Як місто бореться з пандемією? Наскільки карантин вплинув на економіку Черкас? Як вдається виживати в таких умовах комунальним підприємствам? Чому за бюджетні кошти, що спрямовані на боротьбу з коронавірусом складно провести закупівлі? Чи доцільно купувати в цей час пилосмок за 5 млн гривень? Відповіді на ці та інші злободенні питання, важливі для черкащан, – у інтерв’ю з міським головою Анатолієм Бондаренком.

Про коронавірус та карантин: здоров’я, економіка, кредити, адміністрування медицини та забезпечення закладів

– Що можете сказати про ситуацію із захворюваністю на коронавірус у Черкасах?
– Щодня я оприлюднюю офіційну інформацію, надану мені нашим профільним департаментом. Скажу так: у період піку захворюваності на грип було й значно більше хворих, ніж нині. Було б добре, аби МОЗ оприлюднило інформацію про те, скільки та від яких хвороб померло людей, наприклад, у же цей період минулого року. Тоді можна порівняти й робити певні висновки.
Мене більше турбує питання діяльності обласної лікарні. Мені не зрозуміло, хто визначив Черкаську обласну лікарню лікарнею спеціалізованої допомоги для боротьби з COVID-19. Це не зовсім професійний підхід. І це не мої слова, а слова заслужених лікарів, які там працюють. На сьогоднішній день є безліч закладів, у яких можна надавати таку допомогу. Навіть Черкаська міська інфекційна лікарня має 100 ліжок, а завантажених лише 23-25.
– Яка ситуація з діагностуванням хворих?
– Кількість проведених ПЛР-досліджень щодня зростає. Новому директору департаменту охорони здоров’я та медичних послуг поставив завдання збільшити кількість виїзних бригад для того, щоб брати аналізи.
– Прокоментуйте призначення нового директора департаменту охорони здоров’я та медичних послуг Черкаської міської ради?
– Новим очільником департаменту став лікар Всеволод Кульчиковський. Одним із найважливіших критеріїв на цю посаду – практикуючий лікар, який знає медицину зсередини.
На мою думку, реформа Супрун підтвердила, що в цій роботі одного менеджменту недостатньо. Радянську медицину, яка була зразком для найкращих світових медицин, фактично знищили. І дуже погано, що Ємець, який був професійним міністром і лікарем з великої літери, пішов. А на його місце прийшов просто менеджер.
– Як, на вашу думку, вплинув карантин на економіку міста?
– На сьогоднішній день бюджет міста вже недоотримує через карантин близько 100 млн. І в травні ця цифра може зрости.
Економіку потрібно реанімувати, бо ми можемо дійти до точки, після якої її не можна буде запустити. За моїми підрахунками, від цього карантину ми будемо економічно «відходити» ще близько двох років. На жаль, те, що робить уряд, у більшості випадків лише шкодить. У тому числі й органам місцевого самоврядування та громадам.
Зараз найбільшою проблемою в роботі комунальних закладів є не пандемія. Європейський банк реконструкції та розвитку, який так вболіває за Україну і дає їй мільярди гривень кредиту, не забув надіслати нам листи, в яких переконливо нагадує про термінову сплату позики. Фактично уже погашено загалом обох кредитів на суму понад 230 млн. грн. Нагадаю, що ці кредити бралися ще в 2010 році, а громада сплачує за них до цих пір.
У цьому ж році необхідно сплатити за кредит «Черкаситеплокомуненерго» (наданий ЄБРР) – 1 131, тис. євро, а за кредит КП «Черкасиводоканал» (наданий МБРР) – 987,3 тис. дол. США. Це великі гроші, особливо в умовах пандемії.
– Як відбувається забезпечення медзакладів міста засобами і препаратами, що необхідні для діагностування і лікування СOVID-19?
– Частину договорів на придбання засобів захисту та необхідного обладнання укладено. Ми надали повноваження щодо спрямування коштів безпосередньо міським лікувальним закладів.
Сьогодні у вирішенні цих проблем мають змогу брати участь самі медичні працівники. Тому всі звинувачення опозиції стосовно бездіяльності міської влади – безпідставні.
Детальніше розповім про апарати штучної вентиляції легень. Ні для кого не секрет, що в Україні їх купити просто неможливо. Потрібно стояти два місяці в черзі, щоб його отримати. Ми стали. І от перші два апарати мають надійти на наступному тижні в Черкаську міську інфекційну лікарню. Загалом же в нас є 64 апарати, у той час, як в деяких обласних центрах, наприклад, у Чернігові, Житомирі, Сумах, лише по 25 – 30 апаратів.
Але краще працювати так, щоб людям ці апарати не знадобилися.
– Як місто взагалі піклується про своїх медпрацівників?
– Аби підтримати наш медичний персонал, який ризикує власним здоров’ям і щодня працює з хворими на коронавірусну інфекцію, ми запровадили муніципальні надбавки до заробітної плати.
Відповідну програму розробили спільно з куратором медичної галузі, моїм заступником Ігорем Волошиним.
Медики Черкаської міської інфекційної лікарні вже почали отримувати муніципальні надбавки, запроваджені рішенням сесії. Також у квітні їм було виплачено одноразову фінансову допомогу.
Але це не єдине, що ми робимо для медичної галузі міста. Наприклад, попереднього року більше 50 мільйонів гривень ми спрямували на закупівлю нового обладнання. Дещо раніше придбали томограф. Також провели ремонти в багатьох лікарнях, зокрема, в Першій міській лікарні та в Третій лікарні швидкої медичної допомоги. У деяких відділеннях ремонти не робилися 30, а то й більше, років.

