Незважаючи на те, що вирощування ГМ рослин в Україні офіційно заборонено, генетично-модифіковане насіння усе ж таки потрапляє на поля Черкащини. Що це за рослини власному кореспондентові «Нової Доби» розповіли під час засідання «круглого столу» на тему: «Чого чекати від генетичних модифікацій в аграрно-продовольчому секторі України і світу».
Захід проводився в Інституті клітинної біології та генетичної інженерії НАН України не випадково. Саме в цих стінах у 80-х роках минулого століття було створено перші в СРСР ГМ рослини. Наразі в Україні офіційно не зареєстрована жодна ГМ-рослина, законом заборонено вирощування трансгенних культур. Але ніхто вже не сумнівається в тому, що ГМ-насіння та ГМО є на нашому ринку, в наших продуктах.
– Наші фахівці брали зразки зерна у трьох областях – Дніпропетровській, Черкаській та Київській. У наших дослідженнях ми намагалися бути максимально об’єктивними, тому брали зерно і у великих фермерських, і в приватних господарствах, і в магазинах, і на ринках. Виявилось, що рослини, в гени яких було здійснено втручання, можна знайти усюди. Їхня кількість становить від 1 до 20 відсотків від перевірених зразків, – розповів Микола Кучук, професор, член-кореспондент НАН України, директор Інституту клітинної біології та генетичної інженерії НАН України.
Основні ГМ-культури, що вирощуються на наших полях – соя та кукурудза
– У світі ГМ-рослинами засіяно 10% посівних площ. 81 відсоток сої у світі – трангенна, обсяги ГМ-кукурудзи – 35 відсотків. Не на багато відстає буряк. Але рекордсменом серед ГМ-рослин вважається бавовник. Немодифікованих сортів ціє культури у світі вже фактично не знайти. Встановити точну кількість ГМ культур на наших полях практично неможливо, адже їх вирощування законодавчо не врегульовано, – додав Микола Вікторович.
Найбільш поширеними на полях є ГМ-рослини стійкі до гербіцидів (до 70%) та рослини, здатні протидіяти комахам-шкідникам. Рослинами нового покоління, яких на наших полях значно менше стійкі до засухи, мають подовжений термін зберігання, збагачені вітамінами та іншими поживними речовинами тощо. Вчені запевняють, що люди, створюючи генетично модифіковані організми допомагають природі. Яскравий приклад – БТ-токсин – відомий препарат, яким обробляють рослини, щоб захистити їх від комах. Обробку ним ще називають органічним землеробством. Але процес обробки потребує значних зусиль. Інша справа, коли ген БТ-токсину вбудовується в рослину, і вона починає сама себе захищати.
«Нелегальне» вирощування ГМ-культур може зіграти з нашими фермерами злий жарт
Адже щороку Україна експортує до мільйона тонн кукурудзи в країни Євросоюзу. І не виключено, що одного разу експерти ЄС виявлять в українській кукурудзі одну з генетичних трансформаці, яка, можливо, і дозволена в Європі, але її треба було задекларувати. І тоді виникне неприємна ситуація. До речі, під час моніторингу українських рослин, вчені виявили кілька різних трансформацій, як зареєстрованих у Європі, так і знятих із реєстрації, але які досі вирощуються у нас.
Факти свідчать, що завдяки вирощуванню ГМ-культур фермери отримують прямий прибуток (у середньому від 12 до 21%) завдяки вищим урожаям при зменшеному використанні пестицидів, палива та робочої сили.
До відома:
У 2012 році 28 країн світу вирощували ГМ-рослини на площі 170,3 млн. га. Ще 31 країна надавали дозвіл на імпорт і використання ГМ рослин як продуктів харчування та як кормів. Було надано 1045 дозволів на 196 подій трансформації для 25 різних культур. Вартість світового ринку ГМ посівного матеріалу склала біля 15 млрд. USD, а вартість кінцевого продукту (у вигляді товарного зерна) оцінено в 160 млрд. З 1996 р. (початок комерційного вирощування) площі зросли в 100 разів. 17 млн. фермерів обрали для себе цей новітній напрямок аграрного сектору. Основні культури – соя – площа 80 млн. га, кукурудза – 60 млн. , бавовник – 20,7, ріпак – 7,3 млн. га. Основні ознаки, що притаманні ГМ рослинам – стійкість до гербіцидів – 93,9 млн. га, стійкість до комах – 23,9 млн., комбіновані ознаки – 42,2 млн. га.
