Уже пів року Роман Боднар обіймає посаду голови Черкаської облдержадміністрації. Зважаючи на останні перипетії в політичній площині, «Нова Доба» розпитала голову ОДА про його очікування від найближчої сесії облради, долю черкаських «пам᾿ятників корупції», наслідки коронавірусу для черкащан та його прогнози щодо Черкащини на найближчі вибори.

– Що за пів року для Вас було найскладнішим: сформувати команду, охопити обсяги роботи чи щось інше?
– Формування команди – це найважче і найголовніше завдання в управлінській діяльності. Це самостійні лідери, однодумці, які здатні ухвалювати рішення й відповідати за них. Коли є такі люди, можна впевнено делегувати повноваження і концентрувати свою увагу на стратегічних питаннях. Якщо ж їх поряд немає, доводиться тримати все на контролі. Це розбалансовує управлінську діяльність і, як на мене, є ознакою неефективного менеджменту.
Саме через це я зробив ставку на людей, яких знаю, але одразу запевнив, що знайомство – це ще не індульгенція і не гарантія перебування на посаді. Свої вміння на такій відповідальній посаді треба доводити реальними справами. Ми домовилися: якщо хтось не впорається чи відчує, що це не його шлях, – на тому крапка.
При цьому системно готуємо кадровий резерв на кожну посаду – до начальника відділу включно. Ми формуємо команду з людей, які в будь-який момент могли б обійняти ту чи іншу посаду. Робитиму ставку на місцевих, а талановитих на Черкащині багато. Власне, як і в будь-якому регіоні – це не комплімент. Звісно, прийшовши на посаду, ще не орієнтуючись в області, мені важливо було взяти незаангажовану команду. Працюю з людьми, які проявлять свої менеджерські й лідерські якості у роботі.

– Тобто зараз Ви готові сказати, що знайшли спільну мову з політичною та бізнесовою елітою Черкащини і зрозуміли непростий менталітет черкащан, про який неодноразово говорили Ваші попередники та й багато інших політиків?
– Так, об᾿єктивно кажучи, Черкащина – специфічний регіон. Я маю досвід ведення бізнесу «з нуля» – вибудовував високотехнологічне підприємство. Довелося служити й офіцером СБУ, зокрема, у Тернополі, Чернівцях, Маріуполі. І, власне, маю з чим порівняти. Звісно, у кожному регіоні – своя специфіка: традиції, політичні підходи й уподобання, менталітет, інструменти впливу і вибудовування комунікацій. Але є спільна риса – принципи, на яких ґрунтується політична кар᾿єра. Звісно, очільник області відповідає за економічний та регіональний розвиток, однак посада керівника області і політична. Політика ж – це мистецтво управління, що вибудовується на конкретних фундаментальних засадах. Якщо вдається зберегти їх без змін, не підлаштовуючись, і при цьому враховувати думки політичних опонентів та однодумців, а також аргументовувати свою позицію – можна вибудовувати спільну діяльність.
Ви ж розумієте, що я, по суті, не маю абсолютної політичної підтримки в обласній раді, не кажучи вже про міську владу. Коли є група депутатів, навколо яких формується більшість, що бере відповідальність за розвиток області, – тоді легше. Звісно, всі через збільшувальне скло спостерігають за моїми кроками, намагаються зрозуміти: чи в одному напрямку ми рухаємося, чи це – жорстка опозиція.
Так, Черкащина – складний регіон, але ніхто не обіцяв, що буде легко, тому намагаємося принести користь області і започаткувати правильний процес. Ті підвалини, які ми сьогодні закладаємо, допоможуть витримати динаміку розвитку, бо, очевидно, були певні гальмування у цьому процесі.

