Погодні умови восени торішнього року були досить жорсткими для сівби озимих культур, появи сходів та їх подальшої вегетації і змусили хліборобів похвилюватися за майбутній урожай. Причиною цього була ґрунтова засуха. Як наслідок, посіви озимих культур на більшості площ увійшли в зиму в початкових фазах розвитку. Повідомляє на своїй сторінці в Фейсбук начальник Черкаського обласного центру з гідрометеорології Віталій Постригань.

Зима 2019 – 2020 рр. видалася досить неординарною. Стійкого снігового покриву не було, як не було й істотного промерзання ґрунту. Серйозною проблемою теплої зими було раннє прокидання шкідників – комах та мишовидних гризунів, розвиток грибкових хвороб.

Завдяки незвично теплій погоді, в кінці лютого озимина відновила вегетацію. Покращення стану посівів пояснюється теплою погодою та опадами взимку, що дозволило з’явитися додатковим сходам та поступово розвиватися посівам.

Та кардинально ситуацію на полях області виправив прохолодний та дощовий травень. Динаміка урожайності озимої пшениці з 2000 по 2019 роки показує значні його коливання. В останні 5 років спостерігалася тенденція до підвищення та утримання високої врожайності. Лише в 2017 році завадою для формування врожаю стала засуха, що розпочалася із середини травня і тривала до кінця вегетації.

Варто зазначити, що роком рекордсменом з урожайності озимої пшениці та озимого ячменю є 2019, коли в середньому по області було зібрано 54,5 та 49,9 ц/га, озимого жита у 2001 р. – 31,9 ц/га. Найнижчий – відповідно 11,4 та 14,7 та 14,4 ц/га в 2003.

Агрометеорологи Черкаського обласного гідрометцентру прогнозують високий врожай озимих зернових – пшениці 51 ц/га, ячменю – 45 ц/га, жита -30 ц/га. Валовий збір, з урахуванням засіяних площ – в межах 990 тис. т.