Анна Куриленко: «Мистецтво дає можливість пізнати людині саму себе»

Дата: 5-08-2019, 10:03

Анна Куриленко: «Мистецтво дає можливість пізнати людині саму себе»
Незабаром свою роботу розпочне театр-студія «РапсоДія». Її започаткувала черкаська артистка Анна Куриленко. Ми вирішили дізнатися про особливості майбутньої театр-студії.

– Ви дуже активна черкаска, талановита акторка та співачка, організаторка багатьох цікавих заходів, майстер-класів, що популяризують українські традиції та мистецтво. І от незабаром плануєте відкрити театр-студію. Розкажіть, будь ласка, що спонукало створити новий проект?
– Мною керує цікавість до мистецтва перш за все. Усі аспекти, що я висвітлювала, пов’язані з надзвичайним впливом творчості на розвиток дитини. Взагалі театр – це синтетичний вид мистецтва, який налічує багато характеристик. Що стосується театральної діяльності з дітками, то ця ідея мені давно була цікава. Однозначно, розвиток малечі за допомогою творчості дуже важливий. У процесі театральної діяльності відбувається інтегроване виховання дітей, вони вчаться виразного читання, пластиці руху, співу, гри на музичних інструментах, а також працювати у творчому колі, щоб потім перенести цю модель у доросле життя. Постановка «Диво-Ліс» за власною п’єсою надихнула мене ще глибше пізнати вплив театру на розвиток дітей. Після вистави деякі учасники проекту виявили бажання займатися театральним мистецтвом далі. Це і спонукало до дії.

– У чому полягає унікальність Вашої методики?
– Починати будь-який проект завжди складно. Для мене це своєрідний експеримент. Планую застосувати у своїй практиці елементи театрального пошуку Карла Орфа, який почав методику музикування з дітками, і використовував елементи театру також. Композитор звернув увагу на те, що необхідно з маленького віку працювати з дітьми та «розкривати» їх. Це практикують і в черкаській студії ELEMENT арного музикування. Кожна дитина талановита, щоправда, не всі батьки можуть роздивитися ці здібності. Унікальність, напевно, і полягає в тому, що я спробую застосувати підхід Карла Орфа. Театр-студія «РапсоДія» діятиме на базі філіалу музичної школи №5 (що на вул. Вернигори, 19). Вдячна директорці Марині Хомік за те, що вона радо відгукнулася на творчу пропозицію.

– На Вашу думку, як батькам необхідно діяти, аби розкрити в дитині талант?
– Якщо до п’яти років дозволити дітям виявляти творчість, то зможемо побачити, що їм насправді цікаво. Як казав Сухомлинський, дитині треба створити умови казки. Я за діалог в усьому. Також варто зрозуміти, що кожна дитина розвивається по-своєму, і в когось може щось не виходити з першого разу. Це нормально. Варто просто підтримати і бути терплячим.

– Чому обрали власне таку назву театр-студії?
– Я довго думала над назвою. Були різні варіанти, інколи смішні. А потім почула «Карпатську рапсодію» Мирослава Скорика. І зупинилася на цій назві. Рапсодія – це інструментальний твір, музична фантазія на народні теми, що підходить моєму задуму.

– На який вік розрахований Ваш новий проект?
– Орієнтовно на шкільний. Можливо, якщо вдасться, зможемо попрактикувати і з дорослими. Поки що є запит на роботу з маленькими дітками, віком від п’яти років. А пізніше можна проводити арт-лекції про історію театру для дорослих. Для початку мені необхідно побачити очі учнів студії, оцінити їхню готовність та зацікавленість.

– У проекті «Голос мого роду» Ви акцентували увагу на українських традиціях та піснях. Чи будете продовжувати цю практику і в театр-студії?
– Так, народна культура мені дуже цікава. Карл Орф також наголошував, що важливо дітей навчати музики через фольклор. Скільки у нас цікавих потішок, забавлянок, колискових… Це також може зацікавити та залучити більше дітей до творчості, бо це те, що народилося разом із нами і живе віками.

– Пані Анно, бувають емоційні дітки, а бувають «замкнуті». Як заохотити їх до творчості?
– Кожна дитина по-різному реагує на те, що вона чує. Спочатку варто зрозуміти темперамент малечі. Робота акторська потребує волі, зосередженості. Доводиться пояснювати деякі моменти, оскільки є занадто активні та емоційні діти, а є більш спокійні. Робота з ними ґрунтується лише на довірі. А також батьки мають допомагати викладачеві розкрити талант маленьких. Не правильно вважати, що якщо рідні не мають музичної освіти чи не вміють малювати, то не потрібно працювати з дитиною вдома. Можна, наприклад, поговорити про якогось геніального художника або музиканта разом із дитиною під час приготування вечері.

– На своїй сторінці в Фейсбуці Ви писали, що розвиватися дитина може безпосередньо завдяки грі. Як саме творчість у такій формі впливає на розвиток дитини?
– До семи років дитина сприймає світ через гру. Тому і в школу раніше не рекомендують віддавати дітей. Через гру дитина показує дорослим увесь спектр своїх задатків. Мистецтво і те, що пов’язане з дією, – це вже процес розвитку. Навіть коли вона візьме барабан і щось на свій лад програє. Марія Монтессорі писала, що для вихователя важливо також спуститися до рівня дитини. Тоді не буде великого розриву в спілкуванні. Коли ми говоримо простою мовою, можемо «перемкнути» увагу, відволікти, змінив тембр голосу, дитина перебуває у специфічному творчому середовищі. Вона емоційно запам’ятовує, оскільки в ній закладена природна інтуїтивна потреба до мистецтва. Так, не всі стануть співаками, акторами чи художниками. Але мистецтво впливає на розвиток, розширює кругозір. Воно дає можливість пізнати людині саму себе. А це найголовніше його завдання.

Дар’я Роженкова

Черкаси наживо

Спецтеми

Погода

Погода