– Якщо Ви формуєте кадровий резерв, отже, маєте амбітні плани на посаду. Чи сподіваєтеся бути тут префектом?
– Цікаве питання… До речі, щомісячно чую якісь нові плітки – то мене переводять у якийсь інший регіон, то на підвищення в міністерство, то звільняють… Щоб нейтралізувати ці незрозумілі тенденції, скажу, що лишаюсь на місці. Тільки Президент визначатиме, чи заслуговую я на підвищення, чи, можливо, не виправдав сподівання. Тому говорити зараз про якісь переміщення передчасно, але, звісно, кожна амбітна людина вибудовує якісь плани, і було б неправильно жити сьогоднішнім днем або планувати на місяць-два.
Звичайно, маю амбіції, але вони повинні бути підкріплені конкретними результатами, а не просто бажанням досягти успіху. Увесь досвід, набутий у процесі роботи в реальному секторі економіки, під час служби в СБУ, зараз я намагаюся застосувати, а також мобілізувати команду для хороших результатів.
Реальні результати – особливо в інфраструктурних проєктах, що найбільше турбують черкащан, – ми побачимо вже до кінця року. Почали трохи із запізненням, з об\’єктивних причин: з початком нашої роботи в області не було проєктно-кошторисної документації, і ми швидкими темпами вишукували можливості й формували перелік об᾿єктів, що будуть фінансуватися з Державного фонду регіонального розвитку. Йдеться, зокрема, про відбудову драматичного театру, будівництво центру екстреної медицини та три важливі об᾿єкти освітньої сфери.

– Без перебільшення можна сказати, що протягом останніх років на Черкащині не було доріг. Зараз же маємо помітні зрушення. Це завжди актуальна й болісна тема для черкащан і тому є показником ефективної роботи влади, Чи є конкретний перелік та інформація про кілометраж доріг, що будуть відремонтовані?
– Так, Черкащину багато років поспіль оминало фінансування доріг. Слід зазначити, що великі кошти останнім часом виділяли на уманський «кущ», тому центр області не відчув ніяких змін. Цього ж року ситуація змінилася, і основний акцент – саме на шляхах Умань-Черкаси, Черкаси-Київ. Це дороги державного значення, їх ремонт фінансує Укравтодор, але при цьому насамперед контролюємо якість виконання робіт і сплату податків. Ми одразу висунули вимогу, що всі, хто працює в області і освоює бюджетні кошти, зобов᾿язані сплачувати податок доходів фізичних осіб саме в Черкаську область.
Цього року з державного дорожнього фонду нам виділили 733 млн гривень. Це розрахунок – тут не може бути ніяких торгів, як раніше. Ці кошти розподілені на капітальні, середні поточні ремонти й експлуатаційне утримання. Ми маємо капітально зробити близько 135 кілометрів, більше як 2 тисячі кілометрів – ямковий ремонт. Звичайно, щоб зробити всі дороги якісно, нам потрібна у десятки разів більша сума. Тому насамперед треба забезпечити проїзність, а вже на критичних ділянках, робимо капітальний ремонт.
(Детальніше ознайомитись з переліком доріг, що планують відремонтувати цього року, дивіться в окремому матеріалі)

– Коронавірус оголив багато проблем. Вони, звісно, були й до цього, але зараз стали нагальними. З позиції голови ОДА хотілося б почути про нинішні недоліки в економічній системі області, втрати в сільському господарстві. Що для черкащан в економічному плані змінив коронавірус?
– В економічному плані насамперед треба звернути увагу на те, що уряд звільнив на два місяці від сплати за землю – це найбільші економічні втрати. В основному ця недоїмка формуватиметься для місцевих бюджетів, для всіх ОТГ й міських рад це приблизно 273 – 275 млн гривень станом на сьогодні. Думаю, найближчим часом буде ухвалено рішення про те, щоб усе-таки підприємства сплачували податок за землю. Для обласного бюджету втрати наразі становлять близько 20 мільйонів гривень. Подивимось, якою буде позиція уряду, тому що сформований стабілізаційний фонд обсягом 100 млрд гривень. При цьому розглядається питання про компенсацію втрат місцевим бюджетам за рахунок цього стабілізаційного фонду. Яке буде рішення – поки не готовий сказати, оскільки це не моя безпосередня компетенція.
Посівна у нас відбувається за графіком. Область має потужне аграрне спрямування, тому вкрай важливо вчасно посіяти – від цього залежать і робочі місця, і регіональний валовий продукт, і сплата податків.
Загрози, звісно, є, бо коронавірус підкосив економічний потенціал нашої держави та інших країн. Це світова пандемія. Але окремі сектори по-різному відчули цей удар: аграрний сектор – менше, а от дрібний бізнес і транспортна сфера зіткнулися з серйозними проблемами. Найближчим часом уряд зорієнтується, вже є відповідні ініціативи, озвучені Президентом, розробляються нормативні документи для подальших впроваджень. Це і кредити на рефінансування вже раніше взятих кредитів, і шляхи пом᾿якшення для ФОПів – збільшили ліміти для визначення І, ІІ групи, а також звільнили від сплати ЄСВ за квітень-березень. Все-таки держава зреагувала на це, тож сподіваємося, що підприємці швидко оговтаються від складних карантинних обмежень і ми почнемо відроджувати економічний потенціал.

