Сімейне свято великою родиною. І не просто великою, а величезною. Черкаська родина Гнатюків виховує 11 дітей. Коли у пари вже було троє своїх, вони всиновили ще двох. А потім не змогли зупинитися. На гостини до героїчних батьків завітали наші журналісти.
Самуїл у родині Гнатюків найменший. Найстаршому Вадиму 15 років. Усього Андрій і Любов виховують 11 дітей. Все почалося, пригадують батьки, років 5 тому. Матір тоді вже трьох власних дітей вирішила зайнятися волонтерством і дарувати турботу й любов малечі у сиротинцях.
Любов Гнатюк, мати: «Я ходила туди 2,5 роки. Десь через пів року мені сподобався хлопчик. Я прийшла додому розказала чоловікові. У нас уже було троє своїх дітей. Він каже: «Піди узнай, що треба, щоб його забрати».
Пішла, з’ясувала і забрала не одного, а одразу двох дітей. Протягом наступних кількох років у родину так само прийшли ще п’ятеро.
Андрій Гнатюк, батько: «Вчителька на батьківських зборах каже, що діти розправили плечі. На це пішло близько року. Було багато роботи по нових звичках для них: дезодоранти, митися, уход за собою, чистота одягу. Такі моменти».
Велика родина живе за власним графіком. У ньому є час і на навчання, і на розваги. До останніх батьки підходять теж виважено. Спорт – для повноцінного розвитку. Якщо сімейний перегляд фільмів, то тільки таких, які мають повчальний зміст. Жити у злагоді всі вчаться разом.
Любов Гнатюк, мати: «Ви одна сiм’я. Вам треба миритися. Вам треба знаходити спiльну мову. Ну, отак як би. Мiж собою. Щоб вони ставали сiм’єю».
Таких родин, як сім’я Гнатюків, у Черкасах всього 5. Їх закон визначає, як будинки сімейного типу. Ще 10 родин виховують 18 прийомних дітей.
Світлана Шишлюк, начальник служби у справах дітей ЧМР: «По мiсту Черкаси рiшенням Соснiвського районного суду в цьому роцi було всиновлено 34 дитини. В минулому роцi для порiвняння це 44 дитини було за рiк».
Бажаючих взяти на виховання нерідну дитину у 300-тисячних Черкасах не багато – всього 16 родин.
Аліна Максимець, начальник відділу соціальної роботи черкаського міського центру соціальних служб для дітей та молоді: «Але насправді вони не залишаються один на один. З моменту створення прийомної сімї перебувають під соціальним супроводженням центру. І держава, оскільки делегує повноваження, вона відповідно і грошима допомагає».
Люба зізнається, що взяла б на виховання ще діток. Та закон не дозволяє. На своєму прикладі багатодітні батьки доводять: зробити щасливими обділених увагою та покинутих дітей не складно. Їх треба просто любити.
Андрій Гнатюк, батько: «Мы не играем никаких ролей просто. Мы такие, какие есть. И все. Ключевой такой момент. Потому что, меняя маски, можно запутаться рано или поздно. Правильно? Вот и все».