В прес-центрі «Нової Доби» відбулася гаряча лінія з представниками від Держпраці та Державної фіскальної служби. Заступник начальник управління податків і зборів з фізичних осіб головного управління ДФС у Черкаській області Наталія Бойко та начальник управління Держпраці у Черкаській області Олена Лазарєва в телефонному режимі відповідали на запитання, що турбують черкащан. Спікери також розповіли про особливості Пілотної кампанії з виявлення незадекларованої праці, яка реалізується нині на Черкащині. Із запитаннями та власними роз’ясненнями з приводу теми до присутніх зверталася також голова Черкаської міської профспілки «Солідарність» Ольга Ракова.
Черкащина – одна з 4 областей України, де реалізується Пілотна кампанія з виявлення незадекларованої праці. По серпень включно триватиме інформаційний блок – надання роз’яснень з питань легального працевлаштування. Потому – інспекційні відвідування фахівцями Державної служби України з питань праці роботодавців з метою виявлення фактів незадекларованої праці. Особлива увага на Черкащині – галузям сільського господарства та сфери торгівлі. Державна фіскальна служба України – партнер Держпраці при проведенні Пілотної кампанії.
– На підставі яких документів роботодавець зобов’язаний допустити перевіряючих до перевірки ?
– Якщо перевірка органів ДФС то необхідно пред’явити наказ, направлення на перевірку і посвідчення.
– Працівник працює по договору ЦПХ та отримує заробітну плату нижче мінімального розміру. Чи необхідно суб’єкту господарювання здійснювати доплату ЄСВ до мінімального рівня?
– Ні, не потрібно. Сплата ЄСВ по договорах ЦПХ здійснюється з фактично нарахованої суми за виконані роботи чи надані послуги.
– Мобілізований працівник працював за строковим трудовим договором, термін дії якого закінчується раніше його демобілізації? У якому періоді показувати результати перерахунку компенсації середнього заробітку мобілізованого працівника: коли отримано компенсацію чи нарахований заробіток?
– У разі повернення коштів з державного бюджету у межах компенсації середнього заробітку працівника, призваного на військову службу під час мобілізації, на особливий період, роботодавець проводить перерахунок на повернення податку і зазначає результати перерахунку у податковому розрахунку за ф. 1ДФ у періоді в якому було проведено таке повернення, з від’ємним значенням
– Як дізнатися чи приватний підприємець сплачує за мене податки як за найманого працівника?
– Звернутись до органів Пенсійного фонду за довідкою ОК-5.
– Якщо у нас найманий працівник з 20 числа, чи можу я застосувати ПСП до нарахованої заробітної плати за 10 днів? Чи є відповідальність цього працівника, якщо на попередній роботі до його заробітної плати за неповний місяць була теж застосована ПСП?
– Оскільки платник податків має право на отримання податкової соціальної пільги лише від одного працедавця і реалізував це право у звітному місяці на старому місці роботи, то така фізична особа не має права на отримання в цьому місяці податкової соціальної пільги на новому місці роботи. При цьому, при дотриманні умов отримання податкової соціальної пільги, така фізична особа має право на отримання податкової соціальної пільги на новому місці роботи з наступного місяця після прийняття на роботу.
Якщо платник податку порушує норми п. 169.2 ст. 169 ПКУ, внаслідок чого, зокрема, податкова соціальна пільга застосовується також під час отримання інших доходів протягом будь-якого звітного податкового місяця або за кількома місцями отримання доходів, такий платник податку втрачає право на отримання податкової соціальної пільги за всіма місцями отримання доходу починаючи з місяця, в якому мало місце таке порушення, та закінчуючи місяцем, в якому право на застосування податкової соціальної пільги відновлюється.