Про транспортні перевезення, ремонт доріг, рейтинги, зміни у законодавстві та пилосмок за 5 млн

– Як виживає тролейбусний парк в умовах відсутності пасажирів?
– Минулого року тролейбусний парк заробив 10 млн грн за рахунок перевезень пасажирів.
Витрати на утримання цього підприємства покриваються з бюджету міста – тільки цього року спрямували близько 70 мільйонів.
Набагато гірше буде, якщо доведеться звільняти чи скорочувати працівників, бо, крім усього, це ще й податки, які йдуть у міський бюджет. Чим більше в комунальних підприємствах працівників, тим більше бюджет отримує податків. Кілька слів додам і про приватних перевізників. Сьогодні маршрутки перевозять 3-5 осіб, і я розумію, що через це у перевізників великі збитки. Думаю, що скоро буде відбуватися часткове пом’якшення карантинних обмежувальних заходів і їм дозволять перевозити пасажирів.
– Від транспорту перейдемо до доріг. Які плани на ремонти доріг у Черкасах цього року?
– Нині асфальтуємо вулицю Сумгаїтську. На попередньому тижні ми уклали нижній шар асфальту вздовж декількох кварталів вулиці Чехова, біля молокозаводу.
Ми визначили перелік вулиць, які будемо цього року ремонтувати середньопоточним ремонтом. Починаємо від площі 700-річчя до вулиці Чигиринської, там, де здійснювався ремонт напірного колектору, далі перейдемо на вулицю Кобзарську.
Загалом у планах на найближчі два місяці відремонтувати понад 10 вулиць.
50 % жителів міста відповідно до 6-го муніципального опитування, яке проведено групою «Рейтинг» на замовлення міжнародних інституцій, задоволені станом доріг і тротуарів. Для міської ради і міського голови це досить непоганий показник.
– На початку карантину багато хто дорікав, що було придбано пилосмок для прибирання вулиць. Як можете прокоментувати це?
– Питання вибору між пилосмоком для прибирання вулиць і медичним обладнанням не стояло, оскільки це зовсім різні видатки. Вважаю, що місто має бути забезпечене всіма необхідними засобами для прибирання, асфальтування, ремонту вулиць. Думаю, в наступній каденції ми зможемо все це придбати й силами комунальних підприємств здійснювати всі роботи, пов’язані з вуличною інфраструктурою.
‒ Усе-таки, коли знімуть поступово карантинні обмеження, бізнес зможе працювати. Є гарантії, що бюджет таки наповнять?
‒ На жаль, немає ніяких гарантій. Якщо уряд ухвалює рішення про карантин, призупиняє та обмежує роботу підприємств, і як результат місцеві бюджети втрачають, то держава має взяти на себе зобов’язання щодо допомоги містам. Так звана компенсацію. Але це в ідеалі.
‒ Як оцінюєте зміни в законі про допорогові закупівлі?
‒ На мою думку, ці зміни для того, щоб затримати використання коштів із державної казни. Мають бути критерії державного ціноутворення і перелік по кожній галузі. Наприклад, візьмемо закупівлю томографів. Якщо це за державні кошти, то скажімо, однакові томографи треба закупити в кожну районну лікарню. А не по кільканадцять разів проводити тендери, штучно наганяти вартість. Законодавство прописане так, що всі мають право участі в тендерах. Але, я вважаю, що перевага має бути у національного виробника.

