Карантин став важким випробуванням для багатьох українців. Та чи не найбільше він завдав шкоди професійним спортсменам. Адже не потрібно бути великим знавцем спорту, щоб зрозуміти – повноцінно тренуватися вдома неможливо. Для того, щоб досягати результатів міжнородного рівня і ставити рекорди, потрібні спеціальні умови. Про те, як без них вдається утримувати форму українським спортсменам, від яких ми всі чекали перемоги на Олімпіаді-2020, пише «ВВС Україна».
В українського гімнаста Владислава Грика на Олімпіаду 2020 року в Японії було багато сподівань. Призер юнацьких Олімпійських ігор у Нанкіні спортсмен виборов право поїхати на ігри до Токіо ще у 2019 році і почав посилено готуватися – щодня по кілька тренувань з раннього ранку і до вечора.
– Майже пів року готувалися у такому режимі, увійшли в хорошу форму. Дуже шкода, що так сталося, що все перенесли. Багато спортсменів засмутилися, бо хтось може і не дочекатися цього року. Мало що може статися – наш спорт дуже травмо небезпечний. За рік можна форму втратити, – каже спортсмен.
За рік Владислав бере участь у приблизно десяти великих змаганнях — етапи і чемпіонати кубків України, Європи, світу. Є ще клубні змагання, коли спортсмени виступають за клуби різних країн, які платять їм за це зарплатню. Цього року Владислав вже пропустив клубне змагання в Італії.
Крім Олімпіади перенесли і чемпіонату Європи з гімнастики у Баку, який мав відбутися наприкінці травня 2020 року, і до якого також готувався спортсмен.
Зараз Владислав вдома у Харкові. Тренується на спортмайданчику і чекає на закінчення карантину, щоб можна було знову ходити до зали.
– Гімнаст не може повноцінно тренуватися на вулиці. Нам потрібен зал, наші гімнастичні снаряди. На вулиці травмонебезпечно – там немає матів. Але все одно виходжу і тренуюсь, бо потрібно підтримувати форму, – говорить Владислав Грико.
Він каже, що мріяв про Олімпіаду з дитинства і сподівається, що все ж поїде у Японію у 2021 році.
– Головне – це бажання. А як буде бажання, то повернутися у форму можна швидко. Поїхати на Олімпійські ігри – це вже велике досягнення, – розповідає спортсмен.
– Все життя в спорті – це про мене, – каже спортсменка Анна Рижикова. З 4-х років у її житті були гімнастика, теніс, плавання і в решті – легка атлетика.
Біг з перешкодами і естафета – види спорту, у яких Анна неодноразово завоювала медалі на чемпіонатах Європи, золото Універсіади, а ще стала бронзовою призеркою Олімпійських ігор у Лондоні після дискваліфікації через допінг збірної Росії.
Постійні тренування, режим, змагання і збори – це її ритм. Анну Рижикову називають однією з лідерок легкоатлетичної збірної України. У 2012 році була її перша в житті Олімпіада в Лондоні. У 2016 мали бути ігри у Ріо, проте, Анна отримала травму і залишилась вдома. У 2020 вона мала їхати до Японії, але стався коронавірус.
– Це мала бути моя третя Олімпіада. Друга, на яку я поїду. Але щось не складається. Минулий рік був розписаний у тренуваннях і змаганнях, щоб підготуватися і підійти до Олімпіади на піку своєї форми. Довелося все скасовувати і перенести, – каже з сумом Анна.
Проте, запевняє, настрій у неї – бойовий, а рік додаткового часу планує використати, щоб підготуватися ще краще.
– Просто почнемо тренуватися по новій. А цей рік треба зібратися і перетерпіти. З такими випробуваннями ми маємо впоратися, – говорить спортсменка.
Зали, закриті на карантин, проте, спортсменка продовжує бігати в парку. Зараз вона у складі збірної перебуває на зборах у Португалії, де карантин, не такий жорсткий і погода для тренувань на вулиці тепліша.
– Бігаємо у парку, на пляжі. Самі розставляємо бар\’єри. Викручуємось, як можемо, – розповідає Анна Рижикова.
У скарбничці українського гімнаста Олега Верняєва – золото всіх світових турнірів. Він – багаторазовий чемпіон світу і Європи, а ще надія української олімпійської збірної. У 2016 році його виступ на паралельних брусах на у Ріо-де-Жанейро приніс Україні перше олімпійське золото. Тоді золотих медалей з Бразилії українці привезли всього дві. Кілька років тому спортсмен переніс кілька травм і операцій, але вже відновився після цього і завоював нові медалі.
– Я спокійно поставився до перенесення Олімпіади. Ми всі в однакових умовах. Ну ось так склалося. Це неприємно, але не так страшно, як може видаватися. Звісно для тих спортсменів, які у віці, важче тримати себе у формі ще рік, – розмірковує спортсмен.
З 17 березня Олег Верняєв на карантині вдома і дуже чекає, коли відкриють зали, щоб почати повноцінні тренування: «Я вдома роблю якісь вправи, щоб не втрачати тонус. Але для нашого виду спорту це не підходить. Нам треба гімнастикою займатися. 1,5 місця пропущених тренувань – це дуже багато.
Спортсмен каже, що мав плани привезти медаль з Олімпіади вже у 2020 році, але не полишає надії зробити це і у 2021-му.
