Ми маємо всі шанувати Жінку. Щиро, натхненно, емоційно!
Шануймо Жінку-Україну, адже вона – наша Батьківщина. І всі тлумачення цього святого поняття, ще й на сьогоднішній день, просто будуть зайвими.
Шануймо і вклоняймося Жінці-матері. Вона дає нам найдорожче – життя, вкладає в наші пустопорожні голови мудрість, завжди дарує розуміння і підтримку.
Шануймо і любімо Жінку-кохану, адже вона спонукає до подвигу, окриляє і дарує небесне відчуття польоту, робить світ чарівно-прекрасним!
Шануємо, огортаймо ніжністю й турботою Жінку-доньку, яка несе в собі майбутній день радісно, щасливо і безтурботно! Від однієї її посмішки навіть найсильніший і дуже вольовий чолов’яга перетворюється на неймовірно добре і миле створіння.
Коли забуваємо про всі ці почуття, ми ледь не втрачаємо Вітчизну і маємо боронити країну від ворога; ми гірко плачемо на могилі мами, клянучи себе за постійну зайнятість і недостатню кількість уваги до найважливішої Жінки у житті; ми перестаємо посміхатися без причини, літати у снах, будувати повітряні палаци, робити безглузді романтичні вчинки; перестаємо робити світ кращим; ми, врешті-решт, втрачаємо своє майбутнє!
Не можна не поважати Жінку! Не можна її не любити! Жінка – це початок, це надія і віра!
Укотре починаємо, вкотре віримо, вкотре сподіваємося. І вкотре впевнені, що все буде добре на нашій землі, й кожна Жінка неодмінно буде щасливою!

P.S.:
«Українська жінка, а тим паче жінка Середнього Подніпров’я, має унікальну ментальність. Ми не¬збагненні у своїй логічності та послідовності. Ми неповторні у своїй красі й душевності. Ми неймовірно ніжні й тендітні, милі і слабкі, потребуємо постійної уваги й турботи. Але ж гладити нас проти шерсті не можна!
Посміхайтеся, люди, попри все! Життя – прекрасна річ. І як сказав Віктор Гюго: «Сміх – це сонце, адже воно вигонить із людського обличчя зиму».

Марія Іванівна, пенсіонер:
– Оце так спитали! Та ще й кого? Ви он краще молодих питайте. Це їм хочеться і пожити в своє задоволення, і красивими бути, й успішними. А ми вже нічого не хочемо. Оце аби тільки не боліло нічого, та трохи сили, щоб і себе обслуговувати, та й молодим чимось допомогти… Хоча ні, є одне бажання. Спокою хочеться. Щоб оце все, що зараз відбувається в країні, вже нарешті закінчилося. Бо таке життя настало страшне… Радіо ввімкнеш – війна, телевізор подивишся – стріляють. На вулицю вийдеш із сусідами погомоніти – всі розмови про те ж саме. Так хочеться вже миру. Чи є хтось у світі, хто міг би виконати моє бажання?..

Сергій Сергійович, торговий представник:
– Думаю, в усі часи будь-яка жінка хоче лише одного – мати поряд із собою справжнього чоловіка. Цікаво, що вимоги до обранців інколи змінюються. Якщо раніше жінкам хотілося, щоб чоловік був багатий, мужній, накачаний, то нині дівчатам до вподоби зовсім інші. Думаю, в такий час, як нині, жінка найбільше цінує в чоловікові те, що нам, мужчинам, інколи здається взагалі неважливим. Тобто душевність, чуйність, ніжність, здатність кохати і виявляти свої почуття найприроднішим способом. Увага такого чоловіка для жінки важливіша за діаманти й сукні.

Катерина Володимирівна, психолог:
– Звичайно, не секрет, що кожній жінці хочеться бути красивою, отримувати якісь знаки уваги від чоловіків. Хочеться мати просте людське щастя: бути коханою і кохати. Ще хочеться, щоб тебе розуміли і підтримували, хоча б ті люди, яким ти найбільше довіряєш і чия увага тобі найнеобхідніша. Та найбільше хочеться миру і злагоди в країні та суспільстві. Бо на фоні цього все вищесказане здається якимось дрібним і непотрібним.

Андрій Сергійович, лікар-анестезіолог:
– Думаю, що жінка хоче здаватися потрібною своєму чоловікові. Особливо жінками подобається, щоб чоловік показував це і всіляко підкреслював перед натовпом, яка вони щаслива пара. Саме тому вони так люблять ходити зі своїми чоловіками в різні розважальні заклади. Особливо, якщо чоловік з усіх сил намагається поводитися абсолютно неприродно, але у повній відповідності всім отим шаблонам і стереотипам, що називаються галантністю й вишуканістю. Нам інколи здається, що жінкам просто подобається харчуватися в ресторані. Насправді ж їх цікавлять лише заздрісні й захоплені погляди інших. У виправдання наших красунь можу сказати, що й ми, чоловіки, поводимо себе не краще, коли хизуємося один перед одним своїми жінками.

Ірина Миколаївна, перебуває в декретній відпустці:
– Найголовніше, щоб у країні були мир і злагода. Щоб моя дитина мала можливість вільно розвиватися у цивілізованій і незалежній європейській країні. Звісно, якби хтось раптом запропонував трохи покращити мій фінансовий стан або захотів подарувати щось приємне, то не відмовилася б. Та досвід останніх років показав, що це в житті не головне.

Микола Іванович, голова об’єднання співвласників багатоквартирного будинку:
– Жінка хоче домашнього затишку, тепла і спокою. Хоче бути здоровою сама і щоб не хворіли її діти, чоловік. Хоче щастя для всіх своїх рідних і близьких. А ще, думаю, кожній жінці хочеться того, чого й будь-якому нормальному чоловікові. Прокинутися одного ранку і зрозуміти, що весь оцей безлад у нашій Україні завершився і більше не треба боятися, що твого чоловіка завтра заберуть на війну, що твоїм дітям не буде чого їсти, в що одягнутися. Все решта – такі дрібниці, про які й говорити не варто.