Платник податку може відновити право на застосування податкової соціальної пільги, якщо він подасть заяву про відмову від такої пільги всім роботодавцям із зазначенням місяця, коли відбулося таке порушення, на підставі чого кожний роботодавець нараховує і утримує відповідну суму недоплати податку та штраф у розмірі 100 відсотків суми цієї недоплати за рахунок найближчої виплати доходу такому платнику податку, а у разі, коли сума виплати недостатня, – за рахунок наступних виплат.
Право на застосування податкової соціальної пільги відновлюється з податкового місяця, що настає за місяцем, в якому сума такої недоплати та штраф повністю погашаються
– Якщо я буду брати на роботу підсобних працівників терміном на 2-3 тижня, чи зобов’язаний я нараховувати кожному з них заробітну плату до мінімального рівня?
– Доплата до мінімального страхового внеску здійснюється лише за основним місцем роботи, у разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід. Основне місце роботи – місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, де знаходиться (оформлена) його трудова книжка, до якої вноситься відповідний запис про роботу. Якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та встановленої ставки єдиного внеску за умови перебування у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця
– Я пенсіонер, маю 40 років трудового стажу, зараз працюю охоронцем, чи має мій роботодавець за мене обов’язково перераховувати ЄСВ в сумі 704 грн.?
– Так, якщо Ви перебуваєте на основному місці роботи. Основне місце роботи – місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, де знаходиться (оформлена) його трудова книжка, до якої вноситься відповідний запис про роботу. Якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та встановленої ставки єдиного внеску за умови перебування у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця. Наймані працівники-пенсіонери не звільняються від сплати ЄСВ
– Чи необхідно платникам податків щорічно подавати заяву про застосування податкової соціальної пільги за місцем роботи?
– Нормами Податкового кодексу України не передбачено щорічне подання заяви про застосування податкової соціальної пільги. При цьому, якщо у платника податків виникає право на застосування податкової соціальної пільги з інших підстав ніж тих, які були зазначені у попередній заяві, то такий платник повинен надати нову заяву з відповідними підтверджуючими документами.
– Чи має право скористатися податковою соціальною пільгою самотня мати?
– Самотня мати має право на застосування податкової соціальної пільги у розмірі 150 відс. суми пільги, яка визначена п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України (у 2017 році – 1200,0 грн.), у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років, за умови дотримання процедур, зазначених п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, а саме якщо граничний розмір її заробітної плати протягом звітного податкового місяця у 2017 р. не перевищує добуток суми 2240 грн. та відповідної кількості дітей, та наданням відповідних підтверджуючих документів
– Чи можна допустити працівника до роботи в день направлення повідомлення?
– Статтею 24 КЗпП України визначено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 17 червня 2015 року №413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу». Постанова набрала чинності з моменту публікації в газеті «Урядовий кур’єр» №115 (27.06.2015) (далі – Постанова № 413). Подання Повідомлення можливе як заздалегідь, наприклад, за декілька днів до початку роботи працівника, так і в сам день прийняття. Головне, щоб повідомлення було відправлено та отримано органами ДФС до моменту фактичного допуску працівника до роботи. Якщо наприклад, зміна у робітника починається о 12.00, повідомлення надіслане о 8.00. Такий режим роботи робітника повинен підтверджуватися документально (режим роботи, графік роботи, табелі обліку робочого часу).
Проте, щоб уникнути непорозумінь, рекомендуємо подавати повідомлення раніше, хоча б на день від дати початку роботи працівника. Зверніть увагу на роз’яснення Департаменту заробітної плати та умов праці Міністерства соціальної політики України (лист №432/13/155-15 від 04.08.2015). де вказано, що інформація про зарахування працівника має бути подана до Державної фіскальної служби або її територіальних органів до початку роботи такого працівника. Отже, на думку авторів листа, дата наказу про прийняття працівника на роботу та дата початку роботи працівника не повинні співпадати
– Як виправити помилки в повідомленні? Яка відповідальність за помилки?
