Що чекає на вищу освіту в Україні?

Дата: 10-07-2014, 12:45

Галина Гаврилюк, екс-керівник департаменту освіти й науки черкаської ОДА:

– Передусім новий Закон передбачає децентралізацію контролю якості. Нас очікує створення незалежного агенства із забезпечення якості вищої освіти, яке видаватиме дозвіл на відкриття нових спеціальностей та проводитиме ліцензійну експертизу. До його складу увійдуть представники вишів, роботодавців, студентів та академіків. Робота цього органу чітко регламентована механізмами дотримання прозорості та чіткої ротації його складу.

Напевне, студенти зрадіють, коли дізнаються, що Законом передбачено поетапне збільшення стипендіального забезпечення залежно від прожиткового мінімуму: якщо він зростатиме, збільшуватимуться й стипендії. Закон докорінно змінить систему розподілу бюджетних місць. З 2016 року він запроваджує формулу, за якою абітурієнт обирає університет, а вже за цим вибором приходить держзамовлення. Тобто на етапі здачі ЗНО усі визначаються з вибором спеціальностей та ВНЗ. Потім за результатами ЗНО на кожну спеціальність складається загальнонаціональний рейтинг.

Звісно, прийняття нового Закону «Про вищу освіту» тягне за собою необхідність внести зміни до існуючих законів про середню (шкільну) та професійно-технічну освіти. А почали з вищої освіти, мабуть, тому, що з нею найбільше проблем в Україні, як, зрештою, й з іншими країнами пострадянського простору. Наші дипломи не визнаються за кордоном, і ця проблема тільки загострюється у зв’язку з нашим прагненням до Євросоюзу. Нововведення дозволятимуть нашим дипломам стати визнаними за кордоном. Та й кваліфікаційні рівні приведені до європейських стандартів.
Питання вибору керівників ВНЗ теж буде актуальним. Ректорові, директорові інституту, що входить в структуру вишу, деканові факультету, завідуючому кафедрою обмежено строк перебування на посаді до двох термінів (двічі по п’ять років). При цьому чітко прописана процедура припинення повноважень, якщо колектив незадоволений роботою свого керівника.
Цим Законом повністю виписана процедура проведення зовнішнього незалежного оцінювання, вона стає однією зі структур вищої освіти. ЗНО – процедура вступу до ВНЗ, а не лише оцінка якості загальної середньої освіти. На мою думку, це допоможе поставити надійний заслін корупції при вступі до вишів. Дуже важливо ще одне: вперше в Законі «Про вищу освіту» детально виписано умови здобуття вищої освіти людьми з особливими потребами, з інвалідами.

Поки що це лише законодавча реформа або мертвий набір нових нормативів та правил, які почнуть діяти лише за допомогою чітких механізмів. Як завжди – є закон, а є його імплементація. І запорукою успіху стане чіткий моніторинг щодо впровадження та дотримання реформи.
Сергій Корновенко, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри інтелектуальної власності та цивільно-правових дисциплін ЧНУ ім. Б. Хмельницького:

– Складно говорити про Закон, який не апробований на практиці. Багато уваги в Законі «Про вищу освіту» приділено такому ганебному явищу, як плагіат, зокрема посилена жорсткість вимог щодо написання дисертацій. Вони повинні бути публічно представлені в Інтернеті, й тоді за виявленням плагіату особа автоматично позбувається наукового ступеню. Законом передбачено й новий механізм виборів ректора, тобто участь у виборах братиме весь викладацький склад, збільшено й кількість студентів, які вибиратимуть, але не більше 15%. Вибори проходитимуть в один тур за системою перехідного голосу.

Є в цьому Законі й демократична новація, яка сприятиме появі такого явища, як «соціальний ліфт». Вона стосується терміну перебування на посаді ректора, директора, декана й завідувача кафедри. Тепер, згідно з новим Законом, людина не може обіймати цю посаду більше двох термінів поспіль.
Усі ВНЗ наділяються правом присудження наукових ступенів. Якщо на сьогодні спеціалізовані вчені ради здійснюють процес акредитації фахівців вищих категорій, але рішення спочатку перевіряється експертною комісією, а потім затверджується в Міністерстві атестаційною комісією, то за положеннями нового Закону, більше повноважень надається спеціалізованим вченим радам, а Національне агентство буде опікуватися координацією їхньої роботи, тобто перевіряти, наскільки вони відповідають нормам і наскільки сумлінно проводять атестацію кадрів.

Передбачено і зменшення навантаження на викладача – з 900 до 600 годин. Також зменшується навантаження на студентів – з 36 до 30 кредитів. Наскільки є доцільним таке скорочення навантаження для студентів, теж питання, адже ми говоримо про систему знань, а не систему профанацій. Але практика покаже.
Планується з 2016 року запровадити новий механізм електронного вступу до ВНЗ, автоматичне розміщення місць державного бюджету, що надасть певної прозорості механізму розподілу бюджетних місць, на думку законотворця. Хоча бажано було б почути критерії розподілу цих місць.
Наталія Побірченко, доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПНУ, заслужений працівник освіти України, ректор Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини:

– Це суттєвий крок у правильному напрямку – більшій автономії університетів. Законопроект уніфікує ступені вищої освіти. Також у законі йдеться про співпрацю між освітою та бізнесом. Цікавим нововведенням є присутність представників роботодавців в атестаційній комісії для молодших спеціалістів, бакалаврів та магістрів.

Дуже багато говориться про свободи та права ВНЗ. Так, ВНЗ можуть провадити освітню діяльність разом з іноземними навчальними закладами за узгодженими освітніми програмами. А ще мають право самостійно розробляти та запроваджувати власні програми освітньої, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльностей; вводити нові спеціалізації, визначати їх зміст і програми вибіркових навчальних дисциплін.

Черкаси наживо

Спецтеми

Погода

Погода