В обласному краєзнавчому музеї для сучасних модниць провели майстер-клас з вив’язування наміток. Про це інформують в Черкаській облраді.

Це – традиційний жіночий головний убір, який пройшов багатовікову історію та являє собою відрізок гарного полотна шириною 50 см і довжиною від 4 до 6 метрів. Матеріалом для виготовлення намітки слугував льон або коноплі.

Намітка, наметка, нафрама, перемітка – саме стільки найменувань має цей головний убір. Перші згадки про намітку датуються кінцем XV – початком XVI ст., і впродовж п’яти століть була незмінним атрибутом одягу по всій території України.

Єдиноприйнятого способу вив’язування цього головного убору немає, а є лише регіональні особливості, які прослідковуються у різних техніках. Зазвичай намітку вив’язували поверх очіпка або кібалки, які надавали голові гарної округлої форми. Складаючи її в два рази, обмотували нею голову і формували позаду бант або вушка по боках, щоб в кінці дві сторони полотна звисали аж до поясниці або навіть до стегна.

З наміткою також пов’язана і обрядова символіка. Гості дізналися про обряди, які вона супроводжувала в побуті наших земляків. Новонароджене немовля приймали на намітку, яку потім все життя зберігали, а новоспечених молодят пов’язували за руки, щоб їхній шлюб був довгим і міцним. Також наміткою проводжали людину в останню путь.