Житлово-комунальне господарство України у вкрай важкому стані, його хвороба – тривала й навіть застаріла. Як говорив герой відомої казки, пацієнт скоріше мертвий, ніж живий. Щоб поставити його на ноги, потрібна вже не шокова терапія, а шокова хірургія: реанімаційні заходи треба провести у дуже стислі терміни, інакше пацієнт помре просто на операційному столі.
Повідомляє власний кореспондент «Нової Доби».
Торік спроба реформувати ЖКГ вже була, і закінчилась по суті провалом. Підвищення тарифів на газ 56 % і на теплопостачання на 40 % «з’їла» стрімка девальвація гривні. Отримані від населення (яке, скрегочучи зубами, все-таки платило з новими тарифами) досить великі суми не дали очікуваного ефекту, бо знецінилися в один момент. Жодних радикальних змін, окрім чергового латання дірок, за ці кошти провести не вдалося.
Виконуючи вимоги МВФ (а скоріше, прикриваючись цими вимогами, а насправді усвідомлюючи життєву необхідність вкрай непопулярних і досить ризикованих, проте неминучих кроків) нині Уряд знову підвищує тарифи. Чи буде успішною друга спроба? Навряд чи хтось зважиться давати прогнози. А от якщо вона буде знову невдалою, це майже на 100 відсотків призведе до катастрофи – смерті пацієнта, який і без того ледь живий.
Енергетичний сектор – один з найскладніших у реформуванні
– Навіть після підвищення тарифів у травні 2014 року населення зараз сплачує лише близько 17 % від ринкової ціни газу, – говорить доктор економіки Борис Додонов, старший консультант з питань енергетики Міжнародного банку реконструкції та розвитку. – Низькі ціни на природний газ, звісно, жодним чином не стимулюють людей до економного його використання. Це в свою чергу тягне за собою надлишковий імпорт газу і не дозволяє інвестувати у вітчизняне газодобування. В масштабах країни – це загроза енергетичній безпеці держави.
Чинні тарифи на всі види комунальних послуг не покривають витрат підприємств на надання цих послуг.
– Cтаном на перше березня в Черкаській області тарифи на теплопостачання відшкодовуються на 92%, на водопостачання – на 85%, водовідведення – на 86%, послуги з утримання житла – на 89%. Та й ці кошти сплачуються не повністю. За січень-лютий 2015 року надано житлово-комунальних послуг населенню на 108,2 млн. грн., отримано коштів від населення – 99,1 млн. грн. Рівень розрахунків населення становить 92 %, – наводить дані Андрій Липкань, заступник начальника управління житлово-комунального господарства Черкаської обласної державної адміністрації. – І борги населення збільшуються: в порівнянні до початку року вони зросли на 9,6 млн. грн. Населення заборгувало 47% від загального боргу споживачів за житлово-комунальні послуги. Недоотримання коштів не дозволяє вчасно спрямувати їх на ремонт та модернізацію обладнання, трубопроводів тощо. Тому перегляд тарифів та приведення їх до економічно обґрунтованого рівня, є об’єктивною необхідністю.
Ситуація по Черкащині певною мірою показова, оскільки наші тарифи знаходяться на рівні середніх по Україні. На сьогоднішній день в управлінні поки що не називають кінцевий розмір тарифів на теплопостачання, який буде діяти по області після 1 квітня 2015 року. Усе залежить від НАК «Нафтогаз України», з яким будуть укладені додаткові угоди з новою ціною на газ, й органи місцевого самоврядування проведуть коригування діючих тарифів на теплову енергію та послуги з централізованого опалення на складову газу. Проте за приблизними даними, тарифи на послуги теплопостачання зростуть в середньому по області на 66 %.
Газу власного видобутку не вистачить
Попри популістські розмови про власний газ, до яких час від часу вдаються політики (як правило, ті, що на даний момент знаходяться в опозиції до влади), газу власного видобутку Україні не вистачить. Навіть тільки для населення. Громадяни споживають близько 15 млрд кубів газу щороку, ще 7 млрд потрібні підприємствам з теплопостачання. Очевидно, що 20,5 млрд кубів власного видобутку ці потреби задовольнити не зможуть.
Щоб збільшити власний видобуток, треба спочатку вкласти в розробку газових родовищ, а на це потрібні чималі суми. Донині через низьку вартість газу для населення НАК «Нафтогаз» не був зацікавлений в інвестуванні місцевого видобутку.
