Все минеться. Цей вогонь згасне, хвилі відпливуть у далечінь, а зорі наступної ночі світитимуть уже іншим. Все минає. Вітер порушує кордони, обіймаючи на прощання, стрімголов летить у незвіданне. Все минає. Із кожною іскрою, що тліє й віддає усю себе.

Все минеться. Ті кроки лунають уже лише в голові, а непевні доторки стають витвором уяви. Все минає. Із димом, що гірким присмаком на губах втрачає тепло. Із п\’янким ароматом трав, що уже не дурманить і не кличе за собою.

Все минає… Мине радість, сум, біль і минуть спогади. Все минає, і це також мине. Залишиться лиш світ у свої неповторній красі і величі, а ми… ми минемо загравою у літньому небі, відблиском сонця за небокраєм, заблищимо вогнями… Все минеться.

Photo by Анна Крутіхіна