– Цього року держава оприлюднила великий список приватизації об\’єктів. Для прикладу, на Черкащині одне з державних підприємств – Косарський спиртзавод. На Вашу думку, для «Укрспирту» держава – ефективний власник чи варто приватизувати цей завод?
– У нас є приклади і ефективного, й неефективного державного управління. Багато чого залежить від цінностей керівника, від упроваджуваної політики. Як правило, все-таки держава – не такий ефективний власник, як приватний бізнес. Приватник живе цим, вкладає всі свої сили в розвиток підприємства. Звісно, це стосується нестратегічних підприємств. У великих же, стратегічних, приватний бізнес не зможе впоратися, бо потрібні величезні інвестиції, та й наша економіка ще не готова до цього. Хоча на Заході – традиційно ринкова економіка вже багато століть поспіль, і приватний бізнес почувається доволі впевнено і в стратегічній, і у військовій сферах, і в транспортній інфраструктурі.
Зараз передчасно давати оцінку менеджменту Косарського заводу – його щойно запустили в роботу. Важливо, що насамперед тут випускають дезінфікуючі розчини. Оскільки підприємство включене у сферу агро-промислового розвитку, то, певно, що оцінюватимуть його роботу за ефективністю виконання поставлених завдань. Якщо знадобиться наша оцінка, то, звісно, ми будемо реагувати.
Загалом питання приватизації спиртової галузі обговорюють уже багато років. Все ж буде правильно приватизувати ці заводи за справедливою ринковою ціною. І тоді нехай ефективний власник інвестує сам, запроваджує систему контролю. Адже ми знаємо, що поширеними на заводах є корупційна складова – схеми розкрадання: необліковане зерно, необлікований спирт. Приватний власник швидко вирішує це питання, бо його завдання – платити зарплатню й податки, а ми сприятимемо в інвестиціях.

– Раніше Ви зазначили про подальші кроки влади для підтримки малого і середнього бізнесу. Наразі набули розголосу соціальні допомоги для дітей ФОПів. Озвучте статистику для черкащан: коли ФОПи отримають таку допомогу і яка загальна кількість по області?
– Добре, що Ви звернули на це увагу. Так, ці ініціативи важливі, але є ще певний період, протягом якого вони мають бути документально унормовані. Тому про цю соціальну допомогу ми надамо детальну інформацію згодом.
(Інформацію про те, як отримати допомогу, можна знайти на сайті)

– Нещодавно стартувала програма «Велике будівництво». З новин бачимо, що багато об\’єктів збудовані й відремонтовані здебільшого за підтримки інвесторів, зокрема амбулаторії. Звісно, соціальне, бізнесове і державне партнерство – це добре. Та чи є якийсь розрахунок – скільки державних і скільки інвестиційних коштів буде вкладено і скільки з місцевих проєктів саме у цю програму?
– У «Великому будівництві» приватний капітал не залучений, це все фінансує або державний фонд регіонального розвитку, або спеціальні субвенції. Наприклад, «Спроможна школа» – цільова субвенція на розбудову закладів освіти. Програма для амбулаторій започаткована ще у 2018 році, тоді стояло завдання привести до ладу 55 закладів – деякі збудувати, деякі відремонтувати. На жаль, були поодинокі випадки, коли будували амбулаторію в населеному пункті з невеликою кількістю жителів, або де вже є старий заклад, що можна було відремонтувати за менші кошти.
Не можу прокоментувати логіку ухвалених рішень – чи то політична доцільність була, чи то питання освоєння коштів. Але це факти неефективних управлінських рішень. Зараз же ми не можемо лишити об\’єкти недобудованими, бо роботи майже завершені, й іншого шляху немає.
Це була окрема субвенція для амбулаторій задля розвитку сільської медицини. В межах цієї субвенції – будівництво і реконструкція амбулаторій, закупівля транспорту, а також обладнання для телемедицини (для діагностування на відстані).