– На це питання надано відповідь Міністерством соціальної політики України у листі від 22.06.2016 р. N 746/13/84-16 «Щодо застосування положень постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 р. N 413» в якому зазначається, що пунктом 2 додатка до постанови Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 17.06.2015 р. № 413 «Про порядок повiдомлення Державнiй фiскальнiй службі та її територiальним органам про прийняття працiвника на роботу» встановлено тип повідомлення:
• \”початкове\” – подається інформація про прийняття працівника на роботу;
• \”скасовуюче\” – подається у разі допущення помилки роботодавцем та необхідності внесення змін до повідомлення про прийняття працівника на роботу.
У разі допущення помилки роботодавцем та необхідності внесення змін до повідомлення про прийняття працівника на роботу подається повідомлення типу \”скасовуючи\” з помилковими даними і одночасно повідомлення типу \”початкове\” з правильними даними.
Також, у вказаному листі Мінсоцполітики України дійшло до думки, що накладення штрафу за подання уточнюючої інформації про прийнятих працівників до Державної фіскальної служби та її територіальних органів чинним законодавством не передбачено
– Працівник не вийшов на роботу. Чи потрібно «скасовуюче» повідомлення?
– Частиною третьою статтi 24 Кодексу законiв про працю України визначено, що працiвник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повiдомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалiзацiї державної полiтики з адмiнiстрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соцiальне страхування про прийняття працiвника на роботу в порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України.
Враховуючи положення вищезазначеної статтi, було прийнято постанову Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 17.06.2015 р. № 413 «Про порядок повiдомлення Державнiй фiскальнiй службi та її територiальним органам про прийняття працiвника на роботу».
Міністерство праці та соціальної політики у листі від 29.04.2016 № 492/13/84-16 «Про розгляд звернення (щодо порядку повідомлення Державної фіскальної служби та її територіальних органів про прийняття працівника на роботу)» роз’яснило, що пунктом 2 додатка до зазначеної постанови встановлено реквiзити, якi дають можливiсть подання уточнюючого повiдомлення у разi допущення помилки роботодавцем або необхiдностi внесення змiн до повiдомлення про прийняття працiвника на роботу (тип: «початкове» або «скасовуюче»).
Тобто, у разi якщо роботодавцем було подано повiдомлення про прийняття працiвника на роботу, але працiвник так i не приступив до виконання обов’язкiв, то роботодавцем подається повiдомлення про прийняття працiвника на роботу типу «скасовуюче».
Разом з тим варто звернути увагу, що якщо працівник не прийшов на роботу, то це вже є порушенням трудової дисципліни, адже на цей момент трудовий договір фактично укладено, і відносини оформлені. В такому разі трудові відносини припиняються за нормами КЗпП України.
– Яка відповідальність за неподання повідомлення?
– Оскільки подання повідомлення про прийняття на роботу це одна з умов оформлення працівників на роботу, то відповідальність за неподання повідомлення до Державної фіскальної служби та її територіальних органів, така як за порушення законодавства про працю, тобто адміністративна та фінансові санкції. Наприклад є наказ про прийняття працівника на роботу, працівник проінформований про права, обов’язки, умови праці, ознайомлений з правилами внутрішнього трудового розпорядку, йому нараховується, виплачується заробітна плата, сплачуються внески, тобто роботодавець не забезпечив лише повідомлення територіального органу ДФС про прийняття працівника на роботу. У такому випадку керівник несе адміністративну відповідальність – складається протокол про адмінправопорушення за ч. 1 чи 2 ст. 41 КУпАП, який направляється на розгляд до суду. За неподання повідомлення зазвичай виноситься штраф 510–1700 гривень, Якщо протягом року аналогічне порушення повториться, штраф складе 1700–5100 гривень.
Фактичний допуск працiвника до роботи без повiдомлення Державної фiскальної служби, при тому, що особа продовжує працювати, є триваючим порушенням, а тому повиннi застосовуватись норми ч. 1 ст. 38 КпАП щодо притягнення до адмiнiстративної вiдповiдальностi не пiзнiш як через три мiсяцi з дня його виявлення.
