Прес-центр газети «Нова Доба» відкритий для проведення семінарів, «круглих столів», прес-конференцій та «гарячих ліній». Звертайтеся за телефоном: (0472) 33-26-24

Поринувши в євромайдани, країна не повинна втратити головного

Дата: 28-11-2013, 10:59

Поринувши в євромайдани, країна не повинна втратити головного
Альтернативи євроінтеграції немає, проте треба все максимально прагматично зважити – такою була підсумкова думка учасників круглого столу «Євроінтеграція: за і проти», що проходив у прес-центрі «Нової Доби».

Чому раптом Президент України оголосив про призупинення євроінтеграційного процесу? Учасники круглого столу, а серед них були науковці-історики, депутати Черкаських обласної та міської рад, очільник черкаського вишу та керівник одного з департаментів ОДА, висловили припущення, що глава держави до останнього чекав пропозицій від представників Євросоюзу, на яких Україна могла б підписати цю угоду про асоціацію. Проте запропоновані умови його, як Президента країни, не задовольнили. Адже Президент - це людина, яка буде нести найбільшу відповідальність за цю угоду.

– Коли до ЄС вступала Польща, Євросоюз виплатив їй 83 млрд євро. Коли до європейської спільноти вступала Чехія, їй виплатили 8 млрд євро. Ці кошти країнам сплачуються для того, аби вони максимально безболісно могли пристосуватися до нових умов буття. Адже перехід на євростандарти потребує чималих витрат, – говорить Валентин Лазуренко, доктор історичних наук, професор ЧДТУ. – А Україні Євросоюз запропонував 600 млн євро. Чим же наша країна гірша? Годі й казати, що вона територіально втричі більша за Польщу.

Він підкреслив, що країна, поринувши в євромайдани, не повинна втратити головного – національних інтересів. Євросоюз має дати Україні чіткі гарантії й адекватну допомогу, щоб ми могли адаптуватися до нових стандартів життя в ЄС.
Люди на майданах, на думку усіх присутніх, праві в одному – у своєму прагненні жити краще, жити за стандартами розвинених країн. Проте більшість поки що не розуміє того, що підписання угоди про асоціацію геть не означає автоматичної відміни віз для українців, підвищення зарплат до європейського рівня й миттєвого зростання рівня життя. На жаль, Європа розглядає нашу країну швидше як ринок збуту для своїх товарів, аніж готова дати «зелене світло» українським товарам на свої ринки.

Вступ до ЄС означає модернізацію наших виробництв, і не лише у сільському господарстві, і це великий плюс для нашої країни. Без неї наші товари не зможуть конкурувати на європейських ринках. Водночас ця модернізація потребує часу, а головне – значних коштів.

– Черкащині, щоб модернізувати свій агропромисловий комплекс, потрібно від 18 до 25 млрд гривень, – підрахував Олексій Сизоненко, заступник директора департаменту агропромислового розвитку Черкаської ОДА. – Натомість ми могли б нагодувати Європу, оскільки виробляємо у 2-5 разі більше, ніж споживаємо. Але ж вона цього якраз і не хоче. Їй свого дівати нікуди. Виробництво зерна, риби, овочів, м’яса квотується.

Свої думки пан Сизоненко підтвердив підрахунками. Цього року Черкащина намолотила 4 млн тон зерна. Фонд споживання населенням області становить 600 тисяч тон. Ще близько двох мільйонів буде вивезено за кордони області. Насамперед ми експортуємо свій хліб в Грузію, країни СНД, Африку, а експорт в Європу становить всього лише 60 тисяч тон. З іншою продукцією сільського господарства ситуація аналогічна: м’яса ми виробляємо 320 тисяч тон, а потреба на власне споживання становить 70, молока – 515 тис тон, а треба – 300, яєць – 800 млн штук, а «з’їдає» область тільки 300.

Погоджуючись на євроінтеграцію, Україна сподівалася на те, що хоча б третину цієї продукції постачатиме на європейські ринки. Коли на Черкащину завітали інспектори з Європи, які переконалися в якості української птиці, наші виробники зраділи – перші тонни курятини вирушили в Європу. Проте та одразу виставила квоту: не більше 20 тисяч тон. Мао того, що це мізерна поставка, та й ще до того ми за угодою маємо закупити у європейських виробників 10 тисяч тон птиці, що геть знецінює такий експорт.

– Згадайте СОТ. Як ми раділи вступу до світової організації торгівлі! А потім пересвідчилися, що деякі питання нашої угоди з СОТ боляче вдарили по українських виробниках, – нагадав Олексій Сизоненко. – Тому, можливо, нам і потрібен цей тайм-аут, щоб добре все осмислити, перш ніж підписувати. Україна має увійти до європейської спільноти не ринком збуту, а рівноправним партнером, а співпраця з ЄС повинна бути вулицею з двостороннім рухом.

Василь Моісеєнко, історик з Національного університету ім. Б Хмельницького, провів аналогію з НАТО: колись Україна також відмовилась від членства в цій організації, але при цьому ми й досі продовжуємо з нею співпрацю на взаємовигідних умовах.

А депутат Черкаської міськради Ігор Валовий, як медик за фахом, розтлумачив тонкощі вирішення соціальних питань за умов євроінтеграції.
– Медицина залежить від промисловості, сільського господарства, тобто, від тих надходжень до бюджетів, які відрахують ці галузі. Тільки за рахунок цих коштів ми здійснюємо свою діяльність. Так, в Україні медицина фінансується на рівні набагато нижчому, ніж у країнах ЄС. Схожа ситуація була в Польщі у 90-их роках. Польщі були надані суттєві кошти, щоб вона могла «дотягнути» свою медицину до європейського рівня. Так, якість медичних послуг зросла дуже відчутно. Але процес цей Польща пережила болісно. Вдвічі скоротилася кількість лікарів, зменшилася кількість самих лікувальних закладів, а це означає, що багато людей залишилося без роботи й без заробітку.

– ЄС – це світла мета України, і до неї треба рухатися. Проте більшість людей сприймає вступ до Європи як манну небесну: нізвідки зваляться на них європейські зарплати, пенсії й стипендії, житло й дороги стануть по-європейськи якісними. На жаль, це свідчить, що наші інститути пропаганди й ідеології спрацювали з серйозними похибками, розвинувши у населення спотворені уявлення про євроінтеграцію, – підсумував розмову Юрій Лега, ректор ЧДТУ. – Нам треба йти в Європу, але йти сильною, незалежною державою, з якою будуть рахуватися.

Черкаси наживо

Спецтеми

Погода

Погода