Закриття шкіл Черкащини: зменшувати кількість освітніх закладів чи зупиняти демографічну кризу на селі?

Точка зору - це місце, де жителі Черкаської області можуть вільно висловити свою думку стосовно проблем та подій, актуальних для Черкащини.
Дата: 17-09-2013, 10:12

Галина Гаврилюк, директор департаменту освіти і науки облдержадміністрації: «Іноді школи роками стоять порожні, а громада згоду на ліквідацію не дає»


«У системі освіти області, як і держави в цілому, структурні зміни торкнулися трьох галузевих складових: дошкільної, загальної середньої і позашкільної освіти. Найскладніша ситуація у мережі закладів загальної середньої освіти. Вона обумовлена негативним впливом складної демографічної ситуації, неприйняттям частиною суспільства нових реформ і неготовністю певної частини працівників освіти до інноваційної діяльності. На жаль, у суспільстві, сформувався стереотип, що модернізація – це ліквідація закладів. Насправді ж її мета – більш ефективно використовувати матеріально-технічні, кадрові, фінансові, управлінські ресурси для забезпечення доступності та якості освіти. Хочу наголосити, що питання ліквідації чи реорганізації шкіл регламентується законом, і не влада приймає рішення щодо оптимізації мережі, а територіальна громада села чи селища. Ми спрогнозували зміни в мережі, проте ніяких планів і програм ліквідації шкіл не складаємо. Іноді школи роками стоять порожні, а громада згоду на ліквідацію не дає.

Іноді боротьба за свою школу точиться десятиліттями. Як у селі Червоний Кут Жашківського району. Свого часу в цьому селі був потужний цукровий завод, однієї школи для всіх учнів не вистачало і в 1961 році збудована методом народної будови (тобто без проектно-кошторисної документації) ще одна школа. На сьогодні в селі школа №1 (115 років, заводська), має проектну потужність – 280 учнів, а навчається там тільки 80; у школі №2 з проектною потужністю 250 учнів навчається 40 учнів. Видатками закладами забезпечені відповідно на 80 і 51 відсоток. І це лише захищені статті. Ні про який розвиток не йдеться. Тому внутрішніх туалетів немає, їдальня колишнього заводу, де харчуються діти, знаходиться за півкілометра від школи, парти, за якими ще ми сиділи, й три комп’ютери в класі. По які сучасні технології в школі може йти мова?

Але перш чим починати ліквідаційний процес, потрібно вирішити питання підвозу дітей (для цього в області є 168 автобусів, 4 з них область отримала в серпні цього року), забезпечення вчителів роботою, а також – використання приміщення школи. До прикладу, уже в 3 районах у приміщеннях колишніх шкіл створені й успішно функціонують дитячі оздоровчі або позашкільні заклади.

Наразі в сільській місцевості утворено 67 освітніх округів з опорними (базовими) школами, які мають належне матеріально-технічне та кадрове забезпечення і надають освітні послуги високого рівня.

І насамкінець. Не потрібно питання модернізації мережі переводити в політичну площину. Мінус 76 тисяч учнів за 10 років, це учнівський контингент всіх 20 районів разом взятих (сьогодні 65,7 тис учнів). Проектна потужність закладів використовується на 25 – 30 відсотків, при цьому опалюється весь майновий комплекс. А там, де опалювальні системи відрізаються – починається руйнація будівлі.

Тому найголовніше, про що ми повинні думати, – це яку освіту дамо дитині, як підготуємо її до вступу до вищих навчальних закладів, до життя в соціумі».
Наталія Старікова, депутат Черкаської обласної ради: «Закриття шкіл не повинно відбуватися без згоди місцевої громади»


«Закриття школи – це болюче питання для громади, а для влади – своєрідний тест на моральність. Схоже, черкаська влада цей іспит не склала. Упродовж 2011-2012 років на Черкащині було ліквідовано 22 школи, реорганізовано 17. У 2011 році було ліквідовано 17 шкіл: у Городищенському, Маньківському, Монастирищенському, Уманському, Тальнівському районах і місті Сміла – по одній; Корсунь-Шевченківському – 3; Смілянському – 2; Канівському районі – 6. У 2012 році ліквідовано ще 5 загальноосвітніх навчальних закладів: у Кам'янському й Маньківському районах – по 2 школи; у Тальнівсьому – одну. Із ліквідованих шкіл звільнено 162 працівника. У планах на цей рік – закрити ще 10 шкіл, звільнивши 144 учителі.

Як не прикро, та процес закриття шкіл торкнеться Черкащини і в цьому році. Очікуваний результат, викладений у соціально-економічній програмі розвитку області – майже три десятки закладів. У "зоні ризику" – 29 шкіл: реорганізація 5 НВК, ліквідація 8 ЗОШ та реорганізація в нижчий ступінь – 16 ЗОШ.

Утім, маємо й позитивне вирішення конфліктних ситуацій із закриттям шкіл. Наприклад, мешканці Софіївки Черкаського району зуміли відвоювати школу у своєму селі. Після тривалих "баталій" за місцеву дев’ятирічку, які тривали ціле літо за участю громади і районних чиновників, стало відомо – школу таки не закриватимуть.

Хочу підкреслити, що закриття шкіл не повинно відбуватися без згоди місцевої громади. Це закон. Прикро, що на Кам'янщині чиновники порушили його. У селах Катеринівка та Лубенці школи закрили без згоди жителів. І тепер школярі з Катеринівки мусять кожного ранку їздити за 12 кілометрів у сусідній Жаботин навчатися.

Транспортування учнів у школи – це окрема проблема, в якій не обходиться без "дорожньої" специфіки нашого краю. У будь-яку погоду й пору року діти змушені "труситися" в шкільних автобусах по ямах і бездоріжжю, аби дістатися на уроки. У Кам'янському районі спеціально підбирали транспорт по висоті, бо дороги в районі страшенні, автобусам зі звичайним кліренсом подекуди проблематично проїхати.

Із одного боку, закриття шкіл, особливо в селах, обумовлене демографічним спадом та загальною невтішною ситуацією на селі. Кількість дітей у селах зменшується і батьки просто змушені погоджуватися, щоб задля економії коштів школу закривали. Села вимирають, руйнуються, молодь виїжджає в міста і не повертається назад, нема кому народжувати дітей, відсутня інфраструктура, робота, медичне забезпечення, освіта, дозвілля...

Вважаю, що це неабияка "заслуга" керівництва області. Треба змінювати пріоритети у фінансуванні, підтримувати коштами з бюджетів у першу чергу не чиновників, правоохоронні органи та суди, а освіту, охорону здоров'я, соціальну сферу. Більшість обласної ради на минулій сесії голосує як один за виділення майже мільйона гривень на ремонт І поверху Будинку Рад, "забуваючи", що 80% заходів із програми соціально-економічного розвитку області на цей рік по освіті залишаються невиконаними через брак коштів. Чому чиновники мають працювати в комфорті, а школярі, скажімо, з Маньківської гімназії розпочнуть навчальний рік із дірявим дахом?

Хочу наголосити, що проблеми освіти перебувають на контролі у черкаської опозиції. Як депутат обласної ради я взяла на себе зобов'язання курувати цей напрямок. Маю можливість бути в робочій комісії облради з питань модернізації освітніх закладів, яка діє кілька років при обласній державній адміністрації. Вважаю, що проблемні питання слід вирішувати спільними зусиллями.
Підтримую думку Галини Гаврилюк
Підтримую думку Наталії Старікової
Не поділяю жодної думки

Черкаси наживо

Спецтеми

Погода

Погода