За неподання або несвоєчасне подання повідомлення застосовуються санкції як за інші порушення законодавства про працю (абз.8 ч. 2 ст.265 КЗпП). Так, роботодавця можуть притягнути до відповідальності у вигляді фінансових санкцій (штрафу) у розмірі 1 мінімальної заробітної плати – 3200 грн (з 1 січня 2017 року).
Водночас, варто зауважити, що відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України штраф у 30-кратному розмірі мінімальної заробітної плати, установленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого вчинено порушення, застосовується лише за такі порушення:
•- фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту);
•- оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві;
• – виплату заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати ЄСВ та податків.
– Який розмір штрафу за неподання «Повідомлення про прийняття на роботу»?
– Оскільки подання повідомлення про прийняття на роботу це одна з умов оформлення працівників на роботу, то відповідальність за неподання повідомлення до Державної фіскальної служби та її територіальних органів, така як за порушення законодавства про працю, тобто адміністративна та фінансові санкції. Наприклад є наказ про прийняття працівника на роботу, працівник проінформований про права, обов’язки, умови праці, ознайомлений з правилами внутрішнього трудового розпорядку, йому нараховується, виплачується заробітна плата, сплачуються внески, тобто роботодавець не забезпечив лише повідомлення територіального органу ДФС про прийняття працівника на роботу. У такому випадку керівник несе адміністративну відповідальність – складається протокол про адмінправопорушення за ч. 1 чи 2 ст. 41 КУпАП, який направляється на розгляд до суду. За неподання повідомлення зазвичай виноситься штраф 510–1700 гривень, Якщо протягом року аналогічне порушення повториться, штраф складе 1700–5100 гривень.
Фактичний допуск працiвника до роботи без повiдомлення Державної фiскальної служби, при тому, що особа продовжує працювати, є триваючим порушенням, а тому повиннi застосовуватись норми ч. 1 ст. 38 КпАП щодо притягнення до адмiнiстративної вiдповiдальностi не пiзнiш як через три мiсяцi з дня його виявлення.
За неподання або несвоєчасне подання повідомлення застосовуються санкції як за інші порушення законодавства про працю (абз.8 ч. 2 ст.265 КЗпП). Так, роботодавця можуть притягнути до відповідальності у вигляді фінансових санкцій (штрафу) у розмірі 1 мінімальної заробітної плати – 3200 грн (з 1 січня 2017 року).
Водночас, варто зауважити, що відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України штраф у 30-кратному розмірі мінімальної заробітної плати, установленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого вчинено порушення, застосовується лише за такі порушення:
•- фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту);
•- оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві;
• – виплату заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати ЄСВ та податків.
– Яка відповідальність передбачена чинним законодавством за несвоєчасне повідомлення органів ДФС про прийняття працівника на роботу?
– Оскільки подання повідомлення про прийняття на роботу це одна з умов оформлення працівників на роботу, то відповідальність за неподання повідомлення до Державної фіскальної служби та її територіальних органів, така як за порушення законодавства про працю, тобто адміністративна та фінансові санкції. Наприклад є наказ про прийняття працівника на роботу, працівник проінформований про права, обов’язки, умови праці, ознайомлений з правилами внутрішнього трудового розпорядку, йому нараховується, виплачується заробітна плата, сплачуються внески, тобто роботодавець не забезпечив лише повідомлення територіального органу ДФС про прийняття працівника на роботу. У такому випадку керівник несе адміністративну відповідальність – складається протокол про адмінправопорушення за ч. 1 чи 2 ст. 41 КУпАП, який направляється на розгляд до суду. За неподання повідомлення зазвичай виноситься штраф 510–1700 гривень, Якщо протягом року аналогічне порушення повториться, штраф складе 1700–5100 гривень.
