Починаємо «Добу»

Дата: 15-08-2019, 07:00

Починаємо «Добу»
Починаємо добу: 15 серпня — 227-й день року в григоріанському календарі. До кінця року залишається 138 днів.

День археолога

Події
1385 — Кревська унія Польського королівства і Великого князівства Литовського.
1498 — в ході свого третього плавання Христофор Колумб відкрив острів Гренада.
1519 — на місці індіанського рибальського села засновано місто Панама, назва якого в перекладі означає «багато-багато риби».
1534 — Ігнатій Лойола з шістьма своїми однодумцями заснував у Парижі орден єзуїтів (Товариство Христа).
1556 — у Свято-Троїцькому монастирі в Ізяславі почалися роботи з написання Пересопницького Євангелія[1].
1649 — під Зборовом козацька армія Богдана Хмельницького розбила військо Речі Посполитої Яна ІІ Казимира (Зборівська битва)
1795 — у Французькій республіці введена нова валюта — франк.
1810 — у Парижі побудована Вандомська колона на честь перемог Наполеона.
1832 — Папа Римський Григорій XVI видав буллу, яка засуджувала свободу друку.
1848 — американець Уолдо Хенчетт із міста Сірак'юс (штат Нью-Йорк) запатентував зуболікарське крісло.
1868 — Джеймс Крейг Вотсон відкрив астероїд 101 Єлена.
1873 — відкрито рух поїздів по всій залізничній лінії Київ—Берестя довжиною 560 км.[2]
1908 — у Німецькій імперії жінкам дозволено вступати до вузів.
1914 — офіційно відкритий Панамський канал.
1920 — польська армія на чолі з маршалом Юзефом Пілсудським розгромила Червону Армію в битві під Варшавою. Ця битва вважається однією з 20 найважливіших битв світової історії.
1932 — при розкопках у Ватикані знайдена давньоримська «Тріумфальна дорога».
1935 — прапор зі свастикою затверджено як державний прапор Третього Рейху.
1936 — іспанськими лівими страчено 733 священики.
1940 — у зайнятій червоноармійськими військами Буковині націоналізована земля і підприємства.
1943 — за наказом Мао Цзедуна в Компартії Китаю почалося чищення.
1947 — відповідно до прийнятого у червні британським парламентом закону «Про незалежність Індії» країна розділялася на дві держави: мусульманську — Пакистан і індуїстську — Індійський Союз.
1960 — Республіка Кіпр проголосила свою незалежність.
1963 — у Шотландії відбулася остання смертна кара
1990 — Президент СРСР Михайло Горбачов повернув радянське громадянство лауреатові Нобелівської премії в галузі літератури Олександру Солженіцину.
1997 — в Україні засновано орден княгині Ольги.

