Той самий Сергій Пальоха

Той самий Сергій Пальоха

На черкаському цвинтарі я побачив робітника, який опоряджував пам’ятник на могилі колишнього секретаря районного комітету Комуністичної партії Сергія Пальохи. І пригадалася судова справа 11 858 селянина Петра Гущенка з села Єлизаветівки, що зберігається у фонді Р-5625 Черкаського обласного архіву.
Влітку 1941 року німецька армія швидко просувалася на схід теренами України. Москва видала наказ залишати німцям «спалену землю»: знищувати посіви збіжжя, худобу, продовольство. Селяни були стривожені неминучістю нового Голодомору і не корилися. Почалися репресії. У селі Леськи голова колгоспу «Хвиля революції» Некрасов наказав котками толочити пшениці. Коли котки привезли на поле, селяни теж вийшли і спробували боронити посіви. За це були засуджені до розстрілу 35-річна Олена Гуріненко і 37-річна Параска Харлан. Тоді ж в приміщенні міської міліції засудили до страти 62-річного Петра Нездолю і 71-річну Марію Шраменко (справа 11859).

В сусідньому селі Білозір’ї почали нищення худоби і 70-річний сторож Онуфрій Діброва, коли 11 липня 1941 року на сільській площі зібралися стривожені люди, порадив віддати худобу на харч відступаючій Червоній армії. Він також сказав: «Не йдіть за закликом Сталіна на поля, бо залишитесь голодні». Смертний вирок йому винесли 27 липня (справа 11862). Овдовіла його дружина Ганна.
8 липня 1941 року Сергій Пальоха звернувся до райнного відділу НКВД з вимогою про «вжиття відповідних заходів» до Петра Гущенка. Він написав, що 5 липня у Лозівку і Єлизаветівці на пристані виникли хвилювання. Селян обурило, що голова сільської ради і голова колгоспу спалили в конторі усі документи, забрали коней, завантажили усе майно і з сім’ями втекли. У селі почалася паніка. А Петро Гущенко сказав: «Ось прийде Гітлер, то з такими порахується!». Петра Гущенка засудили до страти і 1 серпня наказали виконати вирок. У нього залишилися дружина Євгенія, сини Андрій і Віктор.
Страчені селяни не мають пам’ятників. А біля пам’ятника Сергія Пальохи я подумав, що в архіві, без сумніву, дослідники знайдуть й інші автографи цього більшовика. У фонді Р-5625.

Реклама

0 0 голосів
Рейтинг статті
guest

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x