У Корсунь-Шевченківській центральній районній лікарні навесні побувала група провідних спеціалістів Дніпропетровської обласної клінічної лікарні імені І. Мечникова на чолі з головним лікарем – легендою Сергієм Риженком. Після науково-практичної конференції гості побували у відділеннях лікарні, в операційних і реанімації, оглядали прооперованих хворих у палатах, спілкувалися з лікарями, а потім Сергій Анатолійович підсумував враження гостей: «Непогано, зовсім не провінційний рівень».

– До цієї пам’ятної для корсунських медиків події повертаюся напередодні професійного свята людей у білих халатах. Що для Вас значила така оцінка іменитих колег? – запитую головного лікаря ЦРЛ Віктора Костянтиновича Завертайла.

– Насамперед відзначу, що вони поділились з нами безцінним досвідом у галузі травматології, хірургії та реаніматології, набутим за останні роки. Це для нас надважливо. Що ж до високої оцінки нашій буденній роботі, то вона абсолютно збігається з професійними оцінками черкаських обласних фахівців. Тобто наш медичний заклад повністю відповідає вимогам до лікарні інтенсивного лікування.

– Поясніть, будь ласка, доступніше.

– Це означає, що в Корсунь-Шевченківській ЦРЛ хворим виконують усі обсяги хірургічних втручань, крім тих, які роблять у спеціалізованих клініках (операції на серці, хребті, голові та протезування великих суглобів). Наприклад, лікар Алла Урліна виконує гістероскопічні гінекологічні оперативні втручання, які дали добрі результати при лікуванні пухлин, безпліддя. Чимало жінок після такого лікування змогли народити дітей. За допомогою хірургічної стійки хірург Святослав Шаповалов виконує складні операції на жовчному міхурі та інших органах, а травматолог Сергій Байда оперує великі суглоби. Застосування цих сучасних малотравматичних методів лікування прискорює одужання хворих у кілька разів.

Загалом у лікарні діє 8 повноцінних відділень: терапевтичне, педіатричне, хірургічне, травматологічне, реанімаційне, акушерсько-гінекологічне, неврологічне та інфекційне. Зауважу, що всі підрозділи очолюють фахівці вищих медичних категорій. Медичну допомогу надаємо цілодобово, цілодобово працює й черговий лікар. Тому кожен хворий має змогу одержати в нас кваліфіковану екстрену чи планову медичну допомогу в необхідному обсязі.

Щоб було наочніше, наведу кілька цифр, що характеризують роботу лікарні. За рік у нас народжується близько 340 дітей. У стаціонарах лікуємо понад сім тисяч хворих, оперативних втручань виконуємо більше двох тисяч.

– Багато людей просто не вірить у можливості районної лікарні, особливо коли хтось важко хворий.

– Така думка складається від недостатньої поінформованості. Наша лікарня має добре підготовлені кадри лікарів, які роблять складні операції не менш успішно, ніж у столичних клініках. Я вже наводив приклади.

Звичайно, це право хворого – обирати лікаря і лікарню. Але чи завжди дозволяє матеріальне становище? У нас є все необхідне для лікарні районного рівня діагностичне та лікувальне обладнання, придбане завдяки місцевій владі та благодійникам. Хотілось би ще мати й комп’ютерний томограф, щоб хворі не вивозили гроші на обстеження і дорогу з району. Але я переконаний, що й ця мрія здійсненна.
Нещодавно колектив медпрацівників на загальних зборах прийняв рішення про створення благодійного фонду «Здоров’я Корсунщини». Він уже зареєстрований відповідно до закону, і є благодійники, готові на постійній основі допомагати лікарні в забезпеченні ліками та необхідними матеріалами для повноцінного функціонування закладу.

– На початку червня депутати районної ради прийняли звернення до центральної та обласної влади з проханням створити госпітальний округ на базі Корсунь-Шевченківської центральної районної лікарні в рамках другого етапу медичної реформи. Чим це викликано?

– На мою думку, двома причинами. Перша – люди прагнуть реального поліпшення свого життя, і медичної допомоги насамперед, адже добре відомий рівень здоров’я українців. І депутати реально оцінюють можливості нашої районної лікарні, яка вже зараз могла б надавати високого рівня медичні послуги не тільки жителям Корсунщини. Друга причина стурбованості депутатів – інформація (і не зовсім безпідставна) про те, що на базі нашої лікарні не передбачається створення госпітального округу. І в що в такому випадку перетвориться наш заклад? Провідні спеціалісти, які тут виросли у професійному рівні, вже мають намір звільнятися. Про яке поліпшення медичної допомоги 43-тисячному населенню можна вести мову? Ось чому немає довіри суспільства до реформ, які «спускають згори», не врахувавши думки людей.

Ми знаємо, що є кілька проектів законів щодо медичної реформи. Хочеться вірити, що Верховна Рада порадиться з медиками й суспільством і прийме виважене, мудре рішення. Головне при цьому, на мій погляд, – зберегти лікарні районного рівня в нових територіальних одиницях. Населення старіє, бідніє. А якщо до лікувальних закладів ще й доведеться далеко добиратися, прискориться й вимирання.

– Щоб медична реформа не стала шоком і для хворих, і для медиків, які ще найголовніші «запобіжники» треба передбачити?

– При проведенні медичної реформи не можна покладатися тільки на досвід інших держав. Вони там живуть зовсім в інших умовах. Та й перехід на страхову медицину – справа десятків років. Тому, оскільки переважна більшість суспільства – люди бідні, а ліки невпинно дорожчають, на певний період мають бути передбачені соціальні гарантії медичної допомоги. Для дітей, незахищених верств населення повинен бути гарантований пакет послуг, яким би можна було скористатися в разі потреби. У нашій лікарні сьогодні на невідкладні стани є запас ліків на 1-2 доби. А далі як бути хворому, якщо допомогти нікому? Ось чому реформа має бути спрямована на людину, на нашу українську реальність.

Друга проблема, яка сьогодні дуже турбує медичну громадськість, – щеплення. Що чекає наше суспільство в майбутньому, якщо зараз немає найнеобхідніших вакцин? Держава повинна бути відповідальною перед людьми і не перекладати на них цієї відповідальності. Інфекційні хвороби закликами до здорового способу життя не зупиниш.

– Гадаю, завершувати розмову будемо на оптимістичній ноті. Що б Ви побажали своїм колегам у день професійного свята?

– Насамперед – міцного здоров’я, адже саме ми знаємо його справжню ціну. А ще – витримки, терпіння і надії на те, що майбутня реформа виведе нашу систему охорони здоров’я на європейський рівень.
Щиро бажаю всім медичним працівникам (а це не лише лікарі й медсестри) миру, добра, успіхів у праці й благополуччя в родинах – всього того, що робить людину щасливою.

Розпитувала Людмила Моренко