Народились
1001 — Дункан I, король Шотландії.
1613 — Жіль Менаж[en], французький філолог, історик і письменник.
1688 — Фрідріх Вільгельм I, король Пруссії з 1713 року, що перетворив свою країну з другорозрядної держави в могутню державу.
1702 — Франческо Цуккареллі, італійський художник-пейзажист і театральний декоратор.
1725 — Бертоні Фердинандо, італійський композитор, капельмейстер і органіст.
1769 — Наполеон I, французький імператор.
1771 — Вальтер Скотт, шотландський письменник.
1785 — Томас де Квінсі, англійський письменник.
1787 — Аляб'єв Олександр Олександрович, російський композитор («Соловей (пісня)»).
1799 — Ахтерман Теодор Вільгельм, німецький скульптор.
1802 — Гюден Теодор, французький художник-мариніст.
1807 — Жуль Греві, французький державний діяч, президент Французької республіки в 1879–1887.
1853 — Ротта Сільвіо Джуліо, італійський живописець. Син живописця Антоніо Ротта.
1861 — Беклемішев Володимир Олександрович, український і російський скульптор та педагог. Автор першого в світі скульптурного зображення Тараса Шевченка. Бюст поета роботи В. Беклемішева був встановлений в Харкові в садибі Олексія і Христини Алчевських.
1872 — Шрі Ауробіндо, індійський філософ, поет, революціонер і організатор національно-визвольного руху Індії, основоположник інтегральної йоги.
1883 — Іван Мештрович, відомий хорватський скульптор і архітектор.
1887 — Пол Віллард Меррілл (1887—1961) — американський астроном
1888 — Лоуренс Аравійський, британський розвідник.
1890 — Жак Ібер, французький композитор.
1892 — Луї де Бройль, французький фізик, нобелівський лауреат 1929 року «за відкриття хвильової природи електронів».
1896 — Герті Тереза Корі, австрійсько-американський біохімік, лауреат Нобелівської премії по фізіології і медицині 1947 року «за відкриття каталітичного перетворення глікогену» (разом з Карлом Корі і Бернардо Усаєм).
1896 — Теодор Нетте, дипкур'єр (відомий завдяки Маяковському: «Товаришу Нетте, людині і пароплаву»).
1896 — Лев Термен, винахідник, творець першого електро-музичного інструмента
1896 — Йона Якір, воєначальник.
1919 — Віктор Мержанов, піаніст, народний артист СРСР
1922 — Борис Сичкін, артист естради, театру, кіно (Буба Касторський у «Невловимих месниках»).
1925 — Оскар Пітерсон, канадський джазовий піаніст.
1926 — Костис Стефанопулос, президент Греції з 1995.
1930 — Людмила Хитяєва, кіноактриса («Катерина Вороніна», «Тихий Дон», «Піднята цілина», «Стряпуха», народна артистка Росії.
1931 — Мікаел Тарівердієв, композитор, автор музики до фільмів.
1934 — Георгій Гаранян, джазмен, композитор.
1942 — Валерія Заклунна, акторка театру і кіно («Любов земна», «Доля», «Місце зустрічі змінити не можна»).
1944 — Сильвія Вартан, французька співачка й акторка.
1944 — Джанфранко Ферре, італійський кутюр'є.
1945 — Катерина Васильєва, акторка театру і кіно («Солом'яний капелюшок», «Звичайне чудо»).
1945 — Ален Жюппе, прем'єр-міністр Франції в 1995–1997.
1950 — принцеса Великої Британії Анна.
1964 — Круліковський Юрій Олексійович, директор БФ «Фонд сприяння розвитку мистецтв», Київ, Україна.
1969 — Робертсон Фризеро Баррос, бразильський автор і поет.
1974 — Гук_В'ячеслав_Анатолійович, український письменник, автор роману Сад Галатеї.
1978 — Лілія Подкопаєва, українська гімнастка, абсолютна чемпіонка Олімпійських ігор 1996 року в Атланті.

Померли
423 — Гонорій Флавій, імператор Західної Римскої імперії с 395 року.
778 — у битві з басками в ущелині Ронсеваль загинув учасник походу Карла Великого франкський маркграф Роланд, майбутній герой епосу «Пісня про Роланда».
1038 — у віці 68 років помер Іштван I Святий, перший король Угорського королівства.
1057 — у битві біля Лумфанана шотландський король Макбет був убитий Малкольмом Канмором, сином короля Дункана I, котрого 17 років перед тим убив Макбет.
1118 — Алексій Комненій, візантійський імператор.
1274 — Робер де Сорбон, французький теолог, духівник Людовика IX, засновник богословського коллежа Сорбонна, з XVII століття цим ім'ям стали називати Паризький університет.
1382 — Кейстут, князь тракайський жемайтійський, один семи синів великого литовського князя Гедиміна.
1568 — Святий Станіслав Костка, молодий польський католицький святий, покровитель Польщі та молоді, послушник Ордену Єзуїтів, помер у віці 17 років в день Успіння Пресвятої Богородиці.
1799 — Паріні Джузеппе, італійський поет.
1908 — Зюссман-Хелльборн Людвиг, німецький скульптор.
1915 — Рафаелло Джованьйолі, італійський письменник («Спартак»).
1935 — Поль Сіньяк, французький художник-неоімпресіоніст, пейзажист, мариніст, історик та теоретик мистецтва.
1936 — Грація Деледда, італійська письменниця, лауреат Нобелівської премії з літератури 1926 року.
1967 — Рене Магрітт, бельгійський художник, представник сюрреалізму.
1981 — Альфред Барр, американський історик мистецтва і перший директор Музею сучасного мистецтва в Нью-Йорку.
1990 — Віктор Цой, лідер та вокаліст російської рок-групи «Кіно»; загинув у автокатастрофі.
2001 — Ющенко Катерина Логвинівна, автор першої у світі мови програмування високого рівня («Адресної мови програмування»), науковець-кібернетик, доктор фізико-математичних наук, член-кореспондент АН УРСР.
2013 — Славомир Мрожек, польський письменник, драматург, есеїст, художник.

Мотиваційна фраза дня: «Якщо людина прагне до чогось усім своїм серцем, вона обов'язково зуміє добитися того, чого хоче, навіть якщо це здається неможливим, навіть якщо всі навколишні відкрито заявляють йому, що це неможливо» — Майкл Джордан

Черкаси наживо

Спецтеми

Погода

Погода