12 травня світова спільнота святкує Всесвітній день медичної сестри. Цьому святу більше 100 років. Під час Кримської війни, англійкою Флоренс Найтингель уперше була організована служба сестер милосердя. Однак офіційно свято було затверджено набагато пізніше, тільки в 1971 році, коли сестри милосердя із 141 країни об’єдналися в професійну громадську організацію – Міжнародну Раду медичних сестер. В основу цієї організації покладено об᾿єднання патронажних сестер Червоного Хреста. Однак круг членства був розширений. І сьогодні, 12 травня – це свято всіх медичних сестер. В Україні його відзначає досить значна частина професійних медичних сестер і братів. Серед півмільйона молодших медичних і фармацевтичних фахівців та бакалаврів, у системі охорони здоров᾿я України працює понад 300 тисяч медичних сестер. І ця цифра могла б бути набагато більшою, аби не низка проблем, яка пов᾿язана з цією роботою. Знайти відповідь на запитання, чому нині так мало абітурієнтів обирають професію «Медсестринство», а спеціалісти, які її отримали, наполегливо шукають можливість виїхати за кордон, спробували кореспонденти «Нової Доби».

Розвинені країни світу розглядають професію медичної сестри як одну з ключових, яка забезпечує ефективне функціонування системи охорони здоров\’я, особливо в його профілактичній частині. У період нинішніх структурних змін у медичній галузі підвищуються вимоги до професійності та фахових знань медичних сестер, адже розвиток сімейної медицини потребує зміни підходів до підготовки не лише лікарів, а й середнього медперсоналу. Сучасна медична сестра — це висококваліфікований спеціаліст, професіонал, помічник лікаря на всіх ділянках його роботи. Це людина з широким світоглядом, що добре орієнтується не тільки в своїй професії, але і в проблемах охорони здоров’я і соціальній сфері в цілому.

Більшість працівників охорони здоров\’я в усьому світі – це медичні сестри. Проте роль медсестер у суспільстві та навіть в медичному середовищі залишається недооціненою. Раніше їх називали середній персонал, молодший спеціаліст. Зараз це окрема спеціальність «Медсестринство», котра має всі ступені освіти: фаховий молодший бакалавр, бакалавр, магістр, науковий ступінь PhD. Однак, незважаючи на можливості для розвитку в спеціальності, на практиці попит на фахівців з медсестринства з вищою освітою є мінімальним. Статистика невтішна: в Україні з кожним роком все менше абітурієнтів обирає медсестринство, а також неповну вищу освіту в охороні здоров’я. В 2017 році – це 17 207 осіб, в 2018 – 15 020 осіб.

Головними проблемами самі медсестри і брати визначають низьку оплату та невідповідне праці навантаження; недосконалу систему освіти впродовж життя; малий рівень впливу на ухвалення рішень; неповажне ставлення до професії у суспільстві і низький рівень заробітної плати, навіть у порівнянні з іншими медичними працівниками. Останнє є причиною всіх інших проблем.

Зарплата медперсоналу залежить від керівника медзакладу. Кілька років тому Міністерство охорони здоров’я скасувало тарифні сітки. У відомстві порадили медикам домовлятися з керівництвом про зарплату: створювати нові колективні договори і прописувати систему винагороди кожного співробітника.

По Україні середня зарплата медсестри за 2019 рік становила 4 573 грн. Найменше медичні сестри отримували у «швидкій» – 4 173 грн, більше в стоматології – 5 182 грн, наголошується в статистиці Держслужби зайнятості за минулий рік. У приватних клініках зарплати вищі. За даними Work.ua, роботодавці в середньому платять медсестрам 8 000 грн. У Києві медсестрам пропонують 10 тисяч гривень, тоді як у Херсоні – 5 тисяч, а в Черкасах – 5 500. При цьому в Україні не вистачає до 30 тисяч медсестер

– В Україні найнижча зарплата в Європі серед медсестер. Я стажувалася в Канаді і там медсестра, коли народжує дитину, то часто декретну відпустку бере чоловік, тому що дохід медсестри набагато вищий. У нас ситуація абсолютно протилежна, – зазначає Тетяна Чернишенко, президент Асоціації медсестер України. – Часто медсестри йдуть з професії, тому що не можуть забезпечити себе і свою родину. В оплаті праці професія медсестри, фельдшера, якщо не на останньому, то на передостанньому місці. Але більше вражає не низька оплата праці, хоча це теж важливо, а відношення – неповага з боку керівництва і іноді лікарів. Адже у суспільстві, і навіть серед лікарів, немає належної уваги і підтримки професії медсестри. Освіта медсестри рівня «бакалавр» і «магістр» знецінюється. Медсестер з вищою освітою не допускають до керівних посад. Це теж показує ставлення до професії, – говорить керівниця Асоціації. – В Україні освіта медсестри – трирівнева: молодший спеціаліст, бакалавр і магістр. У Європі хоспіси та паліативні відділення, де весь догляд за пацієнтами лежить на медсестрах, очолюють також медсестри з освітою магістра або бакалавра. В Україні хоспісами і паліативними відділеннями керують лікарі.