– Коли дедлайн реалізації цього проєкту?
– До кінця року ми маємо ввести в експлуатацію 16 амбулаторій. І цього року ще будуємо чотири, розпочаті раніше. Ті кошти, які залишаються (за один рік усе не збудуємо!), найімовірніше, використаємо або на закупівлю службового житла для медиків у селах, або на інші справи, спрямовані на розвиток сільської медицини.

– Неефективність управлінських рішень породжує корупційні схеми. У Черкасах маємо два величезні «пам\’ятники корупції» (інакше їх не назвеш) – це драматичний театр і аеропорт. Чи не боїтеся Ви повторити помилки попередньої влади, знову-таки виділяючи кошти на ці об\’єкти? Що зроблено з розслідуванням щодо торішніх витрат?
– Втратити репутацію – це єдине, чого я боюсь у своєму житті. Коли ми говоримо про злітно-посадкову смугу, то, крім обурення, – жодних емоцій, бо використали величезні суми, а в результаті не отримали об\’єкт, що відповідає першочерговому технічному завданню. Ми мали отримати аеропорт із конкретними технічними характеристиками. Коли ж фахівці взялися до замірів, то встановили обмеження на прийом кількох рейсів у тиждень. Це нерентабельно з точки зору вантажних перевезень, хоча саме в цьому – функціональність і привабливість аеропорту. Тільки пасажирські перевезення, без вантажів, – нецікаві. А мала авіація не дасть змоги окупити цей проєкт. Тому періодично телефоную в НАБУ, наразі розслідування триває. Я не можу вплинути на цей процес, чекаємо результатів експертизи. Але дуже хотів би, щоб знайшли відповідальних, і ці люди понесли покарання.
Відбудова драмтеатру перший рік взагалі тривала хаотично, уже у 2016 році з\’явився проєкт. І коли я в листопаді обійняв посаду, уже були результати експертизи й підписаний договір. Вартість об\’єкта зросла з 52 до 117 млн гривень. Нібито мали закупити дорожче обладнання, але якби ми погодились на це рішення (а фінансує об\’єкт Державний фонд регіонального розвитку), ми б не забудували ніякі інші об\’єкти. Тобто або театр не будуємо, або інші об\’єкти, адже це величезна сума. Уявіть, якщо нам 111 млн залишили, ми б цей об\’єкт ще роками будували. Тому ми й наполягли, щоб залишили попередню суму. Якщо запустимо процес, то далі можна з місцевого й обласного бюджетів закуповувати потрібне обладнання. Але все необхідне для функціонування театру буде. Можливо, хочеться, щоб був «мерседес», але якщо буде хороший «фольксваґен» – це теж добре. Особливо враховуючи те, що чекають на нього вже скільки років.
Коли ми ухвалюємо рішення про будівництво, одразу ставимо вимогу швидкого будівництва, справедливої ціни й належної якості. На жаль, поки що наше законодавство не дає змоги в повній мірі запроваджувати жорсткі вимоги до потенційних підрядників, які виграють тендери. У мене були такі ідеї, але всі вони розбивалися об чинну законодавчу базу, і ті вимоги, що ми хотіли запровадити, антимонопольний комітет визнавав неконкурентними. Фактично наш вплив на вибір замовника незначний.

– У нас є ще один об\’єкт, об який спотикається чи не кожна влада, – так звана «дача Андрєєва». Яка Ваша позиція в цьому питанні?
– Цікаво, що цю тему чомусь прив\’язують до обласної адміністрації, до мене персонально. Ви прекрасно розумієте, що почалася політична передвиборча боротьба. Стартувала вона, по суті, від цього скандалу з неправомірним рішенням виконкому. Звісно, я не всю місцеву еліту задовольняю своєю занадто принциповою позицією, тому й намагаються звинуватити мене у всіх гріхах.
Я поясню: «дача Андрєєва» належить готельному комплексу «Дніпро» – це комунальний заклад, отже, директор підпорядкований обласній раді. А земля – на балансі міської ради, була передана в оренду комерційній структурі. Тому деякий час якась комерційна структура орендувала ту будівлю. У мене абсолютно немає ні юридичних, ні моральних інструментів, щоб повпливати на рішення. Яке цільове призначення землі – вирішуватимуть депутати міської ради. Якщо стане відомо про ознаки кримінального правопорушення, буде офіційне звернення, то, звичайно ж, я реагуватиму – зокрема, наполягатиму на правовій оцінці.