Про якість питної води та проблеми Дніпра

‒ Нещодавно була інформації про перевищення норми вмісту кишкової палички у водах річки Рось, це притока Дніпра. Ми напередодні літа, і знаємо, що стається із водами річки. Чи впроваджуватимуться якісь заходи в нас у місті?
‒ Якщо ви маєте на увазі якість питної води, то це питання я тримаю на контролі. Ми постійно спілкуємося із директором КП «Черкасиводоканал». Черкаська вода є однією із найбільш якісних в Україні. Зараз вивчаємо питання закупівлі нових реагентів. Черкасцям можна не турбуватися, у цьому плані все надійно.
‒ Чи є в планах розробка програми фінансування, щоб вирішити проблему зношеності мереж водопостачання?
‒ Фінансування має бути не лише на місцевому рівні, а й на державному. Жодне місто самотужки не зможе вирішити цю проблему. Це має бути державна програма, адже з такою проблемою стикаються не лише Черкаси. Крім того, це дасть можливість запрацювати потужно заводам із виготовлення обладнання.

Про вибори, політику, команду та стратегію

‒ Чи є у вас плани на місцеві вибори?
‒ Я планую йти на вибори. Мої реальні конкуренти – це я сам. Інших конкурентів не бачу.

‒ У команді міського голови Бондаренка можливі зміни?
‒ Звичайно, можлива й зміна стратегії. Але ми повинні не просто формально її розробити, а й дотримуватися. Ці роки ми намагалися приводити місто до рівня обласного центру. Плани на наступну каденцію ‒ це розвиток міста, побудова рекреацій, зон відпочинку, набережної смуги й ухвалення стратегії розвитку міста, над якою зараз і працюємо.
Скажімо, серед інших обласних центрів Черкаси на першому місці за кількістю капітально відремонтованих квадратних метрів доріг на одного жителя міста. Це показник. Хоча в деяких містах, наприклад у Вінниці, дороги зробили ще 15 років тому, тож вони вже займаються більш глобальними питаннями. Ми ж поки маємо інші пріоритети.
Міські голови – це стратегічні партнери держави. Нині, під час карантину, ми стали ще міцнішими, тому що фактично вся відповідальність за стан справ на місцях у цій критичній ситуації покладається на нас. Чітко взаємодіємо між собою. Вдячний голові Асоціації міст України, меру Києва Віталію Кличку за комунікацію та взаємодію.

Про заробітну плату і яйце ‒ окремо, бо резонансно

‒ З’явилася інформація, що Ви відмовилися від зарплати й премії, чи так це?
‒ Зараз я перебуваю на робочому місці, але юридично у відпустці за власний рахунок. Мої заступники отримали заробітну плату та перерахували в благодійний фонд для закупівлі антисептиків, засобів індивідуального захисту тощо.
Заробітна плата міського голови становить 52 тисячі 800 гривень. Попередню зарплату я перерахував на потреби Черкаської міської інфекційної лікарні. Багато проектів фінансував і до цього із своєї заробітної плати, особливо молодіжних, чи тих, що стосуються обдарованих дітей.
‒ Для чого зараз було купувати яйце за пів мільйона?
‒ Не за пів мільйона, а за 190 тисяч гривень. Кожен департамент є самостійною юридичною особою, окремо веде свою господарську діяльність та планує свої витрати заздалегідь. Можливо така купівля не на часі, але, за словами директора департаменту освіти та гуманітарної політики, плани на цю закупівлю було задовго до початку карантину.

Про післякарантинні плани

‒ Що насамперед зробите після завершення карантину?
‒ Я дав собі обіцянку рік не купувати одяг. За цей карантин переоцінив життя, його сенс. На жаль, я мало приділив уваги родині, дітям під час карантину, адже весь час працював. Тож мрію більше часу провести з сім’єю, нарешті піти всім разом на прогулянку до парку чи на набережну.