В цивілізованому світі медсестри отримують теж не багато. Але це «небагато» лише в порівнянні з іншими медиками. Скажімо, професія медсестри в Польщі вважається не дуже престижною. Перш за все, через невеликі зарплати. У 2015 році середня зарплата польських медсестер за місяць становила 2 665 злотих (17 000 грн).
У 2017 році середня зарплата англійських медсестер становить 22 000 фунтів стерлінгів в рік (734 000 грн). Англійці вважають, що це не так вже й багато, і тому не дуже охоче йдуть працювати в лікарні. Але 22 000 фунтів стерлінгів на рік – це тільки початкова оплата праці медсестри. Досвід і додаткова кваліфікація дозволяє розраховувати на більш високу зарплату. Так, наприклад, англійські медсестри, що спеціалізуються на кардіології, заробляють щороку близько 40 000 фунтів стерлінгів (1 335 000 грн).
Середня зарплата австралійських медсестер – 61 000 австралійських доларів (1 071 000 грн). Вона залежить від освіти, кваліфікації, місця роботи, досвіду і стажу.
У Сполучених Штатах зараз налічується близько 3 млн. медсестер. На початку своєї професійної кар’єри вони зазвичай заробляють 30 доларів (800 грн) на годину. Згодом – 45 доларів (1 200 грн). Зарплата у тих, хто має високий рівень підготовки і освіти, ще більша. Початкова зарплата молодшого медичного персоналу в США в рік становить близько 56 000 доларів (1 502 943 грн), середнього медперсоналу – близько 66 400 доларів (1 771 325 грн). Деякі висококваліфіковані медсестри заробляють більше 100 000 доларів (2 684 000 грн) в рік.

Зрозуміло, що такі зарплати отримують місцеві жителі, але українські медсестри, які вирішать виїхати за кордон у пошуках заробітку, отримають все ж таки значно більше, ніж на батьківщині. Щоб зрозуміти це, достатньо просто погортати сайти рекрутингових агентств. Скажімо, «ua.jooble.org» обіцяє допомогти працевлаштувати українську медсестру в Німеччині на зарплату від 1600 – 2500 євро/міс (46 600 – 72 800 грн) (залежно від рівня знання мови і кар᾿єрного росту). «novarobota.ua» переконує, що в німецькому Гамбурзі українська медсестра отримуватиме від 15 до 20 євро (437 – 582 грн) за годину. «colibri-agency.com.ua» обіцяє перекваліфікувати медсестер в доглядальниці і забезпечити їх 2 000 злотих (12 800 грн) в місяць в Польщі.

– У нас в лікарні була і надалі лишається проблема із медсестрами, зокрема у хірургічній галузі, там ми були змушені навіть закрити кілька відділень. Частково проблема вирішується саме завдяки українським дівчатам. На цей момент в нашій лікарні працює 50 медсестер з України, але ми б хотіли збільшити цю цифру, – розповідає директор празької факультетської лікарні «Королівські Виногради» Петр Аренбергер.

Для українських медиків, які шукають роботу за кордоном, вже все підготовлено: кадрові агентства за певну суму допомагають оформити усі потрібні документи. Більше того – вони обіцяють ще й курси чеської, харчування, проживання. Щоправда, в багатьох випадках більшість цих послуг так і лишається обіцянками. Але навіть попри ризики натрапити на аферистів, талановита молодь виїжджає з країни. Арифметика проста: середня зарплата медсестри в Черкаській області – 5 500 грн. А от у згадуваній празькій лікарні, медсестра, яка склала іспити, отримує від 25 тисяч крон на місяць (25 293 гривні). «Переманюванню» кадрів з країни сприяють і самі чеські лікарні. Вони втрачають власні кадри, а тому все частіше звертаються до свого уряду, аби там спростили процес отримання українськими медиками робочих віз. Нині цей процес триває в середньому 6 місяців.

– Ми отримували звернення від лікарень і зараз міркуємо, як із цим упоратись. Але є тут і негативний бік – представники України часто скаржаться на нас через те, що ми перетягуємо робочу силу. Утім, Чехія теж стикається із цією проблемою – наші працівники емігрують до Німеччини або Швейцарії, – розповів директор візового департаменту МЗС Чехії Давід Нові. За його словами, згідно з чеським урядовим проєктом «Україна», щороку відкривають певну кількість квот на отримання робочих віз.