– Ви згадали про старт виборчої кампанії. Як готуєтеся до місцевих виборів? Якою бачите на Черкащині партійну й загальнополітичну ситуацію? Можливо, маєте якісь прогнози? Яка у Вас взаємодія з місцевими осередками політичних партій?
– Буду відвертим: я не очікував, що старт відбудеться в травні, хоча ми думали, що вже влітку розгортатиметься активна діяльність. Політична палітра Черкащини насичена, і тут є сильні політичні гравці, зокрема й прихильність до партії «Слуга народу». Так, соціологічні дані постійно змінюються, але скажу відверто: завдання будь-якої політичної партії – мати максимальне представництво у місцевих радах, щоб почати змінювати і розвивати регіон, ухвалювати ефективні рішення, нести за них відповідальність.
Може, комусь це ріже слух, але я вже не раз говорив, що рівень місцевого самоврядування в Україні, на жаль, ще далекий до досконалості. Тому годі й говорити про велику відповідальність місцевих депутатів і деяких керівників. Звісно, в різних регіонах по-своєму складаються обставини, але мені доводиться стикатися з випадками домовленостей групи депутатів, які формують більшість, – тоді громада стає заручником і не має жодного впливу навіть при кричущих випадках неефективного використання бюджетних коштів. Це наслідок несформованої політичної культури, об\’єктивно кажучи, – незрілості самого суспільства через засилля радянського способу мислення.

– Чого очікувати на найближчій сесії обласної ради і який у Вас настрій?
– Настрій у мене бойовий. Як уже говорив, єдине, чого я можу остерігатися в принципі – це втратити репутацію. Але навіть втрата посади не завжди пов\’язана з утратою репутації. Іноді зовсім навпаки.
Так, є така ініціатива від «Свободи». Це зайвий раз відмежовує мене від цієї політичної сили, рейтинг якої, по суті, близький до нуля. Вони розуміють, що це їхня остання каденція. Маючи назву «Свобода», вони, однак, за підходами мало чим відрізняються від багатьох інших політичних сил. Тому і грають усі в одній команді, використовуючи будь-які методи, щоб дискредитувати і скомпрометувати мене – в чому тільки не звинувачують! Намагаюся не реагувати, мені не бракує витримки.
Ця ініціатива не стала для мене несподіванкою, рано чи пізно це мало статися – занадто різні світогляди, підходи до бачення розвитку регіону. За моєю інформацією, підтримки ця ініціатива серед депутатів не має. Я готовий аргументувати кожен свій крок, хотілося б їх запитати, що стало підставою для такого рішення. Мало б бути невиконання якоїсь програми чи якісь непоставлені завдання… Це політичні питання, хочуть розглядати – нехай. Я маю підтримку і від простих людей, і від депутатів, тому варто навіть подякувати «свободівцям» за такий крок – це мобілізує і моїх прихильників, і електорат “Слуги народу”.

– Чи підтримуєте контакти з депутатами Верховної Ради, які представляють Черкащину, задля вирішення проблем? Що хотілося б покращити?
– Це питання дещо провокативного характеру… Маю контакти з усіма. Були певні «тертя» щодо організації комунікації, але я відкритий, хіба в перші місяці мав такий ритм роботи, що просто фізично не мав змоги з кимось зайвий раз поспілкуватися. З деякими депутатами у мене тісні, навіть дружні стосунки вже сформувалися, з деякими – офіційні, але все одно маємо повну взаємодію і розуміння. Як я, так і вони вчимося великій політиці. Ми всі розуміємо, що є величезне бажання до змін, але не завжди вистачає досвіду, тому наші помилки викликані не негативними цінностями, а часто – відсутністю практичного досвіду управлінської діяльності на такому високому політичному рівні. Загалом же команда працює.

