Христос воскрес! Все в силі, хоч цьогоріч відзначення події просто таки унікальне. То й добре, раз можна потерпіти (хочеться вірити). Зате буде що дітям і онукам розповісти.
Багатьом з нас, не надто обізнаним у питаннях віри, й дотепер не зрозуміло, чому Великдень може відзначатися як у квітні, так і у травні. Я теж не надто тим заморочувався, але стількись років тому готував колонку (окрім першого абзацу – це вона), то довелося трохи почитати.
Річ у тім, що дату православної Пасхи вираховують від дня весняного рівнодення за юліанським календарем, тобто «за старим стилем». Він, як відомо, відхилився від астрономічного і григоріанського, за яким живе Захід, на 13 діб. Відтак і день весняного рівнодення теж відхилився. Але усунути це неможливо – тоді порушиться ще одне церковне правило: християнська православна Пасха не може збігатися з іудейською (для католиків такий збіг цілком можливий). Святі отці на І Вселенському соборі постановили, що не можуть святкувати Воскресіння Христове одночасно з тими, хто його розіп’яв.

ВЕЛИКДЕНЬ У ЄВРОПІ: великі багаття, братські оркестри і «похорони тріски».
Бо й справді: ми добре обізнані з традиціями Західного Різдва, а ось Великоденними – не надто. І на те випадає, що в Європі про сам «привід» не завжди й пам’ятають.

Болгарія
Загалом свято схоже на наше. Крім фарбованих, переважно – у традиційний спосіб – яєць, викладених навколо особливого пасхального хліба, на столі багато м’яса. До речі, більшість болгар не відмовляються від нього і в піст. В Болгарії теж охоче б’ються на яйцях, але переможець не завжди радий, оскільки мусить з’їсти «трофей». З певного моменту це навіть може бути небезпечним.

Греція
Ще одна країна, де Великдень можна відзначити у колі православних. У Велику П’ятницю в усіх містах здійснюють хресний хід з Плащаницею. Оскільки більшість людей у Греції віруючі, навіть у невеликих селах процесії бувають дуже багатолюдними, адже вдома залишаються лише дуже хворі. Вночі у Велику Суботу в церквах погашені усі вогні. Нарешті, з’являється перша свічка, вогонь від якої швидко поширюється серед вірян, і після цього в небо злітають сотні феєрверків, а перед храмами спалахують грандіозні вогнища.

Німеччина
У Німеччині Великдень вважається мало не… дитячим святом. Напередодні у селах заведено палити багаття, щоб спалити все погане. У вихідні батьки влаштовують діточкам яєчний квест: ховають шоколадні «крашанки», звалюючи провину на якогось пасхального зайця. Малі повинні знайти всі яйця та до них отримати ще й подарунок.

Іспанія
В цій країні цілий тиждень перед Великоднем відпочивають, готуючись до події. Все починається Вербної неділі (тобто у них, очевидно, Пальмової), коли віряни з гілками йдуть містом. Такі дійства відбуваються і в наступні дні: представники різних братств урочисто йдуть вулицями зі свічками в руках, зображеннями святих та фігурами Христа, дехто звалює собі на плечі доволі масивні хрести. Кожне братство супроводжує власний оркестр. У Велику П’ятницю трагічні процесії, що символізують шлях на Голгофу, тривають з досвіта і мало не до півночі. У процесіях обов’язково буде група тих, що несамовито каються: вони йдуть босоніж і б’ють себе батогами. І, нарешті, яскраві радісні колони з’являються на вулицях у неділю.

Польща
Святкувати у цій країні заведено два дні поспіль – у неділю та наступний за нею понеділок, який називають «мокрим». Вважається, що вода приносить щастя, здоров’я, успіх, багатство, тому потрібно допомогти кожному зустрічному, щедро обливши його бодай з кухля, а краще – з відра. Ця традиція жива і в містах та містечках Галичини, яка колись перебувала у складі Польщі. Там понеділок називають «поливаним». З частувань, крім традиційних фарбованих яєць, на столі зазвичай з’являються «мазурики» – пироги з пісочного тіста.

Португалія
Великдень у цій країні – одне з найбільш яскравих і красивих свят. У містах і селах проходять урочисті ходи зі смолоскипами, з квітами, паради оркестрів, галас та веселощі не вщухають кілька днів поспіль. А завершуються святкування наступної за Великоднем суботи дивним обрядом: у приморських населених пунктах, яких у Португалії чимало, рибалки проводять «похорон тріски». Вони проносять вулицями труни з кількома рибинами, виголошують траурні промови, але при цьому танцюють і співають.

Франція
Кажучи по правді, ця країна – не найцікавіший «пасхальний» напрям, а сучасні французи – далеко не найнабожніший народ. Відтак і святкування доволі світські: люди просто ходять один до одного у гості та відзначають не скільки воскресіння Христа, скільки прихід весни. Як і у Німеччині, від дітей ховають яйця. Раптом би вас не запросили в гості – не варто сумувати: цього дня чимало французів збирають кошики з провізією та вирушають на пікнік до найближчого парку чи лісу.

Чехія
Тут змішалося усе: у п’ятницю здійснюються хресні ходи, в суботу перед церквами і соборами палають багаття. Коли воно гасне, з попелу обов’язково беруть пару вуглинок – вважається, що вони оберігатимуть дім від пожежі. Власне Великдень обмежується щедрим домашнім сніданком, що поволі переходить в обід, а потім хто в змозі (а в змозі практично усі), вирушають до місцевих пабів. Найцікавіше ж коїться у понеділок. Є повір’я, що якщо цього дня «почастувати» жінку вербною лозиною, то вона стане ще вродливішою. Тому по всій країні натовпи «благодійників» ганяються з різками за дівчатами та молодими жінками. Ті не губляться, обливаючи чоловіків водою.