Ці програми свого роду медаль з двома сторонами. З одного боку, вони дають заробітчанам в білих халатах відчуття захищеності, а з іншого – штучно стимулюють виїзд українських громадян за кордон. Адже якщо на пілотному етапі у 2015 році проєкт передбачав – 500 місць на рік, то на 2020-й ця цифра зросла до 40 тисяч. Для тих, хто не зрозумів: 40 тисяч висококваліфікованих українських спеціалістів, яких вивчила наша країна, виїдуть цього року за кордон. Вони працюватимуть на розвиток економіки і добробуту Чехії. І це ж лише Чехії! Вірогідність же того, що ці кадри колись повернуться назад в країну – м’яко кажучи, надзвичайно мала.

– Для нас це надзвичайно чутлива тема, оскільки, з одного боку, йдеться про те, що українські громадяни виїжджають на роботу за кордон. Тобто ці програми штучно стимулюють виїзд українських громадян за кордон – що, звичайно, не є в інтересах української держави. Але, з іншого боку, ці проєкти унормовують врахування всіх прав українських громадян з тим, щоб вони були максимально наближені до прав, які мають чеські громадяни. З цієї точки зору, існування цих проєктів є позитивним», – прокоментував ситуацію Надзвичайний і Повноважний Посол України в Чеській Республіці Євген Перебийніс.

Не так давно Президент України Володимир Зеленський оголосив про запуск програм, які спрямовані на створення сприятливих умов для повернення трудових мігрантів до України. Коротше кажучи – закликав заробітчан повертатись додому. Частково цьому сприяв і коронавірус та карантин. Серед заробітчан, котрі повернулися додому, є певна частина і медсестер. Але всі розуміють, що повернутися і залишитися – то різні речі. Як надовго Україна зможе втримати своїх громадян і чи має Уряд наміри зробити щось більше за голосні заяви, покаже майбутнє. На сьогоднішній же момент ситуація лишається критичною. Про це свідчить хоча б те, що навіть найпрестижніші медичні заклади Черкаської області, які здатні забезпечити досить пристойну оплату своїм працівникам, відчувають гострий дефіцит медсестер.

– У нашому відділенні 18 медичних сестер. Це дуже мало, адже у відділенні нерідко перебуває до 70 пацієнтів, які потребують допомоги. Щодня в нас працює 3 сестри в палатній і 4 в маніпуляційній. Що робити: справляємося, але буває так, що на одну сестру припадає до 40 пацієнтів. І кожному потрібно допомогти, зробити призначені лікарем маніпуляції, серед яких є і переливання компонентів крові, і хіміотерапія, – розповідає старша медична сестра обласного лікувально-діагностичного гематологічного центру Тетяна Мошенська. – Робота важка і відповідальна. Але й оплата відповідна. У нас сестри отримують досить високі зарплати порівняно з іншими закладами. Маємо сучасне обладнання, яке нічим не поступається найкращим європейським зразкам. Найближчим часом плануємо завершити повен переведення документації в електронний варіант. Тобто умови роботи в закладі для медичних сестер дуже хороші. Разом з тим охочих працювати не так вже й багато. Сьогодні в нас залишаються вакантними 7 робочих місць медсестер. Ми вже й оголошення подавали, і зверталися до Черкаської медичної академії з проханням допомогти. Молодь приходить, проходить у нас практику і йде шукати щастя за кордоном, де їм, за словами декого зі студентів, обіцяють від двох тисяч доларів зарплату. Шкода лише, що молодь не враховує в ті 2 тисячі ні проживання, ні харчування, яке доведеться оплачувати за кордоном за їхніми цінами…

Завершити матеріал хотілося б чимось позитивним. Наприклад, сподіванням на те, що хоча б нинішня ситуація із пандемією нарешті підніме рейтинг медсестер в очах керівництва країни і змусить вжити радикальних і дійсно дієвих заході задля того, щоб забезпечити людям такої надважливої професії гідне життя в рідній країні і не змушувати їх виїжджати з України. Саме цього і хочеться побажати українським медсестрам і тим молодим людям, які все таки ризикнуть здобувати освіту за спеціальністю «Медсестринство», у день їхнього професійного свята.

У підготовці матеріалу була використана інформація з наступних джерел:
Ресурс «ukrhealth.net» («Як працюють медсестри: зарплата, захист, умови»), «Радіо Свобода» («Ця зарплата їх не мотивує» – чому українські медики емігрують в ЄС та за яких умов готові повернутися?»), «Сьогодні» («Як можна вижити на такі гроші?»: медсестра розповіла про проблеми медреформи»), Онлайн ресурс «Медсестра за кордоном», Офіційний сайт «Асоціації медичних сестер України», Агентство пошуку роботи «Сolibri-agency», Пошукова система «Jooble», Сайт пошуку роботи «Work.ua» та ексклюзивні коментарі кореспондентам видання працівників медзакладів Черкащини.