– Які політичні сили на Черкащині є найбільшими конкурентами один одному, на Вашу думку?
– Є потужні загальнодержавні проєкти, є регіональні. Доволі впливовий проєкт – «Черкащани», кістяк якого складають потужні аграрії. Крім того, «Партія вільних демократів» у Черкасах. Серед загальнонаціональних традиційно Черкащина підтримувала «Батьківщину», як буде зараз – хтозна. Доволі велика підтримка у «Слуги народу», попри те, що регіональна команда не персоналізована. Ми розуміємо, що це зумовлено все-таки рейтингом президента, але якщо зможемо сформувати команду з яскравих, незаплямованих, нетоксичних людей, професійно готових до представницького управління регіоном, то значно збільшимо цей аванс конкретними результатами.
Зараз починаємо працювати над формуванням команди. Є чимало свідомих депутатів, на яких робимо ставку, – це люди, які мислять по-державницьки. Але є, на жаль, і випадки, коли хтось щось просить. Я прийшов, налаштований на закон, конкретні цінності й порядок, і не знав про існування так званих «політичних традицій». Я готовий співпрацювати з усіма, хто розділятиме правильні принципи – не надумані, а такі, що допомагатимуть розвиткові регіону. Незалежно від політичної приналежності.

– Окрім відсутності яскравих персоналій від «Слуги народу» на Черкащині, як на мене, великим мінусом для рейтингу будь-якої правлячої партії є реформи, зокрема у нас – реформа децентралізації. Чи не вважаєте, що вона все-таки штучна, тому, власне, і не є дієвою? Про це свідчать і постійно відтерміновані дедлайни, і неспроможність громад сформуватися чи небажання об\’єднуватися. Чи не вважаєте, що саме ця реформа може вплинути на результати виборів?
– Очевидно, що вплине, оскільки не всі ОТГ, що стосується апарату управління, бо саме апарат управління будь-якої громади формував те чи інше ставлення до формату об\’єднання. Наскільки це вплине на всю громаду – хтозна, адже є кілька лідерів громадської думки, які намагаються представляти всю громаду, але не всі можуть мати однакову позицію.
Що стосується адміністративно-територіальної реформи, то це одна з ключових реформ, що розпочиналася, як зараз уже зрозуміло, не зовсім правильно, але, мабуть, на той момент, іншого варіанту не було. Власне, це не критика, це просто вже аналіз пройденого шляху.
Зараз ми завершуємо перший етап реформи – це формування базового рівня, формування ОТГ. Назріло укрупнення, зменшилися затрати на апарат управління – це правильний процес. Один із принципів децентралізації, що запроваджений і прописаний у законі, – це принцип добровільності, і він відкрив скриньку пандори: авторитетні депутати або потужні бізнесмени впливають на рішення на тих територіях, де вони хочуть отримати електоральну підтримку на виборах чи які вони використовують у бізнесі. Тому там почалися протистояння, подекуди не зовсім справедливе…
Далі точиться дискусія фахівців навколо визначення стратегії. Наразі в проєкті чотири райони: Золотоніський, Черкаський, Звенигородський і Уманський. Коли сформуються ці райони, районні й державні адміністрації мають бути ліквідовані, більше повноважень перейде до ОТГ. Держава зрештою залишить собі основні функції – оборони, безпеки, правопорядку і нагляду за дотриманням законодавства. А решта – соціальні й економічні питання, питання регіонального розвитку, освіти, культури, медицини – усе буде передано на базовий рівень. І громади самі визначатимуть, як розвивати ті чи інші території.
Ключовий момент – ліквідація обласних адміністрацій і створення префектур. Після реформи прокуратури функцію загального нагляду у неї забрали і мало відбутися одночасне введення префектури, що наглядатиме за дотриманням законодавства. Прокуратура вже представляє інтереси судів у кримінальних провадженнях і відстоює інтереси держави. Натомість маємо «вікно» – ні прокуратура, ні префектура не може впливати, через суд навіть скасовувати чи припиняти неправомірні рішення, що суперечать законам України.
Зараз моя посада поєднує частину повноважень префекта і частину повноважень керівника виконкому обласної ради. Тобто я займаюсь і розвитком території, і наглядом за законодавством. Тут закладений серйозний конфлікт інтересів. Префект має бути незаангажований ніякими політичними питаннями, він керується Конституцією й іншими законами, ухвалює рішення нейтрально над політичним процесом. А виконком – це, звісно, вже пошук компромісу, пошук більшості в сесійній залі, переконання депутатів і, по суті, спільна відповідальність за розвиток регіону.