Фактичний допуск працiвника до роботи без повiдомлення Державної фiскальної служби, при тому, що особа продовжує працювати, є триваючим порушенням, а тому повиннi застосовуватись норми ч. 1 ст. 38 КпАП щодо притягнення до адмiнiстративної вiдповiдальностi не пiзнiш як через три мiсяцi з дня його виявлення.
За неподання або несвоєчасне подання повідомлення застосовуються санкції як за інші порушення законодавства про працю (абз.8 ч. 2 ст.265 КЗпП). Так, роботодавця можуть притягнути до відповідальності у вигляді фінансових санкцій (штрафу) у розмірі 1 мінімальної заробітної плати – 3200 грн (з 1 січня 2017 року).
Водночас, варто зауважити, що відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України штраф у 30-кратному розмірі мінімальної заробітної плати, установленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого вчинено порушення, застосовується лише за такі порушення:
•- фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту);
•- оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві;
• – виплату заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати ЄСВ та податків.
– Якщо я працюю на двох роботах (основне місце роботи та по сумісництву). Чи маю я право на отримання премії на роботі де працюю по сумісництву?
– Вiдповiдно до ч. 2 ст. 21 КЗпП України працiвник має право реалiзувати свої здiбностi до продуктивної i творчої працi, укладаючи трудовий договiр на одному або одночасно на кiлькох пiдприємствах, в установах, органiзацiях, якщо iншого не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.
Це дозволяє працiвникам, крiм основного трудового договору, додатково укладати трудовi договори (угоди) за сумiсництвом.
Порядок i умови сумiсництва визначенi постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 03.04.93 р. № 245 «Про роботу за сумiсництвом працiвникiв державних пiдприємств, установ i органiзацiй» (далi – постанова № 245) та Положенням про умови роботи за сумiсництвом працiвникiв державних пiдприємств, установ i органiзацiй, затвердженим наказом Мiнпрацi, Мiн\’юсту i Мiнфiну України вiд 28.06.93 р. № 43, зареєстрованим у Мiн\’юстi України 30.06.93 р. за № 76 (далi – Положення № 43).
Вiдповiдно до п. 1 Положення № 43 сумiсництвом вважається виконання працiвником, крiм своєї основної, iншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вiльний вiд основної роботи час на тому самому або iншому пiдприємствi, в установi, органiзацiї або в громадянина (пiдприємця, приватної особи) за наймом.
Вiдповiдно до п. 1 постанови № 245 робiтники, спецiалiсти i службовцi мають право працювати за сумiсництвом, тобто виконувати, крiм своєї основної, iншу роботу на умовах трудового договору. На умовах сумiсництва працiвники можуть працювати на тому самому або iншому пiдприємствi, в установi, органiзацiї або в громадянина у вiльний вiд основної роботи час.
Пiд час прийняття на роботу працiвника-сумiсника та оформлення з ним трудових вiдносин обидвi сторони (власник або уповноважений ним орган та працiвник) насамперед повиннi визначити режим роботи за сумiсництвом та порядок оплати працi. Працiвник може укласти трудовий договiр на роботу за сумiсництвом на пiдприємствi, в установi, органiзацiї, де вiн працює за основним мiсцем роботи. Таке сумiсництво буде вважатися внутрiшнiм сумiсництвом.
Якщо трудовий договiр про роботу за сумiсництвом укладено на iншому пiдприємствi, в установi, органiзацiї (поза основним мiсцем роботи працiвника), то така робота є зовнiшнiм сумiсництвом.
На сумiсника поширюються всi права, гарантiї та обов\’язки, передбаченi чинним законодавством, колективним договором i правилами внутрiшнього трудового розпорядку.
Не вважається сумiсництвом поєднання професiй, розширення зон обслуговування та тимчасове заступництво, якi виконуються працiвниками одночасно з основною роботою у робочий час.
