«Поки не почалося...» з Борисом Юхном

Дата: 24-08-2019, 09:02

«Поки не почалося...» з Борисом Юхном
Активна фаза забудови, а насправді – знищення черкаських берегових схилів, яка спостерігається упродовж останнього десятиліття, – тема болюча та, що називається, збита. Громадськість волає, влада на те чхає, те триває і триває і кінця тому немає. На цьому сумній поезії – край, далі груба проза фактів, які доводять елементарне. Як би це... Для посадовців “з бронепоїзда”: руйнувати будівництвом схили не можна бодай тому, що вони вже понад чверть століття офіційно є заповідною територією. Принагідно ще про таке. 1977-го було створене Черкаське лісництво (не плутати із загальною територіальною структурою – Черкаським лісгоспом, роком заснування якого є ще далекий 1929-й). А першим завданням для його фахівців стало заліснення берегових схилів Дніпра. Спочатку – під Ювілейним парком, у наступні роки – далі й далі у бік центру. Вже до осені 1978-го “на діагоналі” було висаджено 15 тисяч молодих берізок, червоного дуба, липи, горобини та інших порід. Тож, можливо для когось цей факт і буде відкриттям, але наші дніпрові кручі не завжди тішили око картинною пейзажністю, особливо коли бачити їх з дамби та ще й у багрянці осені. Природа – природою, але зазвичай з її матеріалом працюють люди, і коли процес гармонійний, тоді й вдається щось справді цілісне, трапляється навіть прекрасне.

Тож – черкаські берегові схили. Ця досить вузька місцями смуга (від підніжжя схилу до найближчих прилеглих до її кромки територій – 50 метрів) є найбільш виразним і багатим елементом ландшафту Черкас. Окремі пагорби різної величини і форми та їх ланцюги, схили різного ухилу від стрімких до помірних, видовжені фронти і амфітеатри, широкі западини і вузькі виходи ярів формують безліч різноманітних пейзажів та просторових ситуацій, надзвичайно збагачують пов’язане з ними оточення. Ця мальовнича і складна за побудовою смуга була освоєна мешканцями цих місць ще в сиву давнину, про що свідчить низка розташованих уздовж схилів пам’яток археології і в першу чергу – система городищ, сформованих з використанням самих схилів в їх вузлових місцях. До таких вузлів в межах досліджуваної території належать Дніпрова гора, пагорб між узвозами Пушкіна і Франка, Пагорб Слави і пагорб біля Чорного яру.

Схили, в цілому – невисокі, переважно 15 – 25 метрів, – є найважливішими елементами просторової структури ландшафту Черкас, його основними природно-просторовими вісями. До таких утворень відноситься й природний амфітеатр, краями якого слугують найвидаленіший пагорб Дніпрової гори і пагорб за спуском Пушкіна. Ця найбільш складно побудована ділянка ЧБС – місце розташування колишніх замків та інших важливих будівель і споруд. Майже в центрі амфітеатру знаходиться видовжений пагорб, на якому знаходився новий замок, а потім Свято-Троїцька церква, які домінували в оточуючому посторі. Зараз цей пагорб, що носить назву Пагорба Слави, слугує постаментом для меморіалу, до якого входять курган та монумент. Разом із замчищем та розташованим неподалік краєзнавчим музеєм, вони стали художньо-змістовним фокусом в межах амфітеатру схилів і прилеглої до них центральної зони відпочинку.

«Поки не почалося...» з Борисом Юхном

Поєднання ЧБС із системою археологічних та історичних об’єктів є унікальним за насиченістю, збереженістю та історико-культурним значенням. Просторову побудову схилів та їх зв’язок з давніми поселеннями длослідив архітектор Сергій Рец (свого часу правопис його прізвища мене заплутав, зрештою в “солідній” книзі з біографією, яку, напевне, архітектор теж вичитував, зазначалося: Рец Сергій Кузьмович, 1934 р.н., закінчив Київський інженерно-будівельний інститут у 1958 році).