– І все ж знову уточнюю: ким би Ви себе бачили – префектом чи керівником виконкому?
– Враховуючи мій попередній досвід і певні лекала мислення, можливо, на чийсь погляд, префект мені ближчий. Але коли йдеться про серйозні проєкти, розвиток, запровадження різних програм, підтримку бізнесу – там теж я міг би реалізувати себе. Можу сказали лише, що політика загалом близька мені як мистецтво управління. І, оскільки я себе спробував на різних етапах, на кожному з яких набував досвіду, то з усього пережитого мене надихає саме політика, запровадження певного законодавчого поля, інструментарію, візії і натхнення людей для реалізації тієї візії. Тому я планую залишатись у політиці, намагаючись зміцнювати своє реноме, не заходячи за «червоні лінії».

– Ще одна реформа, що болісно косить рейтинги влади – медична. Ця проблема оголена ще й у зв\’язку з пандемією коронавірусу. Яке Ваше бачення щодо нинішнього стану охорони здоров\’я на Черкащині? Чи задоволені Вами як керівником у столиці з огляду на цією ситуацію?
– Чи задоволені в Києві – дізнаємось найближчим часом (посміхається). У мене є заступник, який курує медициною, він сам медик за фахом. Звичайно, теперішні проблеми в медицині накопичувались протягом років, і реформа охорони здоров\’я вже «перезріла». Загальна філософія реформи полягає в тому, що запроваджується концепція «гроші ходять за пацієнтом», і пацієнт може обирати сімейного лікаря і медичний заклад, де йому комфортніше, де створені сприятливі умови, де він відчуває турботу. Відповідно, куди пацієнти йтимуть – туди держава й виділятиме гроші.
Неконкурентні комунальні заклади, звісно, приречені і рано чи пізно не матимуть можливостей для розвитку. Але диявол криється в дрібницях: на першому етапі реформи первинної ланки ми отримали позитивні результати. Той сімейний лікар, який підписав найбільше декларацій, має значно вищу зарплатню, хоча є ще нюанси (по області ще спробуємо підвищити ефективність первинної ланки). А що стосується вторинної і третинної ланки – там катастрофа із заробітною платою. Фактично «вимиваються» фахівці і згодом матимемо з цим серйозну проблему. Прикро, що доводиться підтримувати коштом благодійних фондів і самих медиків. Люди пристосовуються, але так не має бути.
Важливо й те, що після медреформи у нас має бути оптимізована мережа, не має бути лікувальних закладів з вільними ліжко-місцями, куди люди приходять не стільки для того, щоб пролікуватися, як перезимувати. У нас має бути європейська практика. За моїми даними, у нас після розпаду СРСР кількість площ у 2,5 раза перевищує норматив, що зараз упроваджений у Європі.
З іншого боку, пандемія коронавірусу внесла свої нормативи, адже кількість ліжко-місць там була наскільки оптимізована, що під час масової епідемії не було де лікувати людей. Тобто коронавірус змусив нас переоцінити, зважити і врахувати можливість появи епідемії. У таких кризових ситуаціях медична система має бути або адаптована, або з передбаченою програмою розгортання ліжко-місць.
Й основне, що варто наразі переглянути, – гідна заробітна плата медичному персоналу, від молодшого до найвищого. Без цього ніяка реформа не запрацює, які б моделі не запроваджували.

– Чи можна наразі говорити про літнє оздоровлення дітей із малозабезпечених родин? Чи не завадить цьому коронавірус?
– Кошти на це передбачені. Уже проведені тендери, заклади готові приймати дітей, але ми не вповноважені, тож поки чекаємо роз\’яснень. Рішення ухвалюватиме міністерство. За заявою державного санітарного лікаря, школи до 1 вересня вже не запрацюють, відповідно, це певним чином вплине й на оздоровлення. Будемо бачити, як змінюватиметься ситуація. Зараз плавно виходимо з карантину, зважаємо на стабілізаційні процеси. Якщо все на краще – то, відповідно, шанси на оздоровлення зростуть. Якщо епідемситуація погіршиться, то, звісно, доведеться обмежитися цього року. Проте, на проведення оздоровчої кампанії влітку 2020 року заплановано використати 26 млн 920 тисяч 400 грн з обласного та місцевих бюджетів. Послугами оздоровлення та відпочинку заплановано охопити 80 тисяч 819 дітей віком від 7 до 18 років, що становить 66% від загальної чисельності дітей шкільного віку. З них 43 тисячі 813 дітей пільгових категорій.