Однiєю з найважливiших умов роботи за сумiсництвом є наявнiсть вакантної посади (професiї). Вiдповiдно до ст. 102-1 КЗпП працiвники, якi працюють за сумiсництвом, одержують заробiтну плату за фактично виконану роботу.
Пiд фактично виконаною роботою слiд вважати роботу, виконання якої вiдображено у вiдрядному нарядi, або роботу, виконання якої зафiксовано в табелi облiку робочого часу.
Незалежно вiд того, який розмiр заробiтної плати та надбавки, доплати працiвник одержує за основним мiсцем роботи, за виконання обов\’язкiв за iншою посадою на умовах сумiсництва йому встановлюється оплата вiдповiдно до посади за сумiсництвом.
Таким чином, надбавки, доплати, премiї та iншi виплати, передбаченi умовами оплати працi, виплачуються сумiсникам у порядку, передбаченому для таких працiвникiв на пiдприємствах, в установах, органiзацiях.
– Коли почнуться перевірки по легалізації найманої праці?
– Державна служба України з питань праці спільно з Міжнародною організацією праці впродовж квітня – серпня 2017 року проводить пілотну інспекційну кампанію щодо виявлення фактів незадекларованої праці у чотирьох областях України, зокрема у Черкаській області.
Пілотна інспекційна кампанія проводиться з метою розширити вплив Держпраці на неформальний сектор економіки України. Ця робота здійснюватиметься на основі співпраці з іншими органами державної влади та соціальними партнерами.
Основною метою проекту є не лише виявлення фактів неофіційного працевлаштування, але й з’ясування причин, які його зумовлюють.
Кампанією передбачено реалізацію інспекційного блоку, в межах якого проводитимуться інспекційні відвідування щодо виявлення фактів незадекларованої праці.
Зауважимо, що 16.05.2017 набув чинності Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017. № 295), яким визначено процедуру здійснення контролюючих заходів з питань дотримання законодавства про працю у формі інспекційних відвідувань та невиїздних інспектувань.
Також, наказом Міністерства соціальної політики України від 24.05.2017 № 866 затверджено форму та опис службового посвідчення інспектора праці.
На даний час посадовими особами Управління Держпраці у Черкаській області отримано посвідчення інспектора праці нового зразка.
Таким чином, беручи до уваги наявність процедури проведення контролюючих заходів щодо дотримання законодавства про працю, отримання посадовими особами Управління Держпраці у Черкаській області посвідчень інспектора праці згідно нової форми, інспекційні відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин в Черкаській області вже розпочалися
– Як правильно оформити працівника на роботу і нараховувати податки, якщо цикл виробництва кожного місяця з 1 по 10 число, а потім іде реалізація продукції і найманий працівник не потрібен?
– Законодавством про працю передбачена можливість при укладенні трудового договору застосовувати різні форми його оформлення: строковий трудовий договір, безстроковий, робота в умовах неповного робочого часу, робота за сумісництвом. Умови, на яких буде укладатися трудовий договір з працівником узгоджуються між сторонами при його укладенні. Для оформлення всіх трудових договорів необхідні наказ та повідомлення органів ДФС про прийняття працівника на роботу.
Визначений режим роботи необхідно погодити з працівником та довести до його відома.
Також, статтею 24 КЗпП України визначено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 17 червня 2015 року №413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу».
Окрім того, згідно до ст. 3-1 Закону України «Про оплату праці» розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати. У разі укладення трудового договору про роботу на умовах неповного робочого часу, а також при невиконанні працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці мінімальна заробітна плата виплачується пропорційно до виконаної норми праці.
Разом з тим слід наголосити, що відповідь на поставлене питання в частині нарахування податків може бути отримана від фахівців Державної фіскальної служби України.
– Чи є відповідальність та яка, якщо необхідно терміново прийняти працівника на роботу в суботу, а повідомлення про його прийняття в податкову буде подано в понеділок?