Викривлені ціни на газ ставили догори дригом економічні стосунки в енергетичній сфері
Ціни на газ для населення мають бути вищі, ніж для промисловості. На думку пана Додонова, це очевидно, адже для постачання газу населенню потрібні додаткові розподільчі мережі, тиск газу в мережі треба додатково знижувати до певних показників (в промисловості цей тиск набагато вищий), ці мережі треба обслуговувати тощо – все це збільшує витрати, значить, має зрости ціна. У нашій же країні досі все було навпаки: населення платило в рази нижчу ціну, ніж підприємства.
Через це підприємства теплопостачання не мали стимулу ставити лічильники населенню, впроваджувати новітні енергоощадні технології й встановлювати тарифи на основі реального споживання тепла. Навпаки, вони вдавалися до певного роду махінацій. Вартість газу для побутових споживачів майже в 6 разів менша за вартість газу дляч промисловості. Підприємства централізованого теплопостачання зацікавлені завищувати свої продажі газу побутовим споживачам і занижувати іншим споживачам, бо за відсутності лічильників газ «списується», виходячи з діючих нормативів, і продається комерційним споживачам для мінімізації збитків.
Цінові субсидії йшли на користь багатих
Таке зниження ціни на газ для населення можна вважати свого роду субсидією – ціновою субсидією. Одначе практика показала – це найнеефективніші субсидії, до того ж соціально несправедливі. Вони йшли на користь заможних громадян, адже що більший будинок, то більше газу треба на його опалення, а значить, саме багаті громадяни за рахунок нижчої ціни на газ економили найбільше коштів. Найбідніші ж економили копійки. Підрахунки показали, що 20 % найбагатших громадян отримували у 3,5 рази більше таких цінових субсидій, ніж 20 % найбідніших!
Така соціальна несправедливість породжує лишень недовіру до влади і будь-яких реформ, які влада впроваджуватиме. Населення не хоче економити – з образи на владу за соціально несправедливі кроки і не навчене економити. Культура споживання енергоносіїв у нашій країні надзвичайно низька і це також спричинено низькими ці нами на ці енергоносії для населення. Справді, навіщо економити, коли й так дешево? У підсумку українці витрачають на опалення вдвічі більше енергії, ніж шведи,попри те, що Швеція – це північна й досить холодна країна.
«Дуже смілива» реформа
Нинішню спробу реформувати житлово-комунальне господарство країни пан Додонов назвав «дуже сміливою». Дійсно, зважитись на чергове підняття тарифів, коли нещодавній такий крок результату практично не приніс – ризиковано. Але, на його думку, необхідно.
– Контингент отримувачів субсидій на оплату житлово-комунальних послуг значно зросте. Якщо торік субсидії отримували 1,1 млн домогосподарств України, то це підвищення тарифів призведе до того, що право на субсидію матимуть до 8,2 млн українських сімей. Це приблизно 48 відсотків усіх домогосподарств країни. Звісно, навантаження на систему соцзахисту зросте в рази, проте новий порядок призначення субсидій має допомогти їм впоратися з поставленим завданням. Зі свого боку, Верховна Рада вже передбачила у Державному бюджету рекордну суму на забезпечення громадян цим видом соціального захисту: на субсидії виділено 24,4 млрд гривень. Нагадаю, торік це були 14 млрд, а 2013 року – лише 5 млрд гривень, – навів цифри експерт.
Зате новий порядок призначення субсидій усуне ту соціальну несправедливість, яка існувала в цій царині досі. Адже тепер при призначенні субсидій обіцяють рахувати не майно, яке має громадянин, а реальний дохід від цього майна, не належність до категорії пільговиків, а реальну потребу в соціальному захисті.
В спрощеному порядку призначення житлової субсидії планується скасувати наступні обмеження: наявність у власності двох житлових приміщень, двох автомобілів, наявність у складі домогосподарства осіб працездатного віку, які не працюють, не навчаються і не перебувають на обліку як безробітні, здача в найм житлового приміщення, здійснення покупки товарів, робіт та послуг на суму понад 10 прожиткових мінімумів. В якості обмеження щодо майнового стану осіб, яким може бути надана субсидія, буде застосуватись здійснена одноразова покупка на суму понад 50 тис. гривень.