– Зараз лунає багато звинувачень у бік влади, зокрема на сусідній Кіровоградщині, де вже закрили дитячий протитуберкульозний санаторій. Які шанси на існування у нашому регіоні таких закладів?
– Всі комунальні заклади перебувають на балансі громади – чи місцевої, чи районної, чи обласної. Якщо депутати ухвалили рішення щодо закладу і є фінансування, то на це не впливатимуть у столиці. Є приблизні затрати, якщо громада вирішила, що треба утримувати цю амбулаторію або лікарню, то нехай утримують – жодних проблем. Якщо вони бачать, що це неефективно, що лікарів і медперсоналу удвічі більше, ніж пацієнтів, то, певно, хтось на себе має взяти політичну відповідальність і ту лікарню принаймні перепрофілювати. Це завжди супроводжується політичними збитками і мінусуванням рейтингу, в такому разі потрібен авторитетний і переконливий місцевий лідер, який зможе взяти на себе політичну відповідальність і переконати людей, щоб не витрачати кошти на неефективний об\’єкт.

БЛІЦ-Опитування

– Назвіть три найскладніші аспекти в ролі голови ОДА.
– Пошук команди, витримувати необґрунтовану критику в соцмережах і викроювати час на особистий розвиток – його майже немає.

– Що Вам найбільше подобається в нинішній роботі?
– Відчуття правильного курсу і підтримка людей дуже надихають. Коли читаєш повідомлення зі словами підтримки – просто розправляються крила і готовий летіти вперед.

– Які три складові потрібні для перемоги політичної сили на осінніх виборах?
– У будь-яких виборах лідера характеризують чотири риси: перша – інтелект, тобто візія, структура мислення, вміння працювати з великими обсягами інформації й вибудовувати логічні ланцюги; друга – це самодисципліна і стресостійкість (чи є в тебе достатньо стержня, аби досягати того, що вважаєш правильним); третя – емоційна компетентність як уміння налагоджувати комунікацію з людьми, вміння чути і бути емпатійним, зокрема в команді; і четверта – це духовні, загальнолюдські цінності. Ці складові вигадав не я, вони сформульовані психологами і формують лідерські якості. Якщо ти ними володієш, то маєш великі шанси заручитися підтримкою людей. Це, власне, і є запорука успіху, але варто постійно працювати над собою, аби розвинути в собі такі цінності.

– Які ж позитивні риси Ви шукаєте в інших людях?
– Головна риса – та, якої не маю сам. За таким принципом відбираю людей у команду. Тобто власний «провал» я компенсую в команді людиною, яка може вирішити ті чи інші питання.

– Назвіть три головні традиції у Вашій родині.
– У неділю – ліпити вареники із солоним сиром і шкварками. От коли я це говорю, всі дивуються. Але такі традиції на Вінниччині – справжня смакота! На травневі свята – садити картоплю, це справжнє випробовування ще з дитинства, до якого треба було психологічно готуватися. Коли мені, ще в дитячі роки, зранку казали, що йтимемо на город або на дачу, – у мене це викликало велике обурення. Інше діло – коли повідомляли завчасно, за день – тоді я спокійний. І третє – щоденні ранкові дзвінки батькам. І нехай тільки не зателефонуєш до 10-ї ранку – будуть проблеми!

– Які три людини найбільше змінили Ваше життя?
– Важко сказати. Двоє доньок… І, звісно, на моє життя сильно вплинуло рішення Президента. І тут таке роздоріжжя: або воно піде за хорошим сценарієм, або за поганим. Якщо я тут не впораюся, не зарекомендую себе, то це, по суті, – кінець політичної кар\’єри. Хоча я намагатимуся зробити все, щоб цього не сталося. Але, можливо, в мені побачать ефективного управлінця – це залежатиме й від політичної кон’юнктури.

– Насамкінець поділіться наймудрішою думкою, яку Ви коли-небудь чули?
– Усі думки відомих успішних людей колись я записував у окремому зошиті. Там багато таких фундаментальних думок виписано. Одна з них – Віктора Гюго – про те, що всі ми маємо готуватися до «свого часу» і дуже прикро, коли твій час настав, а ти не готовий. Саме тому я певен, що кожного дня, а то й щохвилини треба готуватися до тієї миті, коли ти опинишся на гребні і муситимеш скористатися моментом. Тобто вже вміти плисти і мати весла. Бо такий шанс, можливо, єдиний у житті. А якщо ти не готовий, то просто прогаєш його.
– Щиро бажаю Вам реалізації всіх планів і міцного здоров\’я! Дякую за розмову!