«Спорт робить сильним характер не лише спортсмена, а й журналіста, який працює в цій галузі»

«Спорт робить сильним характер не лише спортсмена, а й журналіста, який працює в цій галузі»

Сьогодні, 2 липня, своє професійне свято відзначають спортивні журналісти. Як показує практика, це особливі люди, котрі займаються надзвичайно важливою діяльністю. Як це часто буває, риси характеру та професійні навички, що виникають в журналістів, котрі співпрацюють зі спортсменами, залишаються з ними назавжди і відкладають свій відбиток на все життя. Який саме слід залишає спорт у житті і в чому особливість саме спортивної журналістики в інтерв’ю «Новій Добі» розповів заступник міського голови Черкас Ігор Волошин, який свого часу був надзвичайно відомим спортивним журналістом Черкащини.

– Класичне запитання. Як так сталося, що Ви стали спортивним журналістом?
– Власне журналістські кроки розпочав ще будучи учнем у школі, потім був редактором студентської газети на історичному факультеті ЧНУ, де я навчався. Симпатії до спорту в мене теж були завжди, як і до журналістики. Займався різними видами спорту просто для себе, для здоров᾿я. Але у професійний спорт не пішов. Більше про нього писав.

– Коли розпочали кар᾿єру саме спортивного журналіста?
– Після завершення навчання в ЧНУ в мене виникла ідея створити у Черкасах спортивне видання. Я тоді знайшов спонсорів, меценатів, і ми розпочали видавати щотижневу професійну спортивну газету «Спорт і здоров᾿я». Це було в 2008 – 2009 роки. Видання було досить солідне, розміром в 20 сторінок і 20-тисячним накладом. Половина матеріалів стосувалися спорту, а половина – здоров᾿я. Також у мене був період життя, коли я вів свій спортивний сайт «Чемпіон». Він проіснував більше року.

– Мали якісь досягнення в цій галузі?
– Наша газета «Спорт і здоров᾿я» за результатами 2008 року Національним олімпійським комітетом України була визнана найкращим спортивним регіональним виданням України. Ми тоді з редакцією відвідали НОК і сам його президент Сергій Бубка вручив нагороди. Я вважаю, що це було особливе визнання.

– Які, на Вашу думку, особливості роботи спортивного журналіста?
– По-перше, треба розумітися в тому виді спорту, бути добре обізнаному в термінології, знати особливості, знати найкращих представників у цьому виді спорту, спортсменів, тренерів, функціонерів. Звісно, це важливо не лише у спортивній журналістиці, а й у будь-якій іншій, але в спорті особливо. Річ у тому, що видів спорту дуже багато. Вони надзвичайно різноманітні і в кожному треба добре орієнтуватися.

– Який вид спорту більше подобався, коли Ви працювали журналістом?
– Кожний вид спорту прекрасний по-своєму, та вартий уваги, я ж віддава перевагу ігровим видам: футбол, баскетбол. В нас була професійна футбольна команда, три волейбольних, дві жіночих і одна чоловіча. Ми ставали чемпіонами України, вигравали кубки України. Це видовищні види спорту. З особливою повагою ставлюся також до силових і водних видів спорту. Особливо класно було спостерігати, коли проходили Чемпіонати України в місті Черкаси. До речі, я й сьогодні, на своїй посаді заступника міського голови теж намагаюся приділяти увагу спорту. Ставив у план розвитку міста, щоб побільше провести спортивних заходів, завести чемпіонати України, Європи в Черкаси.

– Це справді важливо, адже, напевно має принести славу місту і задоволення для жителів.
– Так, але головне, що це має серйозне економічне підгрунтя. Спорт взагалі – це один з важливих видів економічного розвитку держави чи, в нашому випадку, міста. Адже спорт – це не лише спортсмени з інших країн, а й уболівальники. А це вже розвиток туризму, інфраструктури, ресторанного, готельного бізнесу, закладів відпочинку і розваг. У Черкасах можна і потрібно розвивати спорт. Тут надзвичайно зручна логістика. Ми ж розташовуємося в центрі України. А ще в нас є Дніпро, ліс. Вже нині ми приймаємо на рік щонайменше 30 чемпіонатів України, Європи, світу з різних видів спорту.

– Чи вплинуло те, що Ви були спортивним журналістом на нинішню діяльність?
– Так. По-перше, це знайомства серед спортсменів, тренерів, спонсорів. По-друге, комунікативні навички і вміння створювати необхідні зв᾿язки. Але найголовніше, це вплив на характер. Спортсмени – це дуже сильні люди, вольові, адже не кожен може постійно тренуватися здобувати нагороди і визнання. Коли спілкуєшся, розумієш, що ти маєш справу з виваженою людиною, професійною, сильною, яка живе за графіком. Я сам гуманітарій, тому мені можливо десь інколи цього не вистачає. Саме тому я радію, що серед спортсменів, тренерів, спортивних функціонерів у мене є чимало друзів, хоча ми сьогодні з ними спілкуємося вже на іншому рівні, ніж тоді, коли працював спортивний журналіст або як редактор газети.

– Чи змінилася спортивна журналістика сьогодні?
– Так, як і звичайна, тому що нині надзвичайно актуальне питання оперативності. Якщо раніше був телевізор, один канал, всі його дивилися і чекали гру, то зараз той, хто перший написав, про ту, чи іншу подію, той і молодець. Той отримав більше переглядів, цікавості і таке інше. Це б я назвав позитивним моментом, але є і негативний. На жаль, як на мене, стали менше читачі і глядачі цікавитися аналітичними матеріалами. Подивилися рахунок чи результат того чи іншого поєдинку, змагань, а от аналітикою майже не цікавляться. Тому, напевно, й дуже рідко її можна знайти серед спортивних видань України. Я не кажу вже про спортивні передачі.

– Що хотіли б побажати своїм колишнім колегам у зв᾿язку з Днем спортивного журналіста?
– Хочу побажати, щоб вони не втрачали своєї особливості, розуміння того, що вони унікальні, і відрізняються від інших журналістів, щоб вони й надалі знаходили цікаві матеріали, цікавих особистостей і, звісно ж, вдячного рекламодавця.

Спілкувався Владислав Бедринець

Реклама

0 0 голосів
Рейтинг статті
guest

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x