– Оскільки відповідно до ст. 24 Кодексу законів про працю України працівник не може бути допущений до роботи без наказу та повідомлення органу ДФС, а працівника необхідно прийняти в суботу, то наказ та повідомлення оформляють напередодні.
Якщо наказ виданий, працівник фактично приступив до роботи в суботу, а повідомлення надіслане в понеділок, то мова йде про порушення строків подання повідомлення.
За вказане порушення законодавства про працю ч. 1 ст. 41 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність у вигляді штрафу в розмірі від 30 до 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає від 510 до 1700 грн. відповідно. Окрім цього, вказане порушення є підставою для притягнення роботодавця до відповідальності передбаченої абзацом 8 частиною 2 статті 265 Кодексу законів про працю України у вигляді штрафу в розмірі однієї мінімальної заробітної плати (3200 грн.) – як за інші порушення законодавства про працю
– З центра зайнятості взяла найманого працівника на роботу, хто має надавати повідомлення про найманого працівника в податкову?
– Постановою від 17 червня 2015 р. № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» встановлено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою, незалежно від того чи працевлаштовується працівник через службу зайнятості або ж самостійно.
– Як правильно оформити та нарахувати заробітну плату студенту на літній період, якому не виповнилося 18 років?
– Праці неповнолітніх в Кодексі законів про працю України присвячений розділ «Праця молоді», де зазначені основні вимоги при використанні праці неповнолітніх.(ст. 187 – 200). Звертаємо увагу на вимоги законодавства:
– Не допускається прийняття на роботу осіб молодше шістнадцяти років.
– За згодою одного із батьків або особи, що його замінює, можуть, як виняток, прийматись на роботу особи, які досягли п\’ятнадцяти років.
Для підготовки молоді до продуктивної праці допускається прийняття на роботу учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров\’ю і не порушує процесу навчання, у вільний від навчання час по досягненні ними чотирнадцятирічного віку за згодою одного з батьків або особи, що його замінює.
– Роботодавець зобов’язаний вести спеціальний облік працівників, які не досягли вісімнадцяти років, із зазначенням дати їх народження.
– Забороняється застосування праці осіб молодше вісімнадцяти років на важких роботах і на роботах з шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах. до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми.
– Усі особи молодше вісімнадцяти років приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду і в подальшому, до досягнення 21 року, щороку підлягають обов\’язковому медичному оглядові.
Статтею 51 Кодексу законів про працю для неповнолітніх працівників встановлюється скорочена тривалість робочого часу. Зокрема:
– для працівників віком від 16 до 18 років – 36 годин на тиждень,
– для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул) – 24 години на тиждень.
Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, передбаченої в абзаці першому цього пункту для осіб відповідного віку.
Заробітна плата працівникам молодше вісімнадцяти років при скороченій тривалості щоденної роботи виплачується в такому ж розмірі, як працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи.
При відрядних роботах, оплата проводиться за відрядними розцінками, встановленими для дорослих працівників, з доплатою за тарифною ставкою за час, на який тривалість їх щоденної роботи скорочується порівняно з тривалістю щоденної роботи дорослих працівників.
Щорічні відпустки працівникам віком до вісімнадцяти років надаються у зручний для них час.
Таким чином, при прийнятті неповнолітнього на роботу, наприклад під час літніх канікул, необхідно забезпечити:
– проведення попереднього медичного огляду;
– укладення строкового трудового договору шляхом видачі наказу (розпорядження) та повідомлення територіальних органів ДФС, укладення трудового договору у письмовій формі;
– залежно від віку для неповнолітнього працівника встановлюється скорочений робочий час, а нарахування та виплата заробітної плати здійснюється, як за повністю відпрацьовану місячну норму праці;
– до початку роботи неповнолітньому роз’яснюють його права та обов’язки, інформують під розписку про умови праці, ознайомлюють з правилами внутрішнього трудового розпорядку.
При використанні праці неповнолітнього суб’єкту господарювання необхідно дотримується також інших вимог трудового законодавства.
