Власні кореспонденти «Нової Доби» провели один робочий день із інспекторами Державної автомобільної інспекції в Черкаській області. І на власному досвіді переконалися, як сьогодні черкаські водії та пішоходи «дотримуються» Правил дорожнього руху і «поважають» представників правоохоронних органів.

«У столиці про таких кажуть «включає мороженого окуня»

Один день на дорогах Черкас новодобівці провели разом із трьома працівниками ДАІ: старшим інспектором ДПС Олегом Базиком, інспектором ДПС Сергієм Якубенком та курсантом-стажером Олександром Зубенком.

Сідаємо в біле авто з державними номерами й рушаємо. В салоні й зовні на даху – прапори України. Дорогою починають розповідати про свої робочі будні.

– Водії трапляються різні. Є такі, що до зауважень ставляться нормально, визнають помилку, перепрошують, навіть обіцяють виправитися. Як правило, в таких випадках обмежуємося усним попередженням, – говорить Сергій Володимирович.

Проте ввічливих меншість. Як відзначають самі правоохоронці, не більше одного відсотка.

– Частіше порушники просто вступають у суперечки, розповідають власне бачення правил дорожнього руху, або ж просто роблять великі круглі очі й здивовано говорять, мовляв, нічого не робив, не чув і не знаю.

Нагода пересвідчитися в правдивості сказаного випадає практично одразу ж. На першому ж перехресті даішники зупиняють порушника, який проїхав на червоне світло.

Зупинившись, водій вочевидь не розуміє, що трапилося.

– Та не може бути, щоб я поїхав не на те світло… – дивується чоловік.

– У вас є відеореєстратор, давайте відмотаємо й перевіримо, щоб ви самі змогли переконатися і побачити, де помилилися, – пропонує Олег Базик.

– Та хіба ж я вмію ним користуватися?! І взагалі, це машина сина. А я так, їду в справах…

Розмова триває в такому стилі протягом десяти хвилин. Зрештою, даішник робить усне попередження і відпускає водія.

– Коли проходив «Євро-2012», працювали в Києві. У столиці про таких кажуть «включає мороженого окуня», – відзначає інспектор. – Подібний діалог може тривати безкінечно. Натомість довести вину, за сучасними законами, дуже важко. Хоча за проїзд не на те світло загрожує штраф – від чотирьохсот двадцяти гривень.

«Та хіба ж я дивився? Машини поїхали, то і я рушив…»

На цьому ж хитрому перехресті ловимо ще одного порушника. Цього разу на велосипеді. Спантеличений дядечко навіть не одразу збагнув, що його зупиняють.

– Ставайте, щоб я за вами не біг, – наздоганяючи горе-велосипедиста, гукає правоохоронець. – Чому поїхали на червоне?

– Та хіба ж я дивився? Машини поїхали, то і я рушив… – спантеличено відказує чоловік. – Та наче я ж все правильно робив, зелений горів…

– То що одночасно горіло два зелених? Мабуть, світлофор поламаний? – напівжартома допитується інспектор.

– Та хто знає… Певно, там і справді щось не так, але я ж не перевіряв. Треба розібратися, – цілком серйозно відказує власник двоколісного транспорту.

Постоявши на перехресті з півгодинки, помічаємо дивну закономірність: ледь чи не кожен п’ятий водій їде не за правилами. Проте не знаходиться жодного, хто б визнав свою вину.

– Ще років п’ятнадцять тому людину в формі поважали. Водій, визнаючи помилку, зупинявся сам. Нині часи не ті, – додає Сергій Якубенко. – До всього, за останні роки на вулицях значно побільшало машин. А від того й зросла кількість порушень.

Цікаво, що від вартості автомобіля у більшості випадків залежить і поведінка водія. Як не дивно, чим дорожчий транспортний засіб, тим ввічливішим є його власник.

«Яка різниця, де я дорогу переходжу! Нікому ж не заважаю»

Хамувато поводяться не тільки ті, хто їде, а й ті, хто просто переходить дорогу. По прямій, наполегливо оминаючи «зебру», одну з черкаських вулиць із пожвавленим рухом перетинає чоловік, активно розмовляючи по мобільному. Захопившись, він навіть не помічає працівника ДАІ. Розгледівши перешкоду на своєму шляху у вигляді інспектора, невдоволено кладе слухавку.

– Таке скажете, не там перейшов. Яка різниця, кудою йти? Нікому не заважаю, – обурюється пішохід.

Навіть після пояснення правоохоронців, своєї позиції чоловік не здає.

– Для Черкас – це звичне явище, – говорить Олег Базик. – Студенти після пар узагалі на переходи не зважають. Головне – швидше добігти до зупинки. Проте до зауважень, як правило, ставляться з розумінням.

Чого не скажеш про літніх людей, які найчастіше переходять дорогу в неналежному місці.

– Бабусю, чого ж не по «зебрі»? Хіба ви не знаєте правил? – звертається до пенсіонерки інспектор.

– Я не можу обходити. Не в тому віці, щоб дорогою петляти…

Пішоходи в Черкасах узагалі своєрідні, якщо не сказати унікальні.

– Буває вискакують на дорогу перед нами просто нізвідки, ніби гадають, що машина ДПС якась особлива й може швидше зупинитися, ніж інші.

«Хочеться, щоб було, як у Європі»

Кілька годин на дорозі – й стає зрозуміло: Черкаси вміють дивувати. На одній із вулиць патрульну «Шкоду» об’їхала старенька «Копійка». Неозброєним оком видно машина на своєму довгому життєвому шляху бачила чимало. Та не це головне. Петляючи вулицями міста, авто десь згубило переднього бампера, а з ним – і номери. Аби втрата не впала в око пильним інспекторам, винахідливий водій, випереджаючи патруль, намагався показати, що от позаду якраз усе гаразд. Та де там…

– А де ж це ваші номерні знаки? Хіба не знаєте, що так їздити не можна? Штраф – від 250 гривень.

Загроза попасти на кілька сотень водія не дуже й лякає. Зрештою…

– Номери в мене є, ось вони, – з усмішкою відказує чоловік. А далі відкриває дверцята салону й дістає звідти передній бампер з усім необхідним. – Саме їду на СТО, підремонтуюся.

Та якщо в цьому випадку йшлося про технічну несправність, то трапляються ситуації, коли водії навмисно знімають номерні знаки.

– Нині стало модно робити компрометуюче відео, а далі викладати його в Інтернет, – говорить правоохоронець. – Часто кажуть, що з такими дорогами й загубити номер неважко.

Аби полегшити роботу даішників та покращити життя самих водіїв, на думку інспекторів, потрібно переглянути чинні закони.

– Хочеться, щоб було, як у Європі. Наприкінці вісімдесятих служив у Польщі. Там уже тоді діяли правила, які важко було перекрутити чи трактувати на свій лад. Є чітко прописана норма, порушив – неси відповідальність, – говорить Сергій Володимирович. – І з поліцейським там ніхто не сперечається.