Тож, РІШЕННЯМ ЧЕРКАСЬКОГО ОБЛВИКОНКОМУ ВІД 29.03.1991 РОКУ (№64) “ЗОНУ НАЙБІЛЬШОЇ КОНЦЕНТРАЦІЇ ПАМ’ЯТОК АРХЕОЛОГІЇ, ІСТОРІЇ, УНІКАЛЬНОГО РЕЛЬЄФУ ТА ПРИРОДНОГО ЛАНДШАФТУ, РОЗТАШОВАНУ В М.ЧЕРКАСИ, ОГОЛОШЕНО ЗАПОВІДНОЮ ТЕРИТОРІЄЮ “ЧЕРКАСЬКІ БЕРЕГОВІ СХИЛИ”.
Її межі з боку кромки знаходяться в зоні природно-ландшафтного і містобудівного впливу схилів – 250 метрів. Режим заповідної території ЧБС визначається Положенням про заповідну територію і полягає в дотриманні вимог суворої охорони природного ландшафту та розташованих в її межах пам’яток археології, природи, архітектури та історії й проведенні подальших досліджень.

ПРОЕКТУВАННЯ БУДЬ-ЯКИХ ОБ’ЄКТІВ, А ТАКОЖ ПРОВЕДЕННЯ БУДІВЕЛЬНИХ, ЗЕМЕЛЬНИХ ТА ІНШИХ РОБІТ НА ЗАПОВІДНІЙ ТЕРИТОРІЇ МОЖЕ ЗДІЙСНЮВАТИСЯ ЛИШЕ ЗА ПРОЕКТАМИ, ПОГОДЖЕНИМИ З ДЕРЖАВНИМИ ОРГАНАМИ ОХОРОНИ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ ТА ДЕРЖАВНИМИ ОРГАНАМИ ОХОРОНИ ПРИРОДИ, ДОПУСТИМА ВИСОТА РЯДОВОЇ ЗАБУДОВИ – 10 МЕТРІВ.

Заповідна територія ЧБС складається з трьох частин, відмінних за особливостями ландшафту, насиченістю пам’ятками історії та археології, характером існуючої забудови.
Частина А – займає центральне положення між готелями “Дніпро” та “Росава” (колишніми) до узвозу Франка. Це найбільш цінна територія з режимом максимального збереження рельєфу та історичної забудови, відтворенням цінних втрачених історичних об’єктів та елементів ландшафту.

Частина Б – від узвозу Франка до в’їзду в місто з боку Золотоноші. В межах плато, крутосхилів та заплави зберігається загальний режим заповідної території ЧБС. Ювілейний парк, що входить до цієї частини заповідної території, охороняється як пам’ятка садово-паркового мстецтва.

Частина В – від узвозу між вищезгаданими готелями до річкового порту. Здійснюється загальний режим із збереженням виразних елементів рельєфу.
Зона суворого регулювання забудови. Прилягає до заповідної території ЧБС від вулиці Котовського до вулиці Леніна, обмежена вулицею Шевченка. Режим: на території повинен здійснюватись режим реконструкції з урахуванням існуючих в її межах пам’яток та інших об’єктів культурної спадщини (історичного розпланування, значних будівель, археологічних об’єктів). Висота забудови – 12 – 15 метрів.

Зона регулювання забудови. Вся інша територія ЧБС. Вона складається з трьох частин. У верхній частині міста до її складу входять дві території: між Ювілейним парком (парк “Сосновий бір”) і вулицею Котовського (Грушевського) та від вулиці Леніна (Небесної Сотні) до вулиці Рози Люксембург (у тій частині – Гуржіївської). Третя територія розташована в заплавній частині. Вона охоплює район багатоповерхової забудови Митниця.
Територія між Ювілейним парком та вулицею Котовського. Її реконструкція має здійснюватись з урахуванням вимог збереження цінного історичного розпланування, розташованих в її межах пам’яток архітектури, історії та культури й значних історичних будівель, а також із вразхуванням ролі в панорамі міста. Висота забудови в межах цієї частини збільшується в напрямку від меж заповідної території ЧБС до вулиці Шевченка від 12 до 20 метрів.

Територія між вулицями Леніна і Рози Люксембург має аналогічний режим. Допустима висота забудови – 12 – 15 метрів.

На території зони регулювання забудови, що охоплює район Митниця та прилягає до вулиці Гагаріна, допустима висота забудови складає 30 метрів. В межах нової частини району Митниця, що виходить до водосховища, допустима висота забудови становить 12 метрів.
Городища. В межах пам’яток археології будь-які роботи крім тих, що пов’язані з дослідженням та відтворенням пам’яток, забороняються. Усім господарським роботам на цих ділянках має передувати археологічний висновок. В межах культурного шару середньовічних і пізньосередньовічних Черкас ХІV – ХVІІ cтоліть (охор. № 3966, взятий на облік розпорядженням голови Черкаської ОДА від 12.03.1996 р. № 129) має здійснюватись режим археологічного нагляду.

Черкаси наживо

Спецтеми

Погода

Погода