– Мамусю, навари мені таких вареників, як тьотя Валя, – часом просить маму шестирічний Ігор Шеремет. Тьотя Валя – це кухар Валентина Мірошник з дитсадочка «Яблунька», що в Зорівці на Золотоніщині. А Ігорок – вихованець старшої групи.
– Спочатку я дивувалася такому проханню, – каже мама Валентина Миколаївна. – Адже до дитсадка син був доволі перебірливим у їжі, а від молочного відмовлявся категорично. А тут – вареничків просить… Річ у тому, що в нашому садочку є з чого смачно готувати. Діти гарно їдять, а в гурті з іншими і вередливі привчаються лишати чисту тарілку. В тому, що діти мають багате меню, заслуга керівника місцевого сільгосппідприємства «Нива» Василя Лисенка. Господарство виділяє для дитячого харчування і молоко, й м’ясо, інші продукти. Тому котлети, фрикадельки чи інші страви з м’яса є в на дитячому столі щоденно. І обов’язково – 400 грамів свіжого сертифікованого молока. Усе це обходиться батькам 3 гривні в день. А ті, в кого троє і більше дітей, платять усього по півтори гривні.
– А моя Мирослава відвідує молодшу групу, їй ще тільки три роки, – розповідає Наталя Загребельна. – Моя також дома відмовлялася від молока, а тепер звикла пити разом з іншими дітками. І взагалі, багато чого навчилася. Любить мені казки розказувати і слухати мої. Навчилася малювати, береться за це із захватом. Тільки встане – зарядку робить, бо так роблять діти в садочку. Наша «Яблунька» дуже гарно облаштована. У кімнатах – сучасний ремонт зробили. Звичайно, батьки приходили допомагати. Але ніяких грошей на це не здавали, усе за кошти сільської ради й місцевого господарства. За рахунок «Ниви» прокладено асфальтові доріжки, куплено карусельку, гірку й інші атракціони та споруди для фізичного розвитку дітей. Звичайно, нам завжди хочеться більшого: щоб дітей іноземної мови змалечку навчали, щоб своя медсестра була. Думаю, в недалекому майбутньому й це буде, аби лиш мир настав. Але й зараз ми, батьки, намагаємося також дбати, щоб для розвитку дітей нічого не бракувало. Часом купуємо нові іграшки – такі, як нам хочеться. На це складаємося грішми, але не по багато. Нині батьківський комітет вирішив, що це має бути по 15 гривень у місяць. Та якщо в кого скрутне матеріальне становище – здають, коли зможуть, чи й зовсім не здають. Багато чого для прикрашання території садочка вигадуємо самі: тут у нас і ведмедики, й чебурашки, і равлики – усе з пристосованих матеріалів, наприклад, із розфарбованих автомобільних шин.
Повідомляє власний кореспондент «Нової Доби».
Детальніше про матеріальну підтримку дитсадка розповідає завідуюча Валентина Лисенко:
– Наше село, хоча й віддалене від райцентру на десятки кілометрів, але молодь тут залишається, тому й дітки народжуються. Зараз «Яблуньку» відвідують тридцять троє малюків, із яких сформовано дві різновікові групи – старшу і молодшу. Мами вже розповідали, що повноцінне харчування дітей обходиться їм, як на нинішні ціни, зовсім недорого. Насправді вартість його в рази більша, але це не їхня турбота, її взяли на себе сільська рада, якій ми підпорядковані, і СТОВ «Нива». Скажімо, високоякісне (не магазинне!) молоко нам продають з господарства усього по дві з половиною гривні за літр, цукор – по чотири за кілограм. Голова сільради Юрій Гунько також постійно дбає про добробут дітей. Нам виділили кошти, щоб поміняти вікна і двері на сучасні. Треба було відремонтувати дах – не відмовили. Буквально цими днями побудовано 70 метрів паркану з металопрофілю – знову потурбувались Юрій Федорович і Василь Григорович. «Вам дуже повезло з керівниками», – такі слова від колег ми чуємо дуже часто.
