути яблуні, вилітають перші метелики, які вже через 7-10 днів починають відкладати яйця. Літ метеликів триває 1,5-2 місяці.
Через 4-10 днів з них з’являються гусениці, які вже через пару годин ховаються в плодах. Якщо пошкоджене яблуко падає, плодожерка залишає його упродовж 1-2 діб і повертається знову на дерево по стовбуру.
Сливова плодожерка
Сливова плодожерка є комахою-шкідником, личинка якої пошкоджує кісточкові культури, виїдаючи м’якоть плодів у сливи, абрикоси, аличі, персика, іноді у вишні та черешні.
Вихід і масовий виліт дорослих комах випадає, як правило, на третю декаду травня або початок червня. Виліт другого покоління зазвичай спостерігається на початку в середині липня. При цьому найбільшу активність метелики виявляють у вечірній і нічний час.
Личинки, як правило, з’являються в період формування кісточки на пізніх сортах сливи. Молоді гусениці прогризають в плодах невеликі отвори (діаметром до 3 міліметрів) і через них проникають всередину. У місці проникнення шкідника зазвичай виділяється камедь, яка застигаючи, набуває форми крапельки.
Перебуваючи всередині плоду, личинка плодожерки починає активно прокладати хід у напрямку до черешка, наповнюючи середину сливи екскрементами і поступово порушуючи процес надходження поживних речовин. В результаті подальший розвиток і визрівання плоду зупиняється, він набуває пурпурного забарвлення і опадає раніше терміну.
Фітосанітари радять: обмежити чисельність метеликів можна, застосувавши феромонні і харчові пастки – приманки, наповнені солодкою рідиною (квас, компот, сік та ін.) з додаванням дріжджів.
Обробітки інсектицидами доцільно проводити при відродженні гусениць. У «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» рекомендують застосовувати такі інсектициди:
– Агростак біо – 0,2-0,25 л/га,
– Ампліго – 0,3-0,4 л/га,
– Бі-58 топ – 2,0 л/га,
– Гамбіт – 0,07 кг/га,
– Інспектор – 0,05-0,07 кг/га,
– Акцент, к.е. 2 л/га,
– Альтекс 100 к.е. 0,15-0,25 л/га,
– Арріво, к.е. 0,16 -0,32 л/га,
– Біммер, к.е. 0,8 – 2 л/га,
– Децис – ф – люкс, к.е. 0,5 -1 л/га,
– Зеніт, в.р.к. 0,25 л/га,
– Золон 35, к.е. 2,5 – 3 л/га,
– Кораген 20,
– КС 0,15 – 0,17 л/га,
– Люфокс , к.е. 1л/га,
– Номолт, к.с. 0,5-0,7 л/га,
– Нурік, к.е – 1-1,5 л/га,
– Супербізон – 2,0 л/га та інші.
В приватному секторі від гусениць плодожерки, попелиці застосовують препарати, дозволені для роздрібного продажу населенню:
– Альтекс, к. е – 2-3 мл на 6-10 л води,
– Антигусінь, к. с. 4 мл на 10 л води,
– Армет, к. с. – 4 мл на 10 л води,
– Дестрой, к. с 2-4 мл на 6-10 л води,
– Децис профі 25 , в.г. 1 г на 10 л води,
– Інспектор – 1г на 10-14 л води на 4-6 дерев,
– Конфідор максі, в.г – 0,7 г на 10 л води,
– Каліпсо, кс 2 мл на 10 л води,
– Люфокс, к.е. 10 мл на 10 л води,
– Рубус протект, в.г 0,7 г на 10 л води,
– Танрек, рк 2,5 мл на 10 л води,
– Цезар, к.е. 4-6 мл на 10 л води та інші.
Фітосанітари застерігають: обробітки інсектицидами слід проводити в тиху безвітряну погоду в ранішні та вечірні години. Обов`язково попереджати про час і місце робіт голів сільських і селищних рад та пасічників.
При роботі із засобами захисту рослин слід дотримуватись загальноприйнятих державних санітарних правил ДСП 8.8.1 та правил особистої гігієни.
